Хто в домі управитель. Франківці мають право визначати, хто обслуговуватиме їхній будинок

Франківці не втомлюються скаржитися на ЄРЦ, на сайті міської влади навіть з’явилася електронна петиція з вимогою розформувати це підприємство і повернутися до ЖЕО.

Навіть новообраний міський голова Руслан Марцінків на першій же прес-конференції оголосив, що ЄРЦ будуть реформувати. Та насправді, скарги і обіцянки – це лиш вершина айсберга. Бо тільки самі мешканці багатоповерхівок мають право визначати, хто обслуговуватиме їхній будинок. Але для цього ще треба як мінімум піднятися з дивана , пише Репортер.

Уже півроку як реформа

Якщо ви вважаєте, що ваша власність закінчується за порогом квартири і ви відповідальні лиш за те, що в ній робиться, то жорстоко помиляєтеся. Ще з 1 липня цього року в країні діє закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», де чітко прописано що кому належить і хто за що відповідає.

Отже, якщо ви є власником квартири, то автоматично є і співвласником спільного майна – приміщень загального користування, усіх конструкцій, мереж, прибудинкової території і т. д. І саме вашим – як правом, так і обов’язком – є їх утримання і ремонт. Відповідно це все має робитися за ваші (наші), а не бюджетні гроші.

Тепер постає логічне питання – як це має виглядати на практиці? Закон каже, що форм може бути три. Перша – це всі або частина функцій з управління будинком передають управителю. Друга – у будинку створюють об’єднання – ОСББ, от воно й керує. Третє – управляють самі мешканці без створення ОСББ. Найважче тут – узагалі почати щось робити. Бо визначатися з формою керування мають збори співвласників. Тож уявіть собі, що треба зібрати всіх сусідів і в чомусь їх переконати…

Для оголошення зборів достатньо ініціативної групи із трьох співвласників. За 10 днів до зібрання вони мають сповістити про це кожного – під розпис або рекомендованим листом. Плюс оголошення у під’їзді. Далі на зборах має відбутися голосування: от ми хочемо, аби управителем нашого будинку був, наприклад, ПП Мельничук чи ЖЕО «Набережна». Нововведення в законі – голосують квадратними мет­рами. Аби обрати управителя, потрібно, аби були «за» власники квартир і нежитлових приміщень, площа яких перевищує 50 % загальної площі будинку. До слова, по інших питаннях – як то тарифи чи ремонти – треба 75 %. Далі рішення оформляється протоколом зборів. Якщо голосів не стало, то ініціативна група ще може 15 днів ходити і проводити письмове опитування.

Потім укладаєте з управителем договір, де прописується, скільки ви йому платите і що саме ви за ці гроші хочете бачити в будинку. Кажете про це міській владі. І все.

Варіант другий – про ОСББ – розписувати не будемо, діяльність таких об’єднань регламентується окремим законом і чимало їх уже з більшим чи меншим успіхом працює у Франківську.

А от з третім варіантом – самоуправлінням – узагалі все дуже складно. Бо ж як мешканцям, не об’єднаним хоч в якусь структуру, наймати виконавців, розраховуватися, врешті, вимагати? Можливо, законодавці ще спроможуться на якусь притомну методику.

Де тебе знайти?

Ще одне дуже непросте завдання для мешканців – це підшукати собі гідного управителя. В ідеалі, це має бути фірма, компанія, підприємство чи підприємець, які запропонують найкраще співвідношення ціна-якість. Це може бути щось на кшталт ЖЕО – приватного чи комунального, які мають базу та людей, або ж окремий підприємець, в якого є всі виконавці послуг, підрядники. Закон обмежень не ставить. Найбільша проблема в тому, що має бути ринок управителів, простіше – аби було з чого вибирати.

Що нині маємо у Франківську? У місті працюють два комунальні управителі – ЄРЦ й «Дирекція замовника». Цифри з департаменту ЖКГ не надто свіжі – за 2013 рік, але які вже є. От вони й кажуть, що 77 % житлового фонду обслуговує ЄРЦ, «Дирекція» – 2 %. Ще 11 % за ОСББ та ЖБК, а 10 % – за приватними ЖЕО. Не дуже насичений ринок виходить, правда?

Логічно, що першим відчути хід реформи мав би саме ЄРЦ, бо й обслуговує найбільше, і скаржаться на нього відповідно найчастіше. Але народ не поспішає. За словами заступника директора ЄРЦ Олександ­ра Качанка, відколи закон набрав чинності, тобто з липня цього року, лише один будинок змінив їх на іншого управителя – це п’ятиповерхівка на Курінного Чорноти.

«Зразу після прийняття закону ми зробили пам’ятку про зміну управителя і при зверненнях людей її надаємо, – каже Качанко. – А ситуація така – або людям добре з ЄРЦ, або ж вони просто пасивні».

Або ще тут є робота для міської влади – саме вона має на кожному кроці розказувати людям про ту реформу і, зреш­тою, робити щось, аби в них було з чого вибирати. Минула влада у цьому помічена не була. Тепер маємо нову. На чолі зі «свободівським» головою та найбільшою фракцією у міськ­раді. Ні для кого не таємниця, що саме «Свобода» підтримала ЄРЦ і комунальну реформу в місті, чи зміниться ця політика у бік конкурентного ринку – під великим питанням. Хоча зміни таки обіцяють – новий міський голова Руслан Марцінків уже проанонсував реформування ЄРЦ, та якою вона буде – поки що не відомо.

Є тут ще одна очевидна причина, яка змушує людей лишати все як є. От візьмемо будинок, зведений за останні п’ять років – та будь-який управитель візьметься ним опікуватися! А стару «хрущовку», де дме у всі вікна й тече дах? За чиї кошти робити ремонти? А вбиту пам’ятку архітектури, де ремонт може коштувати гроші, завеликі навіть для міського бюджету?

Закон чітко каже – вам ніхто нічого не винен, ваш будинок, скидайтеся, ремонтуйте. Щоправда, там, де управитель комунальний – а в нас це ЄРЦ і «Дирекція замовника» – є своя перевага, яку запровадила наша ж міська рада рішенням від 2013 року. Згідно з ним, ремонти там ідуть наоснові співфінансування – частину грошей дає бюджет, а частину власники – від 30 до 100 % залежно від вартості робіт.

До слова, у 2016 році рішення мають переглянути чи внес­ти зміни, бо стаття про дольову участь там прописана лиш до 2015-го. Може, влада, аби заохотити тих управителів, співфінансуватиме усіх, а не лиш «комунальних»? Або, можливо, спроможеться на якісь програми саме для приватників.

І прийде липень

Що станеться, якщо мешканці не зможуть створити ОСББ чи вибрати собі управителя. Тут усе просто – час є лиш до 1 липня 2016 року. Після цього виконавчий комітет має сам призначити управителя для будинку. Для цього має відбутися конкурс, але за якими правилами, поки що не відомо – той же закон пише, що має бути нове положення про конкурси. Має бути, але ще нема.

Та й окрім цього, до реформи є дуже багато питань.

«Нам дають право обирати. Подивіться, наскільки наші люди активні, хоча б по явці на вибори? – каже голова ради будинкових комітетів та ОСББ Івано-Франківська Ольга Бачинська. – А далі, як довести людині, що ця сходова – то її спільна власність? Де хоч в одному документі йдеться, що я співвласник підвалу, даху… І я маю відповідати за утримання цієї площі. Чому це не зазначається у свідоцтві? Вже зараз голови ОСББ жаліються, що не можуть стягнути заборгованість».

До ОСББ взагалі багато питань.

«Хто у нас голови? Пенсіонери. Молоді люди не йдуть, бо там ставлять зарплату у 600 грн. А чому? Бо мешканці не хочуть високого тарифу. Тут має змінюватися сам підхід до діяльності ОСББ, – говорить Бачинська. – Є проблеми і з приватизацією землі, технічною документацією».

Оптимальний варіант, каже Ольга Бачинська, це таки управителі, яких ми самі собі оберемо. Бо прийде той липень, виконком призначить, і буде не реформа, а гра у реформу.

«До липня маємо розворушити людей – ходити, роз’яснювати, – певна голова ради. – Влада має це ініціювати, бо для того ми її обрали. Щодо старих будинків, тут теж усе можна вирішити – кошти ж на ремонт так чи інакше з бюджету виділяються? Аби оживити ринок управителів, влада має працювати з ними. От ти береш цей будинок, ми тобі гарантуємо, що з бюджету виділяємо на ремонт якісь гроші. Не забуваємо і про те, що можуть бути залучені кошти різних програм чи грантів».

Питань, звісно, багато. І реформи в один день не проводяться. Але як не крути – це таки шанс змінити життя у вашому конкретному будинку. А чи вистачить сміливості й нервів це зробити – питайте вже у себе. Ну й у сусідів.