Ігор Матвійчук: “Не можна вимагати якісної роботи, коли люди не мають зарплати і матеріалів”

У червні мешканці міста отримали нові рахунки за комунальні послуги. Квартплата зросла, і це стало одним із кроків комунальної реформи у Калуші — переведення ЖЕО на самоокупність. Фактично, міський бюджет перестане бути донором ЖЕО, а тим тепер має вистачити і на зарплату, і — на поточні ремонти. Це — вже друга реформа для ЖЕО за останніх кілька років.

Проте, як і раніше, міська влада запевняє: гірше — не стане. Принаймні, у цьому впевнений перший заступник міського голови Ігор Матвійчук, який упродовж 6-ти років курує комунальну сферу. Хоча “комуналка” таки внесла свій негативний відбиток — поки що лише у карму “комунального” заступника.

— Ігоре Володимировичу, у червні калушани отримали рахунки за квартплату за новими тарифами. Чи означатиме вища плата за комунальні послуги кращу якість надання цих послуг або ж — збільшення витрат на поточні ремонти?

— Перерахунок квартплати по кожному будинку  передбачає нова постанова Кабміну №769. У середньому квартплата зросла на 60%. Хоча у кожному будинку цей показник — індивідуальний. Є такі будинки, де зростання квартплати  мало відчутно, але є і такі, де показник — вищий. Річ у тім, що тариф на квартплату в Україні “прив’язаний” до квадратних метрів. А тому залежить також від площі прибудинкової території,  житлової площі та мешканців у будинку, конструкції будинку. В однопід’їзних багатоповерхівках собівартість прибирання прибудинкової території буде менша, ніж у, наприклад, 2-3-поверхових котеджах. Формульний розрахунок послуг передбачений згаданою вище постановою, і ми не вправі цього змінити.

Чому змінилися тарифи? Старий тариф був затверджений у березні 2011 року і розрахований на рівні витрат 2010 року. З того часу зросли усі складові тарифу: мінімальна заробітна плата (з 744 до 1134 гривень), електроенергія, матеріали, пальне та транспортні послуги — у середньому 50%. Тобто, перерахунок тарифів є закономірним явищем. Чомусь ніхто не говорить і тим більше не обурюється тим, що ТОВ “Карпатнафтохім” утричі підняв тариф на очищення побутових стоків. Хіба при цьому вони стали очищати стоки втричі краще? Або ж тим, що плата за стаціонарний телефон зросла вдвічі? Чи стали кращими послуги перукаря? Інколи з об’єктивних причин, а часто — з суб’єктивних — мешканці не оплачують послуги ЖЕО. Приміром, у травні рівень проплат становив 69%, а за новими тарифами розрахувалися із ЖЕО приблизно на 60%. Загальний борг мешканців міста перед ЖЕО №1 — 2 млн. 317 тис. гривень. Рівень розрахунків настільки незадовільний, що плануємо навіть вживати певних заходів до боржників. Приміром, уже невдовзі на кожному будинку з’являться роздруківки, де буде зазначено, які по цьому будинку нарахування, який — рівень оплати та витрати по будинку.

Згідно зі згаданою Постановою, до 10% коштів, отриманих від квартплати, йде на поточні ремонти будинків. При цьому діє принцип загального підходу — коли кошти використовуються на будинки за потребою. Приміром, якщо за місяць із будинку зібрали умовно 5 тис. гривень, це не означає, що цього місяця на цей будинок використають 500 гривень. Але, повірте, у кожен будинок кошти — вкладають, і розміри цих капіталовкладень не є таємницею. Одного місяця на матеріали не витратили жодної гривні, а іншого — 2-3 тис. гривень. Однак, простору для фінансових маневрів у ЖЕО надто мало. Скажімо, у травні по ЖЕО №1 було нараховано 665 тис. гривень квартплати, а оплачено — 605 тис. гривень. З них 257 тис. гривень було використано на заробітну плату, 120 тис. гривень — податки до Пенсійного фонду, близько 60 тис. гривень — ПДВ, 40-50 тис. гривень — електроенергія, 110-120 тис. гривень — вивіз сміття. Плюс ще обслуговування ліфтів. У травні ЖЕО №1 використало 36 тис. гривень на придбання матеріалів для ремонтних робіт. Я не хочу сказати, що все так бездоганно у роботі ЖЕО чи інших комунальних підприємств, але не можна вимагати якісної роботи тоді, коли люди не мають зарплати  і матеріалів для роботи. Також хочу нагадати мешканцям про можливість оформлення пільг і субсидій на комунальні послуги.

— Чи працює у місті схема, запропонована міським головою Ігорем Насаликом, коли від певної кількості комунальних послуг можна відмовитися, зменшивши, таким чином, квартплату?

— Так, згідно із пропозицією міського голови, від частини складових квартплати мешканці будинків можуть відмовитися. Але — є обов’язкові: вивезення сміття, ремонт конструктивних елементів внутрішньобудинкових систем, технічне обслуговування та енергопостачання ліфтів, обслуговування димовентиляційних каналів. Скажімо, якщо мешканці будинку прибиратимуть прибудинкову територію від снігу та посипатимуть протиожеледними сумішами — це їхнє право. Якщо люди хочуть самотужки прибирати підвали — будь ласка. Але тоді до свого вибору потрібно ставитися відповідально, бо санепідстанція перевірятиме та робитиме припис ЖЕО, а не мешканцям. А відповідальності часто бракує. Скажімо, на вул. Євшана, 3 люди вирішили самотужки прибирати прибудинкову територію, зокрема — і косити траву. Покосили тільки біля дитячого майданчика, решту території — заростає.

Загалом у ЖЕО №1 із 212-ти будинків 13 відмовилися від прибирання першого поверху, 1 — ще і від прибирання прибудинкової території, підвалу та зимового прибирання. Хоча, якщо розібратися, то прибирання першого поверху та сходових кліток коштує 1,5-1,7 копійки з квадратного метра. Тобто, якщо квартира має площу 40 квадратних метрів, то ця послуга коштуватиме 72 копійки на місяць. Зрештою, мешканці багатоповерхівок мають просту альтернативу ЖЕО — створення ОСББ. Об’єднання співвласників зможе обирати надавачів послуг та платити за фактом виконаних робіт. Але про ці об’єднання лише говорять. Усе йде досить гладко, поки мова не заходить про збір коштів та управління процесом — відповідальність на себе не хоче брати ніхто. Або ж — ставлять нереальні вимоги до міської влади: санація будинків, замінити всі мережі, ліфти, спорудити дитячі майданчики — і тільки тоді мешканці будинку задумаються над створенням ОСББ. Часто люди забувають про те, що у місті більшість покрівель уже відремонтовані, у будинках замінені вікна, вхідні двері, встановлюються дитячі майданчики,у багатьох  — будинкові мережі. Звичайно, зробити все і відразу неможливо. Але це все роботи капітального характеру і фінансуються з міського бюджету. Ми навіть обговорювали варіант створення громадського об’єднання із частковим бюджетним фінансуванням для бухгалтера та юриста, яке б надавало супровід створенню та становленню ОСББ. Проте, нарікань у нас багато, а от ініціативи — обмаль.

— У 2009 році відбулася перша реформа у ЖЕО, коли замість 6-ти утворили 2 ЖЕО. Яким є економічний та господарський ефекти від такого кроку? Чи це було простим скороченням штатів під виглядом реформи?

— Від об’єднання ЖЕО у 2010 році ми отримали економію у вигляді 800 тис. гривень на рік. Це — на заробітній платі. Під час реформи штати ЖЕО скоротилися приблизно на 70 працівників (в основному, це були адміністративні працівники). Ще одне скорочення відбулося після 2010 року — на 35-40 чоловік. А заробітна плата працівників ЖЕО — це той же тариф. Гірше не стало — ні в економічному, ні у господарському плані. У 2007 році у нас було до півтори тисячі скарг від мешканців будинків, зараз — до 50-ти (я не говорю про “постійних дописувачів”). Це теж про щось говорить.

— Яка зараз заборгованість із заробітної плати у працівників ЖЕО? Чому склалася така ситуація і коли можна очікувати на вирішення проблеми?

— Нині існує заборгованість із заробітної плати. Загалом — близько 900 тис. При цьому ситуація у ЖЕО №1 трохи гірша за ту, яка є у ЖЕО №4. 70% від квартплати йде на оплату заробітної плати. Однак, тарифи на квартплату не були економічно обгрунтованими. ЖЕО час від часу отримували поповнення статутних фондів (із міського бюджету. — Авт.), кошти від яких, і це не таємниця, переважно використовувалися на заробітну плату. Приміром, минулого року ЖЕО №1 отримало поповнення статутного фонду на 1,1 млн. гривень. Цього року бюджетних вливань — не було. Після перерахунку тарифів і за умови, що калушани розраховуватимуться із ЖЕО на 100%, ці КП зможуть повністю покривати свої витрати. Звісно, одночасно покрити заборгованість із заробітної плати — нереально. Проте, поступово вона зникне. Адміністрація ЖЕО старається реагувати  на звернення своїх працівників: скажімо, якщо у когось складається критична  ситуація, то людина може отримати заборговану зарплату “поза чергою”. Не є вірним твердження про те, що у ЖЕО різниться заробітна плата. Таке — неможливо. Нарахування на заробітну плату відбувається чітко за нормативними документами, і їх перевіряють різні фінансові контролюючі органи. Єдине — це розряди слюсарів, зварників чи малярів, від яких залежить розмір заробітної плати. Якби я дізнався про те, що працівники ЖЕО не отримують заробітну плату, а дирекція — у привілейованому становищі, то такий директор комунального підприємства був би звільнений. 

— Є інформація про те, що окремі керівники комунальних підприємств отримують заробітну плату, яка перевищує навіть зарплату міського голови, тобто — близько 14 тис. гривень…

— Керівники комунальних підприємств перебувають на контракті й отримують таку грошову винагороду, яку міський голова вважає співрозмірною з їхніми обов’язками. Якщо говорити про ЖЕО, то директор ЖЕО №1 отримує заробітну плату у розмірі 6,7 тис. гривень на місяць. Головний інженер має приблизно на 600 гривень менше. Керівники дільниць отримують до 4-х тис. гривень. Загалом, місячний фонд оплати праці апарату управління, службовців, спеціалістів ЖЕО №1, а також — двох працівників гуртожитків становить 92,3 тис. гривень (всього — 32 особи). А місячний фонд оплати праці 106 працівників за професіями та кваліфікацією ЖЕО №1 становить 229,3 тис. гривень. Зрештою, заробітна плата залежить і від того, скільки людей є у підпорядкуванні керівника. Яка заробітна плата у керівника Калуської ТЕЦ — знаєте? А на ТЕЦ працює приблизно на 100 осіб менше, ніж на КП “Водотеплосервіс”. Керівник КП “Водотеплосервіс” має у своєму підпорядкуванні близько 700 працівників. Звідси — і відповідальність та відповідна оплата праці.

— На сесії міської ради Ігор Насалик, фактично, вдався до шантажу, оголосивши: або Калуська ТЕЦ забирає тепломережі, або місто будує власні котельні. Це питання виникає не вперше, і на КП “Водотеплосервіс” уже працювала комісія, яка вивчала економічну доцільність такого кроку. Які напрацювання у цьому напрямку? Наскільки передача тепломереж може “перекрити” заборгованість КП “Водотеплосервіс” перед Калуською ТЕЦ?

— Калуська ТЕЦ також вдається до шантажу. Приміром, вимагає, щоб угоду про теплопостачання в опалювальний період підписував міський голова. Чому ж тоді з боку ТЕЦ угоду не підписує міністр? Їм вигідна така ситуація, адже кошти за теплопостачання у будь-якому випадку повністю від споживачів не зберуть. А так — місто відповідальне за оплату тепла від Калуської ТЕЦ. Між тим, тариф для КП Водотеплосервіс” за 1 Гкал тепла для бюджетних організацій востаннє піднімали у 2011 році, для населення — у 2012 році. Калуській ТЕЦ щороку затверджують той тариф, за яким вона надає послуги, хоча і ТЕЦ, і КП його затверджує НКРЄ. Якщо ж ТЕЦ забере мережі, то працюватиме зі споживачами напряму, а КП “Водотеплосервіс” перестане бути посередником і накопичувати борги між тарифами ТЕЦ і споживачами.

Нині загальний борг КП “Водотеплосервіс” перед Калуською ТЕЦ становить близько 105 млн. гривень. При цьому  щороку збитки КП через невідповідність тарифів та втрати у мережах — приблизно 18 млн. гривень. Треба визначитися, що вигідніше: вкласти 100-150 млн. гривень у ремонт мереж чи забезпечити місто теплом від котелень? За цінами 2010 року, щоб забезпечити місто котельнями, потрібно було більше 50 млн. гривень. Тому потрібно вирішити: або місто будує котельні, або — передаємо ТЕЦ у користування всі тепломережі. Звичайно, що будувати котельні — це дорого. Для втілення у життя цієї ідеї потрібно зупиняти кілька міських програм. Минулого року на КП “Водотеплосервіс” працював аудит від ТЕЦ — вивчали питання передачі тепломереж. Проте, результату досі так і нема. Зараз від Калуської ТЕЦ надійшов лист про те, що підприємство хотіло б почати вивчення цього питання. У свою чергу, ми запитали, чи готова Калуська ТЕЦ забрати мережі у користування у 2013 році? Відповіді немає. Хоча в Одесі і Харкові ТЕЦ забрали тепломережі, і вони там навряд чи у кращому стані.

— У інтернеті з’явилася інформація про те, що Калуш та Коломия боргують виплату кредиту Світовому банку. А міський голова Ігор Насалик неодноразово заявляв про намір гасити кредит різницею у тарифах. Чи розпочав Калуш виплату за кредитом Світового банку і яка зараз ситуація?

— Цього року ми почали платити відсотки за кредитом — оплатили 98 тис. гривень. Зараз шукаємо механізми, щоб залучити кошти державного бюджету. І це — реально, адже східний регіон користується такими схемами. Якщо б ми свого часу не залучили у Калуш кредит Світового банку,  то за 5 років місто б спіткав колапс. У нас на станціях підкачування та водозаборах працювали дуже старі двигуни, які кожної миті могли безповоротно вийти з ладу.  А якби зупинилися — місто б залишилося без води. Це — катастрофа.

Думаєте, мені приємно — на кожній нараді чи колегії ОДА нас “копають”, постійно Калуш “носять у зубах”, погрожують прокуратурою. Торік теж нарікали та тиснули на місто, але 30 млн. гривень різниці у тарифах дали — окремо суто по Калушу. Значить, варто. Найлегше — витягнути з кишені міста кошти, які зобов’язана чи може дати держава, заплатити і нічим не перейматися. Але це означає зняти ці гроші із благоустрою, ремонту доріг, безкоштовної медицини, харчування дітей, інших міських програм. Тому — шукаємо варіанти. 

— У травні народний депутат Ольга Сікора звернулася із депутатським запитом до  Генерального прокурора України щодо зловживання посадовими особами виконкому Калуської міської ради при використанні бюджетних коштів. Йдеться про те, що КП “Водотеплосервіс” отримав субвенцію з держбюджету на погашення різниці у тарифах у розмірі 35,4 млн. гривень, із яких, замість погашення боргів, спрямував 23 млн. гривень на придбання американського препарату для очищення води. При цьому вартість цього препарату нібито вдев’ятеро перевищувала його заявлену митну вартість. Як можете прокоментувати таку ситуацію?

— Я не коментуватиму. Є правоохоронні органи, які мають дати свою оцінку. За останні роки це вже третя чи четверта перевірка правоохоронних органів. Скажу тільки те, що нині КП “Водотеплосервіс” має 42 млн. гривень різниці у тарифах із водопостачання та водовідведення, і реалізувати цю можливість дуже важко. Проте, є перспектива закриття боргу за очистку стоків перед “Лукором” через різницю у тарифах згідно з меморандумом Кабміну і “Лукойлу”. Тоді угодою було проведено залік 25 млн. гривень на погашення різниці у тарифах. Цей борг “зайшов” на ВАТ “Оріана” згідно із рішенням  Івано-Франківського господарського суду. Зараз КП “Водотеплосервіс” є одним із кредиторів ВАТ “Оріана”, і тому є реальна можливість отримати “живі” кошти.

— Нещодавно прокуратура порушила кримінальне провадження за зловживання бюджетними коштами в управлінні житлово-комунального господарства Калуської міської ради. Йдеться про нарахування “лівої” заробітної плати головному бухгалтеру УЖКГ на суму понад 80 тис. гривень. У справі, нібито, фігурує і начальник УЖКГ. Чи є вже результати перевірки?

— Правоохоронні органи відкрили кримінальну справу за фактом, і вона, за моєю інформацією, днями має бути передана до суду. В управлінні ЖКГ Калуської міської ради відбулося службове розслідування — згідно із розпорядженням міського голови. За результатами перевірки був складений акт, який передали у правоохоронні органи, а головний бухгалтер була звільнена з роботи. Зараз вона компенсує завдані нею збитки. Стосовно керівника УЖКГ, то він давав пояснення як керівник установи. Загалом, суд розставить усі крапки над “і”.

— Ви очолюєте комунальну сферу Калуша з 2007 року. Порівняйте, які зміни за цей час відбулися? Як змінилися Ви від роботи, яку виконуєте?

— Було б некоректно, якби я оцінював свою роботу — нехай оцінюють калушани. Хоча, до доброго швидко звикається. І — забувається. Скажімо, зараз уже мало хто пам’ятає графік подачі води, діряві покрівлі, нерегулярний вивіз сміття, дороги, газони. Більшість скаржників, які приходять до мого кабінету, починають з фрази: “Нічого не роблять”. Проте, під час розмови з’ясовується: і дах у будинку латали, і вікна міняли, і ремонти робили, і сміття вивозять, і прибирають, і дороги ремонтують… Тільки вивчивши проблеми зсередини, можна оцінювати та порівнювати.

Звичайно, що робота впливає на свідомість людини, як і суспільство, і середовище, у якому вона живе. Щось змінилось у позитивний бік, щось — у негативний. Моя карма, принаймні, від цієї роботи точно погіршилася (сміється. — Авт.). Загалом, багато пізнав і навчився нового, набув певного досвіду, зустрів багато цікавих і розумних людей.

— Дякую, Ігоре Володимировичу, за розмову.

Оксана Пілянська, "Вікна"