Ігор Ткач: Точка відліку

Громадянське суспільство та громадянські інституції, очевидно, не виникають самі по собі. Є певні передумови, обставини і воля для творення таких феноменів.

Коли ми вже говоримо про громадянське суспільство, то маємо розуміти, що маємо справу або вже із реальним запитом на такі відносини в соціумі, або ж за привабливим терміном ховається квазісутність цього ж самого «начебтогромадянського» суспільства. Або населення врешті намагається стати суспільством громадян, або ж «фізичні особи» лише уявляють себе такими, старанно приховуючи свою варварську сутність.

Найбільш цікавим, мабуть, є те, що котрий би із варіантів не лежав у площині реальності, пошук технологій, інновацій, форм вираження все одно дасть добрий результат. В разі, якщо запит на громадянське суспільство реальний, то TEDx як особлива форма конференції дає змогу поглянути на питання пошуку технології побудови під новим кутом зору. Іноді очевидні речі, які бачимо щодня, зовсім інакше виглядають, якщо на них дивитися через знак запитання. Це подібно до того, як досить мала частка пасажирів, що їдуть у тролейбусі, міркує над принципом роботи силових агрегатів самого тролейбуса, та що там пасажири – те ж саме стосується і водіїв оцих тролейбусів.

Сама конференція має такий формат, що виключається байдужість аудиторії. Участь у конференції не конвертується ніяк у наукові ступені, ордени-медалі, заслуги перед Батьківщиною, політичні дивіденди тощо. Якщо комусь випадала нагода брати участь у наукових конференціях, де основне завдання доповідача – «відстрілятися» і потрапити в офіційний список авторів, а основне завдання слухача – не вмерти від нудьги, той розуміє, про що я кажу.

Головний мотив учасників TEDx – отримати імпульс, порцію емоції, наповнену раціональним змістом, зруйнувати власноруч збудовані залізобетонні стіни своїх обмежень, побачити нові горизонти, приміряти на себе будь-яку із парадигм, як костюм, ну і, ясна річ, – смакувати спілкування, що є даром, який ми щодня не завжди цінуємо.

Якщо ж ми перебуваємо на етапі пустопорожніх балачок про громадянське суспільство, якщо ми прикриваємося зручною лексемою, то умоглядне теоретизування все одно проявить таку несправжність. Вона стане настільки очевидною, що навіть зможе породити і справжній запит суспільства на чесну і відкриту гру із твердими правилами. Заміна одних високих слів на інші високі слова (те саме стосується і прізвищ тих, хто намагається очолити боротьбу за громадянське суспільство) призводить тільки до краху слів. Шарм обману, хаосу і неправди полягає в тому, що дно цієї ями – це майданчик для ніг, де вони можуть розпрямитися на всю силу.

Інколи точкою відліку для початку прозріння є падіння «нижче плінтуса», для відродження – повний занепад, для віри – тотальна зневіра. Тут не стільки важливо, як глибоко падати, важливо вставати.

Так чи інакше, ми приречені на успіх. Успіх може бути здобутий і в праці, і в лотереї. Тому потрібно працювати щодня і не минати тих можливостей, які можуть дати добре прискорення. Отже, вже скоро TEDx в Івано-Франківську, з чим і вітаю. Побачимось!

Ігор ТКАЧ,

інформаційний аналітик