Історії мукачівського замку Паланок – легенди королівств та імперій на Закарпатській землі


12 Квітня 2015, 20:40
Надзвичайно цікаве, колоритне містечко Мукачево розкинулось у самому центрі мальовничого Закарпаття. Тут, на старій 68-метровій горі, яка колись була вулканом, височить дивовижна фортеця. Заснована ще давніми русичами, вона згодом стане одним із найважливіших замків Трансільванського королівства.

Заснована ще давніми русичами, вона згодом стане одним із найважливіших замків Трансільванського королівства. За неї змагатимуться імперії, її підкорюватимуть могутні війська. Велична і неприступна – вона назавжди залишиться однією з найкрасивіших історико-архітектурних пам`яток Закарпаття. Берегтиме славу держав і правителів, легенди імперій і таємниці людей, пише Всвіті.

Від племен до князів

У VІІ столітті ці території були заселені племенами білих хорватів. Кажуть, саме вони побудували на місці замку перше дерев`яне укріплення. Хоча про це не можна сказати точно. У ІХ столітті, коли Закарпаття було вже у складі Київської Русі, саме русичі могли спорудити тут замок. Та вже через 300 років після хорватів на мукачівські землі прийдуть угри. Військо Угорського королівства захопить все Закарпаття. І майже тисячоліття їхні нащадки житимуть тут.

Дерев`яний замок, зведений русичами або хорватами, з часом укріпиться каменем, а згодом і повністю стане кам`яним. То буде вже кінець XІV століття. Час, пов’язаний з іменем князя Федора Корятовича. Його пам’ятник сьогодні можна побачити на подвір`ї замку (а потримавшись за вказівний палець, який виблискує вже відшліфованою бронзою – загадати бажання). Саме цей литовсько-руський князь удостоївся часті стати вічним охоронцем замку Паланок. Адже він звів перше повністю кам`яне укріплення.

Верхній, Середній та Нижній замки

За 18 років свого господарювання у Мукачівській фортеці Федір Корятович спромігся збудувати великий двір – Верхній кам’яний замок.Середній і Нижній замки (та ще зовнішнє оборонне кільце) будували Дєрдь Ракоці та його дружини Жужана. Для цього спеціально був запрошений найвідоміший на той час французький архітектор Себастьян де Вобан – найкращий знавець фортифікаційної справи, міністр оборони Франції. Він зробив замок справді неприступним. Важко уявити, але товщина деяких стін сягала 18 метрів.

Загалом замок складався із чотирьох терас, на яких розташовувались Передворотній, Нижній, Середній та Верхній замки. Кожен із чотирьох був на різній висоті, тому за необхідності міг оборонятися самостійно. Назва замку Паланок походить від укріпленого навколо нього в глибокому водяному рові частоколу-паланку. І зараз потрапити всередину можна лише, перейшовши дерев’яний міст. Викопаний довкола глибокий рів служив колись лінією оборони фортеці.

Перше велике подвір`я в оточенні стін із невеликими напівкруглими віконцями називається Середнім двором. Виявляється, тут мешкали солдати. У казармах їх розміщали на різних рівнях – залежно від величини зарплати і звання можна було жити вище, або нижче. Верхній замок, який називають серцем Паланки, був збудований як вежа-донжон, оточена фортечною стіною з круглими баштами по кутах. Нижній замок, який мав великі ворота, охороняли два могутні кулеподібні бастіони. Тут знаходилася сторожа.

Справжньою легендою замку Паланок є старий 75-метровий колодязь. Федір Корятович наказав викопати його просто посеред скелі. Сягаючи своєю глибиною річки Латориці, колодязь зменшував або збільшував рівень своєї води відповідно до річкових течій.

Фортеця князя Корятовича та восьмигранна зірка Семиграддя

Отримавши у пожиттєве володіння Мукачівську домінію, Федір Корятович вирішує зробити своєю столицею красиве містечко на річці Латориця. Зводить тут замок ізасновує Свято-Миколаївський монастир. Святиня із бібліотекою досить довго була головним культурним центром Закарпаття. Князь добре господарював у краї, вкладав гроші у розвиток культури, зводив монастирі. Аж поки не помер та не був похоронений у місцевому соборі. Його дружина Ольга залишилась жити уфортеці. А коли померла й сама, передала замок у руки угорської влади. Від тоді мальовничіволодіння успадковувались почергово різними представниками угорської корони.

У 1526 році Угорщина була розділена на три частини. І однією з них було новоутворене королівство Трансільванія. Наша Мукачівська фортеця стає одним з найважливіших оборонних пунктів королівства. Цікаво, що Трансільванія називалась ще Семиграддям. Знак королівства у вигляді зірки ще й зараз можна побачити на стінах Середнього замку. Але зірка восьмикутна. Справа у тому, маючи сім міст, Трансільванія хотіла приєднати ще й восьме (та цього зробити так і не вдалось), і тому зображалась саме восьмигранна зірка.

Королівська династія Ракоці у мукачівському замку Паланок

Важливий період в історії фортеці пов`язаний з давнім трансільванським родом Ракоці (який, до речі походив від Влада III Дракула). Напис угорською Rakoczi Ter «Площа Ракоці» і зараз можна побачити між другим і третім поверхами замку. Ця казково багата династія правила тут більше ста років, передаючи владу з покоління в покоління.

Тих, хто не сприйняв принесені на Закарпаття турецькими завойовниками культуру і релігію, називали каруцами. Саме Ракоці завжди були ватажками куруців. Ілона Зріні – вдова Ференца Ракоці І стала справжньою легендою угорського визвольного руху. Відома тим, що змогла самотужки тримати оборону замку Паланок під час габсбурзької облоги аж три роки. І хто зна, скільки ще протрималася б хоробра і дуже розумна жінка, до кінця віддана своїй справі, якби не зрада найближчого оточення. У замковому колодязі отруїли воду, позбавивши оборонців можливості воювати далі. (Пам`ятник Ілоні Зріні та її сину Ференцу (який став ватажком повстанців) можна побачити у верхній частині замку Паланок).

Тюрма у фортеці

У XVІІІ столітті замок належатиме вже Австрійській імперії. Закінчиться час князів і королівських династій. Австрія вирішує влаштувати тут в’язницю із жорстоким режимом для політичних злочинців. Цікаво, що за більш як 100 років жодній людині не вдалось звідти втекти.

Від початку ХХ століття до його середини Закарпаття входило вже до складуЧехословаччини. А далі (майже до завершення Другої світової війни) – до складуУгорщини. На щастя, від воєнних дій замок не постраждав. Радянська ж влада розмістила тут сільськогосподарське профтехучилище. У Середньому дворі тепер жили не солдати, а звичайні студенти ПТУ. У Верхньому – проходило їх навчання.

Екскурсії під мелодію скрипки

З 1989 року Верхній замок Паланка став Мукачівським історичним музеєм. Тоді експозиції розміщались всього у кількох кімнатах.

У роки незалежності замок стає добре відреставрованою архітектурною пам’яткою зекспозиційними залами, які займають понад 2500 кв. метрів. Тут діють виставки сучасної скульптури, живопису, представлена етнографія та побут мешканців міста і Закарпаття. У картинній галереї музею експонуються полотна видатних українських, угорських, польських живописців, колекція ікон 16-19 століть.

Можна довго блукати доріжками та сходами замку. Відвідати старовинні винні підвали, побачити незвичайні експонати виставок, помолитись у невеличкій церкві, розташованій всередині. Милуватись чудовим краєвидом із замкової гори.

Бувають дні, коли тут особливо красиво. Усе подвір`я замку наповнюють чарівні акорди скрипок. Щовихідних сюди приходять місцеві музиканти та творять дивовижні мелодії. Та музика ніби переносить вас углиб століть…

Тут багато туристів у всі пори року. Щоб прогулятись замковими подвір`ями, з усіх околиць приїжджають наречені. Одягти пишне святкове плаття чи костюм та відчути себе середньовічними вельможами вам запропонують працівники місцевих крамничок.

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце знаходження:
пров. Куруців, місто Мукачево, Закарпатська область

GPS:
48°25’50”N, 22°41’15”E

Контакти:
Сайт замку: www.zamokpalanok.mk.uz.ua, http://palanok.org.ua/
Замок у 3D: http://xn--3-7sbar0a5ags5f.com/uk/varto-pobachiti/item/palanokzamok.html?category_id=15

Поради бувалого мандрівника:

Туристи розповідають, що найкраще їхати в Мукачево навесні, або за ранньої осені: коли цвітуть дерева чи золотиться листя. Влітку у замку Паланок найчастіше бувають натовпи туристів. І хоч сьогодні пам`ятка у чудово збереженому стані, все ж досі тривають реставраційні роботи. Тому не всі приміщення можуть бути відчинені для відвідувачів.