Івано-Франківські депутати пропонують порушувати санітарні норми, щоб збільшити кількість місць у дитсадках

В останні місяці загострилась проблема дефіциту місць у дитячих дошкільних закладах. Як свідчать дані електронного реєстру дітей в Івано-Франківську, в 2014 році близько 40% малюків не потраплять у дитсадки, а на 2015-й місць взагалі немає. Як відомо, ВО «Свобода» перед виборами обіцяло забезпечити усіх дітей Івано-Франківська високоякісною дошкільною освітою. Сьогодні стає очевидним той факт, що виконати це завдання у найближчі роки не вдасться. Невдачі в цьому напрямі змушують депутатів шукати

У пошуку винних

Головним об’єктом для критики «свободівці» обрали заступника міського голови Михайла Вереса. На їх думку, заступник з гуманітарних питань робить недостатньо кроків, щоб розв’язати проблему дефіциту місць у дитсадках. На сесії 6 червня М. Верес відзвітував про свою роботу. За його словами, все, що можна було зробити щодо відкриття додаткових груп у нинішніх дитсадках, він виконав. Для кардинальної зміни ситуації доцільно будувати нові дитячі заклади, а для цього необхідно величезні кошти, яких у бюджеті міста немає. Як повідомив Михайло Верес, на сьогодні 87% дітей забезпечено можливістю відвідувати дитсадки і порівняно з іншими містами це доволі хороший показник. Лідер фракції ВО «Свобода» Роман  Онуфріїв жорстко розкритикував роботу заступника. За його словами, М. Верес не поспішає реалізовувати ідею депутатів про необхідність повернення колишніх дитсадків у комунальну власність. Зокрема, Онуфріїв пропонує перенести управління освіти МВК з приміщення на вул. Бандери, 10-а і повернути його дітям. Також «свободівець» пропонує розірвати договір оренди з міським центром зайнятості, яке працює у приміщенні колишнього дитсадка на  набережній ім. В. Стефаника. Крім того, Роман Онуфріїв вважає за необхідне звернутись до медуніверситету з проханням повернути один із дитсадків на «Пасічні», який свого часу навчальний заклад викупив у комерційної структури. Михайло Верес відповів, що повернення дитсадка на Бандери, 10-а коштуватиме містові  10 мільйонів гривень. До того ж навіть якщо реалізувати ці заходи, то забезпечити нормальну роботу дитсадка все одно не вдасться. Річ у тому, що свого часу більшу частину території захопили забудовники, тому освітяни не зможуть забезпечити 40 кв. метрів площі на одну дитину, як це передбачено державними нормами. Що ж стосується виселення центру зайнятості і звернення до медуніверситету, то  М. Верес пообіцяв ініціювати переговори з цими організаціями, але без  їх доброї волі це питання не буде вирішено. 

Краще більше, та гірше

Здавалося б, на всі питання було надано аргументовані відповіді, але вже 20 червня депутати знову ініціювали доповідь щодо цієї проблеми. Цього разу з трибуни доповідав заступник начальника управління освіти і науки Петро Ласійчук. Він повідомив, що в 1991 році дошкільною освітою було охоплено 59% дітей віком від трьох до шести років. На початку 90-х в Івано-Франківську нараховувалось близько 50 дитсадків. Значна частина цих закладів належала різноманітним підприємствам та відомствам. В результаті економічної кризи підприємства почали відмовлятись від закладів соціальної сфери, продаючи їх комерційним структурам. Як наслідок на сьогодні в івано-Франківську працює лише 28 дитячих садків. Попри такі обставини нині 77% дітей мають можливість відвідувати дитсадки. Проблема загострилася після змін 
у законодавстві, які зобов’язують батьків віддавати дітей у дошкільні заклади. 
Голова постійної депутатської комісії з питань духовного відродження, науки, освіти, культури, молодіжної політики та спорту Оксана Савчук зазначила, що такий відсоток охоплення дітей дошкільною освітою є недостатнім. За її словами, у сусідньому Тернополі 87% дітей можуть відвідувати дитсадки. Крім того, між міським головою та санітарним лікарем є порозуміння стосовно цього питання. Оксана Савчук закликала керівників дитсадків подати свої пропозиції щодо збільшення наповнення у групах. Як вона повідомила, ця робота вже дала певні результати, і вдалося отримати 511 додаткових місць у дитсадках. Однак завідувачі ДНЗ опираються і не хочуть збільшувати кількість дітей. Зазначимо, що в Україні діють доволі суворі санітарні норми стосовно кількості дітей у дитсадках. Відповідно освітянам не позаздриш, адже, з одного боку, тиснуть депутати, а з другого — санепідстанція та прокуратура контролюють дотримання державних норм. На думку О. Савчук, потрібно провести зустріч із санітарним лікарем, який би дозволив набирати більше дітей, щоб охопити максимальну кількість охочих. Зрозуміло, що за таких обставин неминуче погіршиться якість надання послуг для тих дітей, які вже перебувають у дитсадках. У протистоянні комфортності й доступності депутати вже зробили ставку на кількість.

Сумнівні рішення

Попри неоднозначність ситуації фактові вболівання депутатів за стан дошкільної освіти можна було б поаплодувати. Але деякі обставини все ж змушують засумніватись у їхній послідовності. Після «розбору польотів» з вказанням прорахунків освітян депутати взялися ділити земельні ділянки. В проекті рішення з кількох десятків пунктів нашу увагу привернув пункт 3.4., за яким ТОВ «Станіславська торгова компанія» надається в оренду земельна ділянка площею 0,65 га на Шкільній вул., 16 для обслуговування нежитлових приміщень дитсадка. Депутат міської ради Василь Бойчук («Батьківщина») поцікавився у доповідача т. в. о. начальника управління земельних відносин МВК Михайла іванчишина, чи є небезпека забудови цієї території. Представник земельного управління визнав, що така можливість існує, у разі зміни цільового призначення, за яке також має проголосувати міська рада. Журналіст «Галичини» виїхав на місце, щоб з’ясувати ситуацію. Йдеться про дитсадок, який раніше перебував на балансі лісокомбінату. Свого часу цей заклад був показовим не лише в області, а й у всьому колишньому СРСР як приклад оригінальної архітектури в гуцульському стилі з гарним оздобленням приміщень. На сьогодні частину закладу орендують комерційні структури, а частина виглядає закинутою. Територія дитсадка невелика, але будівля буквально потопає в зелені дерев. Як виглядає, щоб повернути в це приміщення дитячий сміх, великих капіталовкладень не потрібно. Однак замість того, щоби вступити з власником приміщення у переговори і спробувати знайти можливість повернути дитсадок у комунальну власність, міська рада відкриває перспективи забудови цієї ділянки і руйнування унікальної будівлі. Маючи право власності на будівлю, а також договір оренди землі, власникові буде нескладно звести тут комерційно привабливу нерухомість.

Надія на приватників?

Недавно директор департаменту освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту Івано-Франківської ОДА Сергій Дерев’янко повідомив, що на Прикарпатті черга на зарахування дітей до дитячих садків становить 3 680 осіб, причому половина з цієї кількості припадає на обласний центр. Як зазначив директор освітнього департаменту, сьогодні перед прикарпатською освітою стоїть завдання — до кінця цього року скоротити чергу на зарахування до дошкільних навчальних закладів на 1 200 дітей, а вже за два роки ліквідувати чергу. В умовах браку фінансів пан Дерев’янко вбачає вихід, з одного боку, в заохоченні збільшення кількості приватних ДНЗ, а з другого — в реорганізації чинної системи закладів дошкільної освіти і початкової школи в напрямі створення навчально-виховних центрів. Останнім часом приватні дитсадки стали відкриватися, але в їхній діяльності є чимало негативних аспектів. Зокрема, вони є платними, причому набагато дорожчими за державні. До того ж, приватні дитсадки можуть претендувати лише на статус закладів тимчасового перебування дітей. Повноцінне харчування, денний сон та змістовне дозвілля (з іграми на свіжому повітрі) вони забезпечити не можуть. Реорганізація шкіл у навчально-виховні центри може бути успішною лише в сільській місцевості. Якщо говорити про школи обласного центру, то таких можливостей у них немає. Після введення вивчення другої іноземної мови у початкових класах деякі школи будуть вимушені перейти на двозмінну систему навчання. і в цьому разі педагоги думатимуть, як їм організувати нормальне навчання школярів, а не дошкільнят.

Юрій КРИВЕНЬ, "Галичина"