«Івано-Франківськводоекотехпром» хоче змусити споживачів платити за повірку лічильників

В Івано-Франківську відбулися громадські слухання щодо внесення змін до рішення івано-Франківської міської ради від 15.09.2011р. «Про структуру, періодичність та строки надання та основні умови надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Івано-Франківську».

Метою цього регуляторного акту є врегулювання правовідносин з надання послуг з періодичної повірки, демонтажу, транспортування та монтажу після повірки квартирних засобів обліку води для населення в Івано-Франківську.

За весь час діяльності КП «Івано-Франківськводоекотехпром» проводило повірку лічильників самостійно. Тепер же компанія-монополіст пропонує покласти витрати за повірку лічильників на споживачів, додавши плату за цю послугу до квартирної.

Колізія в законодавстві
Дискусія стосовно того, хто має платити за повірку лічильників води, триває вже багато років. Базовим у вирішенні цього питання є Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Ст. 28 п. 3 закону визначає, що «періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюють за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання». Здавалося б, таке тлумачення мало б раз і назавжди звільнити споживачів від потреби сплачувати за повірку лічильників.

Однак у цьому ж пункті йдеться й про таке: «порядок подання фізичними особами, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, — власниками засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов’язані з повіркою, встановлює Кабінет Міністрів України». З цього випливає, що послуги з повірки лічильників таки має хтось оплачувати, а порядок повинен розробити уряд. 

1 червня 2011 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги». Відповідно до цього нормативно-правового акта «витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг». Як бачимо, відповідно до цієї постанови обов’язок щодо сплати за повірку лічильника перекладено на споживача послуг. 

Тобто виходить, що підзаконний акт Кабміну суперечить нормі закону «Про метрологію та метрологічну діяльність». Згідно з принципами права закон має вищу юридичну силу, ніж постанови Кабміну. Цю законодавчу колізію неодноразово намагалися розв’язати суди різних інстанцій. Однак у різних позовах суди приймали діаметрально протилежні рішення. 

Крайнім зроблять споживача
Водопостачальні підприємства в різних регіонах намагаються нав’язати споживачам необхідність платити за планову повірку лічильників. Підприємства обррунтовують свої вимоги тим, що ця послуга потребує значних витрат, які хтось повинен компенсувати. Повірка лічильників справді дуже потрібна процедура, тим більше, що згідно із законодавством вона має загальнообов’язковий характер. Прилади обліку не є досконалими і з часом покази лічильників можуть перевищувати допустимі похибки. Як споживач послуг, так і надавач їх повинні бути зацікавленими у правильності роботи приладів обліку. Періодичність повірки лічильників залежить від його типу. Наприклад, в івано-Франківську лічильники води мають проходити періодичну повірку кожні чотири роки. У низці випадків повірка може відбуватись і позачергово, скажімо, коли споживач сумнівається в достовірності показів приладу. В цьому разі споживач звертається до водоканалу і повинен оплатити повірку за власні кошти. 

Івано-Франківськ — на лічильнику
Як повідомив директор з комерційної діяльності КП «Івано-Франківськводоекотехпром» Олександр Перестюк, в Івано-Франківську із 66 тисяч споживачів 92% встановили лічильники. Це свідчить про те, що іванофранківці загалом відгукнулися на заклики влади економити воду. Цьому сприяли завищені норми споживання за відсутності лічильника з розрахунку шість кубометрів води на місяць на особу. Споживачі швидко зрозуміли, що встановлення лічильника дозволить зменшити розмір платежів за воду в 2-3 рази. Як відомо, втрати води в КП «Івано-Франківськводоекотехпромі» становлять до 50%, тому споживачі, які не мають лічильників, фактично оплачують таку безгосподарність. В цьому аспекті варто розглянути ще одне питання.

В країні склалася така практика, коли споживачі встановлюють лічильники води за власний рахунок. Такий підхід не відповідає європейським реаліям, коли компанія-монополіст повинна встановлювати прилади обліку за власні кошти. Постачальники газу та електроенергії вже так чинять , чому ж це не роблять водопостачальники? Важко собі уявити, щоб покупець приходив у магазин з власними вагами, але в питанні водопостачання якраз така ситуація. Якщо б лічильники належали «івано-Франківськводоекотехпрому», то питання повірки не виникало б у принципі, адже в цьому разі послугу оплачує власник приладу. В результаті населення фактично дотувало підприємство, оплативши встановлення лічильників власним коштом. 

Непрозорі тарифи
Разом з обговоренням проекту регуляторного акта про внесення послуги повірки лічильників до квартирної плати, планувалось розглянути проект рішення «Про встановлення тарифів на проведення періодичної повірки, демонтажу, транспортування та монтажу після повірки засобів обліку води для населення». Відповідний проект навіть опублікували на сайті міськвиконкому, але в останній момент організатори скасували слухання. Як з’ясувалося, Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не поширюється на акти, якими встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги.

Тобто такі акти не підлягають розгляду на громадських слуханнях. Як уже зазначалось, проект рішення про встановлення тарифів опубліковано, але додаток, в якому мали б вказати конкретні ставки тарифу, відсутній, хоча згадка про нього є в тексті рішення. Фактично цю інформацію від громадськості приховали. Як повідомив О. Перестюк, «Івано-Франківськводоекотехпром» оцінює вартість комплексу послуг з повірки лічильника води на рівні 92-94 гривень. До цієї вартості зараховують не лише саму повірку лічильника, а й демонтаж, транспортування його в лабораторію, назад до споживача, монтаж приладу. Учасники громадських слухань дійшли до висновку, що така сума завищена.

За словами О. Перестюка, на підприємстві повіркою лічильників займалося четверо працівників, однак у результаті скорочення цей відділ буде розформовано. Відповідно питання про те, хто надаватиме послуги з повірки, залишається відкритим. За словами представника ГО «Комітет підприємців міста Івано-Франківська» Ігоря Метлюха, існує небезпека, що «івано-Франківськводоекотехпром» укладе угоду з приватною структурою, яка надаватиме ці послуги на основі договору з підприємством. Оскільки це вже буде угода між двома суб’єктами господарювання, то тарифи на цю послугу можуть встановлювати без погодження з органами місцевого самоврядування і їхній розмір може бути будь-яким. О. Перестюк частково підтвердив такі побоювання, заявивши, що «Івано-Франківськводоекотехпром» готовий позбутись цього виду діяльності, оскільки вона неприбуткова для підприємства. 

Громадські слухання визнали такими, що не відбулися, через низку процедурних порушень. Щоправда, підприємство знову планує виносити ці рішення на повторні слухання. У підсумку оцінку таким пропозиціям монополіста має дати міськвиконком. Цей орган і визначить, кому і скільки платити за повірку лічильників.

Юрій КРИВЕНЬ, "Галичина"