Канікули по-козацьки: Як відпочивають діти в прикарпатському лікувально-оздоровчому комплексі «Сокіл»

До початку нового навчального року залишилося вже не так багато часу, проте достатньо для того, щоб ще відпочити, оздоровитися, набратися сил, вражень та здобути нових друзів під час останньої, четвертої, табірної зміни. Побачити ці речі в дії змогли й прикарпатські журналісти, які в рамках прес-туру провели день в одному з найбільших та найкращих таборів області — лікувально-оздоровчому комплексі «Сокіл» в Галицькому районі.

Поважний вік дитинства

«Ми раді вам, ми раді вам, це зігріває душу нам. Нехай почує цілий світ, це вам від «Сокола» привіт», — так вітали журналістів усі жителі табору — від дітлахів до представників адміністрації. Цьому віршованому вітанню вже 40 років, рівно стільки — й «Соколу». За цей час чимало дітей з усіх куточків України додали собі здоров’я та радісних спогадів. 2013-го заклад прийняв рекордну кількість школярів — 1 600 з Івано-Франківської, Київської, Житомирської, Львівської, Дніпропетровської, Запорізької областей. Нині в четвертій зміні перебуває 392 дитини, їхні щирі усмішки свідчать про те, що їм тут подобається.

Директор лікувально-оздоровчого комплексу «Сокіл» Михайло Мисів дуже задоволений ювілейним літом у закладі. Цього року куратор табору — Бурштинська ТЕС виділила на поліпшення його матеріально-технічної бази 4,5 мільйона гривень.

Дощове дозвілля

Журналістів області «Сокіл» зустрів дощем. Тож чимала територія табору — 7,5 гектара — пустувала. Дітлахи ховалися від негоди в корпусах. Найменші відпочивальники примостилися біля екрана телевізора, переглядаючи цікавий мультфільм. інші дітки проводили своє дозвілля по-різному: вчилися дзюдо, приймали необхідні лікувальні процедури, парилися в сауні, виготовляли ляльки-мотанки. Словом, не сумували й не сиділи без діла.

На території табору діють справжні козацькі закони, адже це «Січ Соколина». Дітей тут поділено на курені. Їх є вісім, а якщо великий заїзд, то й дев’ять назбирається. Кожен курінь має свої назву, гасло та курінного отамана. «Ми вже діти не малі, дуже жваві і швидкі. Любим танці, спів і сміх, курінь наш «порве» усіх. Ми є дружні і завзяті, любим тут відпочивати. Курінь «Грифіни» — це «клас», не забудете ви нас», — так ми й познайомилися з куренем «Грифіни».

Загалом «Січчю Соколиною» керує Козацька рада на чолі з гетьманом, тобто директором закладу Михайлом Мисівим.— Особливість нашого табору в тому, що ми виховуємо в дітей патріотичний дух, любов та повагу до свого народу, до своєї нації, своєї держави, — каже заступник директора з виховної роботи Олена Москалець. — «Січ Соколина» — це символічна назва, адже поблизу є невелика гора Сокіл, де розвивався  рух «пластунів» ідею козацтва вже розвиваємо 10 років.

Новий день у таборі розпочинається о 7.50 звуками Державного Гимну, далі ранкова «штовханка» — це альтернативна назва ранкової зарядки. До обіду на території «Соколу» з динаміків лунає лише українська музика. Це правда. Чула на власні вуха. Інші пісні за замовленням школярів можуть звучати на «гопанці», так тут називають дискотеку. Їдальню теж тут перейменували на харчевню. Впродовж дня на  дітлахів чекають дуже цікаві заняття, купання у відкритому плавальному басейні, річці Лімниці, а також робота в різноманітних гуртках, походи з ночівлею, екскурсії до аквапарку, «Буковелю».

 А наразі закінчуються останні приготування з оформленням справжніх печей. Скоро відпочивальники проводитимуть майстер-клас «Як спекти лаваш». Їх навчатимуть цього, як кажуть, від «а» до «я», тобто від замішування тіста до випікання готового виробу.

Проте мене найбільше вразили численні віршики, привітання, «кричалки» та гасла, котрі виголошували діти та дорослі. Олена Москалець каже, що вони щороку інші, їх ми вишукуємо.

Проте це результат сумлінної праці вихователів.

«Велику увагу приділяємо підбору кадрів, адже вони визначають все. Ми шукаємо креативних і талановитих», — наголошує вона.

П’ять разів на день

Володя Фетісов зі Снятина чесно зізнався мені, що йому дуже подобається в «Соколі», адже тут дають їсти п’ять разів на день. Для того, щоби перевірити його слова на достовірність, пішли в «святая святих» табору — кухню.

З ополоником біля великих каструль зустрічає шеф-кухар закладу Параска Сенкович. Тут жінка працює вже 34 роки. Каже, що за весь час її куховарства не було отруєнь чи якихось проблем з якістю продуктів і страв.

«Діти найбільше люблять налисники, як їх зготуємо, то не можуть нам надякуватися, — розповідає Параска Сенкович. — Сьогодні на сніданок був шніцель, салат з капусти, макарони, чай, хліб, масло. На обід у нас суп з домашньою локшиною, курка з гречкою та салат з помідорів. Діти не вередують, задоволені, навіть просять добавку. Прибігають, дякують нам, і навіть «кричалку» придумали: «Щиро дякуємо нашим поварам, що смачно варять нам».

Особливість табору «Сокіл» насамперед у тому, що він розташований на базі ортопедичного санаторію. Плоскостопість, порушення постави та проблеми з хребтом — прямі показання сюди. Діти тут не лише відпочивають, а найважливіше — отримують необхідні лікувальні процедури — масаж, озокеритові, парафінові аплікації, ампліпус, інгаляції,  електрофорез, УВЧ, тубус-кварц, біотрон, хвойні і сольові ванни, грязі.

Найкращий табір у світі

Провівши день на території «Соколиної Січі», я зрозуміла одну істину: «Сокіл» — це найкращий табір у світі. Адже майже всі відпочивальники, з якими я поспілкувалася, а їх було чимало, саме так охарактеризували цей заклад. Причому слів один одного вони не чули. Напевно, це таки правда. Діти радо поділилися своїми враженнями про відпочинок на цій козацькій території.

Роксолана ПАЛАМАРЧУК, м. Коломия:— Мені тут усе подобається. Найбільше зацікавили лікувальні та оздоровчі процедури. Такого не бачила в жодному таборі, в якому була. «Сокіл» особливий своїми вихователями, вони дуже добрі, можуть підтримати в будь-який момент. Я би всім радила сюди їхати.

Юля ТОМИН, м. Надвірна:— У цьому таборі найкраще те, що кожного дня відбувається якесь свято. Найперше — посвячення в козаки, наступне — відкриття четвертої зміни та виступ вихователів, які танцювали та проводили різні конкурси. Також був веселий ярмарок, на якому за табірні гроші «соколики» купували іграшки, водили батьків на різні розваги... В жодному таборі немає таких добрих вихователів, як у цьому. Тут немає порушень, він працює на «відмінно».

Катерина СИДОРЧУК, м. Коростень Житомирської області:— У «Соколі» я вже вшосте і з кожним разом мені тут все більше подобається, впевнена, що ще приїду сюди. Тут багато розважальних програм для дітей, возять до івано-Франківська, Галича, «Буковелю». Я бувала в таборі «Кам’яний брід»  у своїй області, мені там не сподобалося, в «Соколі» набагато краще і я вже до нього звикла. Це ідеальний табір.

Аня ФІЛАБОК, м. Запоріжжя:— На Прикарпатті дуже красиво. В Запоріжжі не так, там дуже багато заводів і не таке чисте повітря. Тут набагато краще, аніж у всіх інших таборах.

Христя ВИШИВАНЮК, м. Івано-Франківськ:—  Тут до дітей ставляться як до своїх рідних. Цей табір від інших відрізняється дружелюбністю. Своїм однокласникам обов’язково скажу їхати сюди, вони будуть цим табором задоволені, стануть здоровішими, бадьорішими і все в них буде нормально.

Володя ФЕТІСОВ, м. Снятин:— Це табір, в якому збираються найкращі, найшвидші та найздоровіші діти України.

Ольга МОНЧУК, "Галичина"