Комендант калуського табору Іван Стратієнко: «Якщо люди не їдуть на Майдан, вони або упереджені, або — ліниві»
Нині калушани активно задіяні в усіх процесах на Майдані.
Калуські юнаки несуть охорону Майдану й донедавна жили у спартанських умовах, адже близько 30 калушан ночували у 3-місному туристичному наметі. З четверга ситуація змінилася, адже міська рада, яка їхала на Майдан на сесію, захопила із собою «МНС-івський» намет, речі та харчі, які принесли небайдужі калушани. У калуському наметі побував і кореспондент «Вікон».
Про умови, у яких живуть калушани, сутичку із «Беркутом» та переможні настрої — з Києва, у розмові із комендантом калуського табору Іваном Стратієнком.
— Скажіть, як вам тут живеться у ці дні? Зокрема, й нині, 6 грудня, на День Збройних сил України?
— Вітаю усіх козаків із Днем армії, бо сам також служив в армії. А настрій – чудовий, бойовий. Налаштування — ніколи у житті не давати назад і йти до кінця.
— Хто тут є з вами? Як ви влаштували своє життя, побут, чергування? На що схоже життя на майдані?
— Житя на майдна схоже на все. Тут почуваєш себе серйозним, почуваєш себе сильним, незламним, і дуже допомагає обстановка, прагнення до перемоги. Велика вдячність усім жителям Кєва. Просто Вам не можу передати словами — наскільки тут чудова щиросердечна інтелігенція, вони приходять з ранку до півночі, мені здається, що вони б віддали усе з хати, тільки щоб ми тут стояли, не змерзли, не були голодні. І тільки – щоб до кінця. Щоб не було так, як у 2004 році, коли ми не довели справу до кінця.
— Розкажіть про своїх колег: хто вони, які у них завдання на Майдані?
— Тут є всі: столяра до працівника культури, будівельника, вчителя. Тут стоять ті, хто хоче відстояти майбутнє для своїх дітей. Всі займаються переважно охороною об,єктів, які були захоплені нашою революцією: Кабінет міністрів, Адміністрація президента, Шевченківський суд, Печерський суд, де ви знаєте, сьогодні перенесли суд над нашим побратимом — йому стало погано, але йому навіть не викликали лікаря. Ми зреагували, а нас напав «Беркут». Але з Майдану вирушило більше 3-4 тисяч людей…
— Який настрій на Майдані? Бо одні говорять: досить дискотек, інші – тримаймо спокій – це такий етап, який потрібно пройти. Які настрої у людей з інших міст, з інших регіонів?
— Тут настрій бойовий. Зараз ми з людьми з різних регіонів налаштовані позитивно – всі. У нас є свобода, ми її висловлюємо. Люди є різні, але ми зустрічалися із мешканцями з Донецька – там 200 осіб приїхало. Вони кажуть: люди на не згідні із діями цієї влади, але не можуть піти, бо на них давлять фізично, психологічно або фінансово.
— Чи ведеться облік людей, які приїжджають? Чи допомогла вам якось міська влада Калущини, щоб життя на майдані для вас стало комфортнішим?
— Не знаю, що нам зробила міська влада. Знаю, що привезла намет, харчі, але наскільки я знаю, це все було зроблено громадським штабом. Я не хочу ділити міську і районну владу. І взагалі не хочу у цей майдан вписувати якусь владу чи політику. Це спротив громадянський. Міська влада приїхала, зробила сесію виїзну чи не зробила — не знаю, що вони там робили. Розвантажили харчі, поставили намет і поїхали.
— На майдані є приймальні народних депутатів, зокрема, й Ольги Сікори. За вашими спостереженнями, чи звертаються люди у ці приймальні і з якими питаннями?
— Чесно — не знаю. У нас люди питають, чи є такий намет і — йдуть. Але чи звертаються потім туди і з якими питаннями — не знаю.
— Що б ви хотіли сказати тим калушанам, які ще нині не вирішили: приїжджати їм на Майдан, чи ні?
— Ну, якщо ще на Західну Україну, а тим більше на Калуш давати якийсь заклик, то я вже не знаю. Якщо люди не їдуть, вони або дурні, або упереджені. Або ще, може, ліниві — просто не хочуть вийти за своїх дітей, за себе, за своїх онуків, не хочуть допомогти. Але дасть Бог, угоду про Євросоюз буде підписано. І тоді усі будуть хотіти і користуватися європейськими цінностями та благами. Але щоб це вибороти, треба стояти тут і тут – боротися.
Розмовляв Ігор ТКАЧ, спецкореспондент газети «Вікна»
