Комісія з розгляду Угоди про видовування сланцевого газу так і не дійшла єдиної думки
Члени робочої групи обласної ради з опрацювання проекту «Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуть у межах ділянки Олеська, між державою Україна, «Шеврон Юкрейн Б. В.» та ТОВ «Надра Олеська» на черговому засіданні в понеділок не змогли виробити єдиної думки щодо погодження цього документа.
Голова обласної ради Василь Скрипничук, відкриваючи засідання, поінформував членів групи про те, що до обласної ради з листом звернувся міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков, у якому зазначив, що після сесії
20 серпня, на якій, як відомо, Івано-Франківська обласна рада не дала згоди уряду України на укладення угоди з компаніями «Шеврон Юкрейн Б. В.» і ТОВ «Надра Олеська», її текст було доопрацьовано з урахуванням пропозицій, висловлених депутатами, погоджено з «Шеврон Юкрейн Б. В.» і схвалено на засіданні Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції 29 серпня.
— Ми маємо інформаційно-аналітичну записку, яку пропонує нам комісія. Хотів би висловити своє особисте враження від доопрацьованого проекту угоди: очевидно, що нас дещо неправильно зрозуміли навіть у питанні, яке стосується процентного відношення, бо на сесії йшлося про 10 відсотків загального обсягу видобутої продукції, а не від частки держави. Якщо частка держави становить від 17 до 40 відсотків у ліпшому разі, то, взявши 17 відсотків, це буде 1,7 відсотка на дві області. Тобто по 0,85 відсотка на одну область. Але, можливо, я не правильно зрозумів це питання. Хотів би, щоб ви опрацювали ті пропозиції, які надало міністерство, — зазначив В. Скрипничук. — і друге, що я хотів вам повідомити: до мене надійшло звернення з підписами 40 депутатів обласної ради з пропозицією скликати позачергову сесію обласної ради 12 вересня з таким порядком денним: «Про погодження проекту угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуть в межах ділянки Олеська між державою Україною і компанією «Шеврон Юкрейн Б. В.» та ТОВ «Надра Олеська». Але буквально за декілька хвилин до засідання робочої групи зателефонували з облдержадміністрації і попросили перенести дату проведення сесії на 20 вересня. Можу також сказати, що до обласної ради з приводу розгляду проекту угоди про розподіл продукції надходять листи від громадських організацій, зокрема з Городенківщини, окремих краян та членів робочої групи...
Свою думку з цього приводу висловив і перший заступник голови обласної ради Олександр Левицький, який продовжив головувати на засіданні робочої групи.
— Чинне законодавство покладає на керівництво обласної ради, безпосередньо на голову обласної ради обов’язок скликати сесію на звернення про це третини депутатів, а не на усне прохання представників облдержадміністрації, — підкреслив О. Левицький. — Хоча з огляду на важливість цього питання це клопотання, цілком можливо, буде враховано. Та це має робитися на підставах, визначених законом. Сьогодні ми скликали засідання робочої групи, аби обмінятися думками й вислухати ваші міркування...
Втім, ще до початку обміну думками, у членів робочої групи виникло запитання про те, чи надійшли до обласної ради висновки державної екологічної експертизи добування сланцевого газу на Олеській площі з застосуванням технології гідророзриву пластів. О. Левицький повідомив, що всі документи, які стосуються проекту угоди між Україною і компаніями «Шеврон Юкрейн Б. В.» і ТОВ «Надра Олеська», та листи від міністерств і уряду у день їх одержання розміщують на веб-сайті обласної ради. Стало зрозуміло, що висновків експертизи там немає.
Заступник голови облдержадміністрації Руслан Гусак спробував відповісти на це запитання. «Висновки державної експертизи є, — повідомив він. — Питання, очевидно, в тому, щоб звернутися до Міністерства екології та природних ресурсів України з офіційним листом, і цей документ групі надішлють».
Проте О. Левицький зауважив, що, по-перше, члени робочої групи не наділені повноваженнями писати такі звернення, а по-друге, — з таким листом до міністерства ще раніше звертався голова обласної ради В. Скрипничук, якого на це уповноважувала сесія. Більше того, за його словами, до міністерства надіслали навіть стенограму обговорення на сесії проекту угоди про розподіл вуглеводнів.
— Думаю, в міністерстві бачили всі ті запитання, які ставили депутати, і пропозиції, які вони висловлювали, — підкреслив О. Левицький. — Якщо б Мінекології мало бажання надати ррунтовні відповіді на них та надіслати висновки експертизи, то підстава для цього у нього була...
В процесі самого обговорення доопрацьованого проекту угоди про розподіл вуглеводнів думки депутатів, представників громадських організацій та експертів, які входять до складу робочої групи, розділилися.
Андрій Троценко, голова комісії обласної ради з питань екології, раціонального природокористування, рекреації та розвитку туризму:
— Якщо маємо намір розбудовувати туристичне Прикарпаття, то нам добування сланцевого газу на Івано-Франківщині не те що не потрібне, його слід боятися, як вогню. Я мав нагоду спілкуватися з найбільшими фахівцями у нафтогазодобувній промисловості. Коли доходить до приватної розмови і коли, дивлячись один одному в вічі, просиш відверто сказати, чи можна це робити, відповідь дуже проста і практично така: «Це справді дуже високотехнологічні процеси, дуже цікаві з точки зору науки. Для науковців — це широке поле для співпраці й розвитку. Можна це робити. Але за однієї умови — якщо свердловина буде не ближче ніж за 100 кілометрів до населеного пункту. А якщо це моє рідне село, то вона повинна бути від нього щонайменше за 300 кілометрів». Ми повинні зрозуміти, що це не той гідророзрив, про який нам говорять і який нині практикують на традиційних свердловинах точково, коли свердловина «сідає» і треба підняти дебет. Ця технологія передбачає постійне проведення гідророзривів. Тепер зрозуміймо ще таке: кожна така свердловина потребує близько 20 тис. кубометрів води. А після цього зважмо на те, що за технологією, яку пропонує «Шеврон Юкрейн Б. В.», передбачається пробурити близько 50 тис. свердловин на території України. і ще одна ремарка: не треба нам діяти так, що сьогодні слід «з’їсти» всі корисні копалини, які є. Не можемо самі їх добувати, пам’ятаймо, що є діти і внуки, які будуть розумнішими за нас і зможуть самі працювати і, сподіваюся, безпечно освоювати надра. Ми не бачимо екологічних ризиків, навіть державної експертизи. То для чого це нам сьогодні?
Олег Дзьоба, проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу:
— Якщо говорити стисло, не вдаючись у деталі, то ми, науковці університету, стоїмо якраз на тій позиції, що Україні конче необхідно розвивати видобуток нетрадиційного газу, в тому числі сланцевого. Ми розглядали проект угоди. Вона справді безпрецедентна. В Українській державі певно вперше розглядається документ такого масштабу. Тому й не дивно, що тривають гострі дискусії стосовно різноманітних його аспектів. Разом з тим ми побачили, що відбувається певне зближення позицій. Кабінет Міністрів йде назустріч обласній раді, враховуючи ті пропозиції та зауваження, які були напрацьовані робочою групою і висловлені на сесії 20 серпня. Свою роль бачимо насамперед у вирішенні завдань моніторингу і наукового супроводу вже на етапі добування нафти і газу. Тому підтримуємо і в принципі погоджуємося з доопрацьованим проектом угоди про розподіл вуглеводнів.
Ігор Олійник, голова комісії обласної ради з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, комунікацій, дорожнього та житлово-комунального господарства:
— Я один із тих депутатів, які підписали звернення про скликання позачергової сесії. Тому що перед нами стоїть питання про те, яке обличчя матиме область. Нагадаю, не так уже й давно було прийнято рішення і ми віддали потенційно не менш екологічно небезпечний об’єкт у Рожнятівському районі «Лукору». До речі, за те рішення я не голосував, знаючи історію, починаючи від «Оріани» і тих організацій, які там працювали, й те, які маємо проблеми тепер. і ми стикнулися якраз з інвестором, який не взяв на себе їх розв’язання. Найбільш небезпечна, на мій погляд, нині ситуація не та, яку розглядаємо, а в Калуші. і повертаюся до рішення, яке прийняла тоді обласна рада: «Лукору» вона надала дозвіл, а сьогодні, коли інша фірма хоче прийти до нас, ми їй відмовляємо. Мені здається, що це якось незрозуміло. Чому ми всі говоримо про вступ до Європейського союзу й інших інституцій ЄС, але нині ставимо перед великою американською фірмою питання про те, що вона має діяти якимось іншим способом. Тобто ми ставимо їй 130 запитань, а в той же час скільки їх поставили «Лукору»? Чи в умовах з ним записано відрахування області 10 відсотків прибутку? Наступне питання, яке маємо вирішувати, — це забезпечення можливості одержувати енергоносії з різних джерел. і одним з них є видобуток сланцевого газу. інших варіантів сьогодні нема. Так, є певні ризики. Але тому я називаю аспект перший — це політичний. і мене дивує, що обласна рада в цьому випадку займає такі діаметрально протилежні позиції. Якщо ми говоримо про екологію і про підписання угоди з ЄС, то все одно ми зіткнемося з європейським екологічним законодавством. і фірма, яка тут працюватиме, діятиме згідно з його вимогами. Це другий аспект. і третє питання — це соціально-економічний розвиток краю. Ми приймали сотні рішень. Але сьогодні і умови, які пропонують для соціально-економічного розвитку, і те, що саме в області розподілятимуть ці кошти на розвиток наших населених пунктів, є в принципі безпрецедентними.
Роман Переймибіда, голова обласної екологічної організації «Грінпіс-Карпати»:
— В «Грінпісу» така позиція: до того часу, поки ми не наведемо порядок у себе в сфері екології — Калуш, Бурштин, а також з лікарнями і санаторіями, в яких лікуються хворі на туберкульоз і які скидають ці стоки в ріки, бо на багатьох з цих об’єктів немає очисних споруд, ніякого видобутку сланцевого газу не має бути. Наша позиція — лише вивчити це питання. Знову ж таки, коли уряд ігнорує рішення обласної ради і на сьогодні немає будь-якої експертизи й екологічного моніторингу, то що можемо говорити далі? Ми проти цієї угоди на нинішній момент.
Володимир Олійник, депутат обласної ради:
— Бачу по ситуації, яка в нас склалася, що робоча група, як і депутати в принципі, розділилися на тих, хто «за» і на тих, хто «проти». На тих, хто за прогрес, і на тих, хто шукає якісь відмовки. Причому всі говорять одну й ту ж «легенду» — з приватних розмов, десь там хтось сказав, що щось там не добре. Чим ми ще допоможемо? Текст нового проекту угоди є на веб-сайті обласної ради і ніхто нікого зараз уже не переконає.
Оксана Кордіна, заступник директора департаменту співробітництва та інвестицій Міністерства енергетики та вугільної промисловості України:
— Я не хочу говорити про політичні аспекти цієї угоди. Хочу лише констатувати, що представники міністерств провели величезну роботу з компанією «Шеврон Юкрейн Б. В.» і ми домоглися певних поступок і для уряду, і для області. Стосовно екологічних питань хочу зазначити, що діяльність за угодою підпорядковується виключно законодавству України. Всі вимоги українського законодавства з цього приводу компанія «Шеврон Юкрейн Б. В.» має виконувати і тепер, і в майбутньому, коли вже почне працювати...
Депутат обласної ради Василь Сенів вніс пропозицію поїхати групі народних обранців у Польщу, яка десь рік тому почала буріння розвідувальних та експериментальних промислових свердловин на власних родовищах сланцевого газу. і почути, що з цього приводу кажуть не представники нафтових компаній, а самі люди в громадах, зокрема керівники органів місцевої влади і лідери громадських організацій. Варто додати, що засідання робочої групи було скликане дуже оперативно, через що цілий ряд її членів не змогли взяти в ньому участь.
О. Левицький, підсумовуючи дискусію на засіданні, підкреслив, що керівництво обласної ради має твердий намір забезпечити кожному з членів групи рівну можливість подати свої пропозиції та міркування, які, на його переконання, варті того, аби депутати взяли їх до уваги під час розгляду цього питання на сесії. Водночас він закликав усіх залишити поза рамками робочого процесу всі політичні моменти і політично вмотивовані аргументи та пропозиції. «Бо ми розглядаємо і вирішуємо питання погодження або непогодження угоди про розподіл продукції, тобто умов, на яких цей розподіл буде здійснюватися», — підкреслив насамкінець перший заступник голови обласної ради.
Микола ПЕТРИЧУК, "Галичина"
