Криза, революція і переображення
Першопричиною і коренем усіх наших бід є духовно-моральна криза. Не припускаю, що цього не розуміють наші можновладці, політики та інтелектуали. Проте дивує і навіть лякає, що про це недостатньо часто говорять, а мали б чи не безперервно щосили і якнайголосніше волати і бити на сполох власне ті, в кого місія Вчителя, Виховника і Провідника народу. Зате постійно чуємо про кризу в економіці, у фінансовій сфері, в політиці, освіті, культурі і т. д. Насправді все залежить від чесності і справедливос
Революція — ось що може змінити лад у державі, кажуть політики (опозиціонери до чинної влади) і лідери партій, які змагають прийти до влади і закликають народ звершити це рятівне для себе дійство. Але, як бачимо, революція обличчя у владі змінює, та не змінює системи. А чому? Та тому, що увесь світ опанував згубний дух мамони. і ліві, і праві, і нейтральні та й всі інші нині найбільшою мірою змагають до матеріального, до земного, до багатства, комфорту. І ця гонитва за примарним і фальшивим земним раєм не потребує ніякої духовності та моралі, хіба що тільки для прикриття заради осягнення своєї мети... Тому нами правлять лукавство, лицемірство, фальш і брехня.
Так, для нашого порятунку нам дуже потрібна революція — в наших головах, душах і серцях. Тільки вона може змінити нас, наше суспільство і владу. Про неї вчив і до неї закликав і сьогодні закликає всіх нас Спаситель світу Господь наш Ісус Христос.
Покаяння, переродження, поклоніння, життя в Божій Правді і в Святому Дусі — ось її безкровний і спасенний для всіх шлях. А вільний вибір — за нами.
Та виглядає, що не всі свідомі нашого катастрофічного становища, до якого ми йшли всі роки незалежності. А нині це ще більше ускладнила війна.
Ми щиро жертвуємо чималі кошти для нашого війська. Але ж є ще одна найпотужніша у світі і над усім світом зброя і сила — це наш Господь. Одним Своїм словом Він може нашу планету-пилинку Земля перетворити в ніщо. Та Він стоїть за тими, хто ходить у світлі Його Заповітів. Тому недостатньо лише вірити, надіятися і молитися, бо ці чесноти без добрих діл мертві. Або хто може сьогодні засвідчити, що в цей критичний і вирішальний час долі нашої держави ми навернулися до Бога і є під Його захистом? Хіба наші храми в неділі і свята переповнені вірянами і всі ми стали між собою дружнішими і добрішими тому, що на сході країни гинуть наші воїни? Чи не у всіх народів у час великої біди люди гуртувалися, єдналися і перемагали. А якої ще нам потрібно діждатися біди, щоби, скажімо, між собою поєдналися УПЦ КП і УАПЦ, яких нічого не ділить, крім гріховних амбіцій окремих єпископів (митрополитів), що аж закрадається сумнів: а взагалі чи вірять такі ієрархи в Бога?
Із грецької мови слово «криза» означає суд. Уже з перших християнських часів, коли траплялися якісь великі біди (війни, землетруси, епідемії і т. д.), народ визнавав, що відійшов від Бога, і казав, що через відступництво над ним звершується суд Божий. І щоб врятуватися від ворогів чи стихійного лиха, йшли до храмів, щиро каялися, і Господь милував їх.
Про переможну і спасенну силу молитви з постом свідчить наука Спасителя. А найкращий приклад для наслідування подає нам історія з часів Старого Заповіту, коли Господь через пророка Йону закликав жителів м. Ніневії до покаяння і навернення до Нього, щоб уникнути кари. Три дні строго постили ніневітяни і молилися, і Господь помилував їх.
А якби глави наших Церков домовилися про конкретні дні посту, закликали всіх своїх вірних до молитви і посту (а в цьому, не сумніваюся, їх підтримали б і протестантські спільноти), то Господь помилував і врятував би і нас.
Це і було б істинним і спасенним переображенням нашої нації, народу та держави.
