Марцінків увійшов до десятки найвпливовіших мерів України
Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків посів восьме місце в рейтингу впливовості міських голів України за версією журналу “Коресподент“.
У найбільших 35 містах країни живе понад 15 млн осіб, хоча офіційна статистика показує трохи меншу цифру. Бюджети цих міст в сумі важать більш як 178 млрд грн, з яких на Київ припадає майже третина цієї суми. У вирахуванні рейтингу міських голів журналісти "Кореспонденту" врахували і експертні думки щодо їхньої впливовості, і економічні можливості міських бюджетів, якими вони керують.
Перше місце за очільником Києва, друге - за головою Дніпра, на третьому - мер Харкова.
Руслан Марцінків у списку восьмий.
При розрахунку рейтингу розглядали дві категорії показників.
Перша категорія - це політична складова, яку 14 експертів оцінювали за такими напрямками:
- наявність підтримки міською радою;
- конструктивні відносини з центральною виконавчою владою;
- наявність групи підтримки в парламенті;
- конструктивні відносини з головою облдержадміністрації (так, це взаємопов'язано з другим пунктом, але багато голів ОДА мають свою точку зору, досить згадати спроби позбавити міського голову столиці повноважень глави міськдержадміністрації);
- медійність як загальнонаціональної фігури, тобто наскільки він відомий не тільки в регіоні, але і як самостійна політична величина.
Кожен з експертів провів велику роботу - виставив всім 35 учасникам рейтингу бали за кожним з п'яти перерахованих параметрів. Ми ці оцінки підсумовували і в підсумку отримали рейтинги політичного впливу. Як виявилося, наявність великої політичної ваги не гарантує перших місць в підсумковому рейтингу. Фінансові можливості теж важливі.
Особливо зазначимо, 14 експертів на 35 оцінюваних персон - цілком достатньо для якісного рейтингування. В цьому випадку ми отримуємо досить якісну картину, а необ'єктивність окремого експерта щодо окремого мера нівелюється майже повністю.
Друга група показників стосувалася оцінки економічної частини впливовості. Ось вони:
- сума доходів міського бюджету (тут і далі - в розрахунку на душу населення);
- сума офіційних трансфертів як з центрального, так і з обласного бюджетів;
- розмір бюджету громадських ініціатив (він же бюджет участі);
- доходи від податку на прибуток підприємств комунальної форми власності;
- доходи від податку на майно (нерухомість тощо).
Джерелом інформації були вже прийняті місцевими радами міські бюджети на 2020 рік. Втім, була зроблена поправка - всі ці показники ми розглядали в розрахунку на душу населення, щоб максимально зменшити вплив розмірів міста на впливовість тієї або іншої політичної фігури. При цьому для Києва ми взяли не офіційну цифру населення столиці, а більш реалістичну - оцінну.
Перший з показників - сума доходів міського бюджету - був обраний тому, що впливовість міського голови залежить від сум, якими він може оперувати в інтересах жителів міста.
В Україні переважна частина податків збирається в центральний бюджет, і потім тільки частково ці гроші повертаються територіям у вигляді так званих офіційних трансфертів. Розмір цих виплат в розрахунку на душу населення в тому чи іншому регіоні свідчить одночасно про дві речі. По-перше, про те, наскільки міська влада зуміла домовитися з центральною. Так, є вирівнювання доходів місцевих бюджетів - там, де менше збирається місцевих податків і зборів, центральна влада доплачує. Але насправді різниця між регіонами за частиною щедрості центру очевидна. По-друге, чим більші трансферти, тим більше можливості у мера міста щось зробити для його жителів.
Розмір бюджету громадських ініціатив у розрахунку на душу населення - третій показник. Це невеликі суми. Але вони ілюструють готовність і здатність міського голови вступати в діалог зі своїми виборцями щодо того, які саме ініціативи, висунуті безпосередньо самими городянами, будуть профінансовані.
Доходи від податку на прибуток підприємств комунальної форми власності - це свідчення того, наскільки ефективна міська влада, наскільки якісно вона управляє міськими комунальними підприємствами. Ну і показник її некорумпованості. Чим більші податкові надходження за цією статтею - тим, очевидно, менше встигли вкрасти з тих підприємств.
Доходи від податку на майно (нерухомість тощо) - це суто місцевий податок (як і податок на доходи фізосіб). Але його ставка, на відміну від прибуткового, встановлюються місцевою радою. Ця ставка, як і якість збору цього податку, впливають на підсумкову суму надходжень. І насправді саме від міського голови значною мірою залежить те, скільки цей податок принесе грошей до міського бюджету, а потім городянам.
Економічний і політологічний компоненти враховували з питомою вагою 0,6 і 0,4. На виході отримували рейтинговий коефіцієнт. Відповідно до рейтингових коефіцієнтів і формувався рейтинг.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!