Міський голова Коломиї Ігор Слюзар: «Ще не народився той, хто зміг би всіх задовольнити»

Останнім часом міський голова Коломиї принципово не дає інтерв’ю пресі. За офіційною версією – щільний робочий графік. Неофіційно – зневірився у місцевих друкованих ЗМІ. Каже, що журналісти до його персони не надто прихильні.

Про критику, роботу коломийських чиновників, власні обіцянки та співпрацю з опозиційними депутатами в ексклюзивному інтерв’ю тижневику «ДК» розповів очільник міста Ігор Слюзар.

 –     Розпочнемо з кооперативу «Аквамарин». Свого часу Ви заснували його разом з Тарасом Яворським та, відповідно, отримували кошти пайовиків за придбані квартири. Потім всі обов’язки передали третій особі та відійшли від справ. Будинок мали здати в експлуатацію ще 2008 року, але він досі стоїть закинутий. Зараз полинули скарги пайовиків. Пересічні мешканці міста теж висловлюють своє здивування, а разом з тим і незадоволення. Який вихід з цієї неприємної ситуації запропонуєте? Чи не думаєте, що через це втратите довіру своїх виборців?

–     Пайовики сплачували кошти в кооператив, керівником якого тоді був Тарас Яворський. Всі кошти були витрачені виключно на будівництво кооперативного житла. Жодної копійки з тих грошей ніхто собі не привласнив. Цього бути не могло апріорі. Зараз в кооперативі є нереалізовані паї, які необхідно продати, тому що будинок не зможуть завершити.

У 2011 році протягом восьми місяців тривав штурм кооперативу місцевою пресою, яка писала, що хтось вкрав гроші з будівництва. Хіба люди захочуть придбати квартиру в такому кооперативі? Звісно, що ні. Я можу сказати лише те, що зараз будинок не закинутий. Більше сорока пайовиків були на прийомі в мене як у міського голови. В принципі, ми з ними домовилися, як маємо діяти далі: ті, хто не платить, мають бути виключені з кооперативу. Адже боржники переважно займають найкращі площі в будинку. По-перше, на їхнє місце відповідно можуть переселити інших членів кооперативу. По-друге, на ринок вийдуть більш престижні квартири, які легше продати. З ринком нерухомості в Коломиї все в порядку – купців достатньо. Я, як міський голова, коли до мене звернулися пайовики, включив їх у програму соціального житла. Тобто зараз їм готові надати 3-відсотковий кредит у двох банках.

Зараз йде мова про те, що будинок мав бути зданий в експлуатацію ще в 2008 році. Але за технологією будівництво має тривати не менше чотирьох років. Прикладом цьому є будинок на вул. Мазепи, який зводили цілих п’ять років. Проблеми в кооперативі «Аквамарин» настали у 2009-10 роках, коли почалася економічна криза. Тоді ринок нерухомості просто зупинився. Ті пайовики, які зараз підіймають галас довкола кооперативу, тоді вчасно не сплатили кошти за квартири. Але керівництво кооперативу увійшло у їхнє становище.

–     То коли все ж таки будинок здадуть в експлуатацію?

–     Зараз така ситуація, що за півроку будинок можна буде здати в експлуатацію. Але це буде можливо лише тоді, коли увесь кооператив збереться разом та прийме спільне правильне рішення. Керівництво кооперативу запевнило мене, що зараз є купці квартир. Заважає завершити будівництво лише зайвий шум. Звісно, що ситуація неприємна, але з неї можна знайти вихід.

–     Як Ви думаєте, коломияни задоволені своїм мером?

–     Мені важко відповісти на це запитання. Про це треба поцікавитися у мешканців міста. Ще не народився той, хто зміг би всіх задовольнити. І я до таких теж не належу. Не зовсім скромно себе оцінювати. А я людина скромна. (Посміхається).

–     Скільки років Ви в Коломиї, і як уперше тут опинилися?

–     1984 року завершив навчання у Львівському політехнічному інституті та був направлений на роботу у ВАТ «Коломиясільмаш». Там я пропрацював шістнадцять років, після чого перейшов у приватний бізнес.

–     Ви прийшли в місцеве управління з бізнесу. І, напевне, якісь завдання стали для Вас першочерговими.

–     Ні, у міськраду прийшов з політики. Якби не вона, то мене б тут ніколи не було. Сюди мене завела виключно політика. І хоч я тричі балотувався на посаду міського голови, але кожного разу на це були різні причини. Проте першочерговими завданнями для мене завжди були ремонт доріг та покращення благоустрою Коломиї.

–     Під час передвиборчої кампанії Ви стверджували, що знаєте, де взяти кошти на розвиток міста. Наразі зараз кожній із галузей катастрофічно не вистачає коштів. Чому не вдалося залучити інвесторів?

–     А чому гадаєте, що не вдалося залучити? Рекомендую поїхати та глянути, як проводиться будівництво деревообробного заводу.

–     Але хіба Коломиї достатньо лише одного інвестора?

–     Я маю на меті залучити й інших інвесторів. 10 серпня з робочим візитом відвідаю Канаду. Там підписуватиму рамкову угоду щодо сміттєпереробного заводу. Це буде ціла програма про повну переробку сміття. Це стане можливим лише тоді, коли таке рішення підтримає Коломийська міська рада. Багато хороших нереалізованих пропозицій залишається у стінах сесійної зали.

–     Що вважаєте своїм головним досягненням на посаді мера, чим пишаєтеся?

–     Є багато стратегічно важливих речей, які нам вдається втілювати в життя. Зараз я стою на тому, щоб всі роботи в Коломиї виконувало комунальне підприємство. Змогли заснувати місцеву дорожню фірму, яка була приватизована у 1996 році. Наступний крок – всі капітальні видатки робити через бюджет комунального підприємства. Зараз я створюю господарську інфраструктуру міста, яка до мене була відсутня.

–     Дискусія щодо того, ким має бути мер – господарником чи політиком – триває вже давно… А до кого Ви себе відносите? Як гадаєте, що вдається краще виконувати?

–     Я гадаю, що міський голова має бути господарником. Але робота у міськраді змушує бути й політиком. Проте я зараховую себе до господарників. Мені не подобається політика у міськраді. Я вважаю, що якраз в цьому українське законодавство недосконале. Бо не повинна бути політика там, де щоденно вирішуються питання по благоустрою міста. На жаль, багато питань розглядаються з політичної точки зору. Погано, коли політична безцільність перемагає здоровий господарський розум.

–     У Вас складні взаємини з міською радою, де домінує Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». У чому причина конфліктів?

–     Це питання варто адресувати місцевій опозиції. Я – неконфліктна людина. Якби опозиція сказала мені, що вона хоче, то я б так і зробив. Ці конфліктні стосунки нікому не додають честі: ні опозиції, ні мені. Хоча спроби знайти точку дотику я робив, але це, на жаль, не увінчалося успіхом.

–     Вам часто роблять закиди про те, що Ви співпрацюєте з Партією регіонів. Вам коли-небудь пропонували вступити до лав цієї організації?

–     Ніколи мені не пропонували вступати у Партію регіонів. А співпрацювати я мушу з різними політичними силами. Навіть з тими, які не хочуть зі мною співпрацювати.

–     Поза очі говорять, що кількість корупціонерів у міськраді зросла під час Вашого керівництва. Як часто коломийських чиновників звинувачують у корупції?

–     Поки жодному чиновнику міськради не висунули звинувачення у корупції. Наразі ще не доведено нічию вину.

–     Читачів тижневика «ДК» цікавить, чи обійматимуть свої посади Яворський та Процюк після корупційного скандалу?

–     Якщо вину Яворського та Процюка доведуть, то їх судом зніматимуть з посади. Я на це ніяк вплинути не зможу.

–     Часто обговорюють проблеми транспорту. Кількість приватних авто збільшується у місті, бо людям, очевидно, не подобається громадський транспорт. Чи розробляється комплексна логістика щодо перевезення, паркування у місті, навантаження вулиць тощо?

–     У Коломиї замало грошей, щоб розробити комплексну логістику. За це потрібно було б заплатити десь 1,5 млн. грн. Для початку треба визначити, яке місто хочемо бачити. Якщо Коломия має бути туристичною, то щонайменше доведеться закрити дві центральні вулиці. У мене пропозиція, щоб це були вул. Театральна та вул. Чорновола. Відповідно випадає ще й вул. Валова.

Облдержадміністрація погодилася надати місту територію біля тубдиспансеру. Там плануємо зробити паркінг, але для цього нам потрібні інвестори. Бо коштів у бюджеті немає. Наразі для цього проекту немає інвестора, але, думаю, що він з’явиться лише тоді, коли ми заберемо транспорт з історичної частини міста. Прикладом у цьому може слугувати місто Мукачево. Вони пішли цим шляхом, хоч шість місяців у них тривала «війна» у міськраді під час обговорення цього питання. Коломиї теж не оминути схожих конфліктів. Але, думаю, що восени розпочнемо проробляти це питання. Для початку коломиянам треба навчитися паркуватися. Ми провели аналітику по вул. Валовій, то там 90% припаркованих автівок – власників магазинів, і лише 10% – покупців. Тому підприємці самі мають бути зацікавлені у зручності своїх клієнтів.

–     Люди нарікають на роботу комунальників. А Ви задоволені їхньою роботою?

–     Досконалості немає меж. Скандали з комунальниками виникають навіть у європейських столицях. Проблем у комунальному господарстві міста більш ніж достатньо. Все вирішити одразу неможливо. Бо якраз мала дохідна частина бюджету обмежена. Але ми багато робіт з благоустрою проводимо за кошти з бюджету розвитку міста, який, у порівнянні з минулим скликанням, збільшили у кілька разів. Я теж коли потрапляю у будь-який район міста стаю незадоволеним. Але щоб все виправити, потрібен ресурс та час. Район Леонтовича частково змогли довести до ладу. Цього року почали проводити роботи й у районі Лисенка.

–     Також коломияни обурюються зростанням кількості тимчасових архітектурних споруд у місті, або, простонародно, МАФів. Чим аргументуєте збільшення видачі паспортів на їхнє встановлення?

–     За час моєї каденції видано 97 паспортів на встановлення тимчасових архітектурних споруд. Лише п’ятдесят МАФів отримали дозвіл за час моєї каденції, інші – під час попередньої. Встановили з тих 50-ти наразі лише 27 МАФів. Також міськрада дала обмеження: в центральній частині Коломиї не дозволяти встановлювати МАФи. Єдина у центрі мала архітектурна споруда знаходиться на вул. Чорновола і лише тому, що у підприємця був дозвіл на оренду території на 50 років, виданий ще попередньою каденцією. Тобто загалом ми не псуємо вигляд історичної частини міста.

Зараз моя єдина умова для власників МАФів – всі їхні працівники повинні бути офіційно працевлаштовані.

–     У ратуші велися розмови про реконструкцію площі перед «Писанкою», будівництво басейну. Зараз все залишилося на рівні планів. Чи роботи таки будуть проведені?

–     На минулій сесії міської ради виділили кошти на проект реконструкції площі перед «Писанкою». На самі роботи кошти не виділяли з бюджету, бо я пообіцяв, що знайду гроші за межами бюджету міста.

Щодо басейну, то тут складна ситуація. Зараз відділ освіти подав заявку на виділення додаткових коштів на утримання басейну у ЗОШ №6. Там мають змогу плавати діти-сироти та діти-інваліди. А фінансування на це нема. Тоді виникає питання: з чого хотіли платити кошти на утримання 50-метрового олімпійського басейну, коли немає грошей на те, щоб оплатити електроенергію? Більше ніяких видатків немає. Бо тренерські ставки виконують вчителі фізичної культури. Питання чи по будівництву, чи по реконструкції басейну неможливо без вирішення, чий буде басейн та хто його утримуватиме при теперішньому загальному фонді бюджету. Побудувати басейн можемо, але за які кошти будемо його утримувати – не знаю.

–     Чи існують чинники, що заважають розвитку Коломиї як туристичного міста?

–     Політична воля, яка заважає зробити місто туристичним. Добре було б мати консолідовану міську раду.

Перше, що треба зробити, – це реконструкцію площі перед «Писанкою». Бо територія довкола не відповідає нормам європейського міста. Також потрібно подумати про створення ще одного готелю. Зараз виникла проблема з нестачею місць у готелях. Вона ще не настільки кричуща. Проте скоро її доведеться вирішити. Як варіант, я пропонував територію справа від «Писанки» віддати під забудову ще одного готелю. Дорожчої землі в місті немає.

–     Чи є якась проблема у Коломиї, яку ви вважаєте найголовнішою для міста? І як збираєтеся її вирішувати?

–     Дороги. Інвестору важко пояснити, чому по наших дорогах неможливо проїхати.

–     Всі знають Ігоря Слюзара як чиновника. Але дуже мало знаємо про Вас як особистість. Який Ви в колі сім’ї та друзів?

–     Це треба запитати у сім’ї та друзів. У мене троє дітей, яких я дуже сильно люблю та дуже рідко бачу. А в колі друзів буваю рідко, бо робота цього не дозволяє робити через брак часу. А щойно з’являється вільна хвилина, то проводжу її в колі сім’ї. Діти ростуть, а я не помічаю.

–     Загальнодоступне місце у місті, де Вас можна найчастіше зустріти?

–     Це Коломийська міська рада. Побувати в інших місцях не вистачає часу. Заходи не відвідую. Хіба треба десь прийняти делегацію.

–     Чи плануєте знову боротися за крісло мера у 2015-ому?

–     Якщо я не зроблю того, що запланував, то для чого іти на вибори знову? Якщо виборець не буде мені довіряти, то змісту боротися за крісло немає. Якщо ж я побачу, що щось змінив і зможу змінити ще, то балотуватимуся ще раз на міського голову.

–     Чи думали, чим займатиметеся після завершення каденції, коли покинете стіни ратуші?

–     Бізнесом. Чим же ще я можу займатися? Без роботи не сидітиму точно.

–     На завершення, яке Ваше топ-завдання на 2013 рік?

–     Виконати увесь обсяг робіт, про який обіцяв виборцям. Цього тижня встановимо ще три дитячих майданчики. До речі, двадцять років у Коломиї не ставили майданчики за кошти бюджету. Ми – перші. Робили це колись у місті переважно за гроші спонсорів та меценатів.

Але топ-завданням все одно залишиться ремонт доріг. Це для мене зараз основне. Наразі відремонтовані вулиця Богуна, Кринична. Триває реконструкція бульвару Лесі Українки. На черзі — ще біля десятка капітальних ремонтів вулиць.

Вікторія МАРТИНЮК, «Дзеркало Коломиї»