Молодь: кому вона потрібна?


Молодь – це окрема частина ринку праці, вона розвивається не так як увесь ринок, але залежить від нього. Незважаючи на високий інтелектуальний потенціал та мобільність молодим людям не вистачає трудового та життєвого досвіду. Безробітна молодь – це особлива соціальна група, яка в певний час не має таких цінностей, як робота, пов'язаного з нею престижу, матеріального добробуту і загального визнання. Це впливає на загальну мотиваційну поведінку молодих людей, мотиви вибору та оволодіння професією

Безробіття по всьому світу

У країнах Європейського Союзу кожна п'ята молода людина знаходиться у пошуках роботи, стверджується у доповіді Міжнародної організації праці (МОП) про глобальні тенденції працевлаштування молоді у 2012 році.

В Північній Африці приблизно 27,9% молодих людей були безробітними в минулому році, після заворушень Арабської весни,тобто безробіття зросло на 5% порівняно з 2010 роком.

На Близькому Сході, за даними МОП, цей показник сягнув 26,5%. "Навіть у Східній Азії, найбільш економічно динамічному регіоні, серед молодих людей рівень безробіття в 2,8 рази вищий, ніж для людей середнього віку", - йдеться у доповіді.

Майже 13% людей у віці від 15 до 24 років - це майже 75 млн. - не мають роботи, і це становище навряд чи покращиться протягом наступних чотирьох років. З 2007 року число безробітної молоді зросло на чотири мільйони. Про це йдеться у доповіді Міжнародної організації праці (МОП).

За даними доповіді, багато кваліфікованої молоді змушені погоджуватися на неповний робочий день і некваліфіковану роботу.

Доповідь також попереджає, що більше шести мільйонів молодих людей настільки розчаровані у своєму майбутньому, що взагалі відмовилися від пошуку роботи.

всупереч низці відмінностей у регіонах, глобальний рівень безробіття серед молоді продовжує збільшуватися і, за прогнозами, до 2018 року дійде до 12,8%, тим самим звівши нанівець усі успіхи, що мали місце на початку економічного підйому.

За цим індикатором, який все погіршується, криється ще більш тривожна, на думку МОП, картина, яка говорить про постійне безробіття, збільшення тимчасової зайнятості та втрати надій на гідну роботу серед молоді в розвинених країнах і про низьку якість місць роботи, переважання неформальної зайнятості та неоплачуваної праці на сімейних підприємствах в країнах, що розвиваються.

Як підкреслюється в доповіді МОП Глобальні тенденції зайнятості серед молоді - 2013, в нинішньому році без роботи виявляться приблизно 73,4 млн молодих людей - 12,6%. Аналогічний рівень спостерігався в світі в пік економічної кризи в 2009 році. Таким чином, збільшення кількості безробітної молоді за період з 2007 до 2013 року дійде до 3,5 млн чол.

"Ці цифри підкреслюють необхідність у зосередженні політики на забезпеченні зростання, на серйозному вдосконаленні систем освіти та професійної підготовки і на цілеспрямованих заходах щодо підвищення молодіжної зайнятості", - заявив помічник гендиректора МОП з питань політики Хосе Мануель Салазар-Ксірінакс.

"Роботодавці, постачальники послуг у галузі освіти і молодь найчастіше живуть у паралельних світах, які не взаємодіючи один з одним. Ми знаємо досить багато про те, які заходи є результативними, але домогтися реального ефекту і масштабу можна тільки шляхом тісної співпраці та колективних дій", - поскаржився він.

Крім того, аналітики особливо відзначили той факт, що в розвинених країнах зростає кількість молодих людей, які не хочуть ні працювати, ні вчитися - зараз таким є вже кожен шостий представник молоді. Через це, пишуть експерти, вони ризикують потрапити в трудову і соціальну ізоляцію.

Безробіття в Україні

Як зазначає МОП, криза єврозони вплине на економіки, що розвиваються, у Східній Азії та Латинській Америці, оскільки знижується попит у Європі і зменшуються обсяги експорту. У таких регіонах також зростає безробіття молоді.

На Близькому Сході та у Північній Африці рівень безробіття молоді сягнув 25% і став найвищим у світі. Як зазначає організація, ця тенденція продовжуватиметься і надалі.

За даними статистики в Україні 1 755,9 тис. безробітніх. За офіційними даними, в Україні рівень безробіття серед молоді перевищує 17%. Тому дії Уряду повинні бути спрямовані як на стимулювання створення робочих місць для випускників вишів та професійних навчальних закладів, так і на підвищення рівня конкурентоспроможності таких випускників, зазначають експерти.

Так, у січні-травні цього року послугами служби зайнятості Івано-Франківської обл. скористалося 2022 особи з числа молодих громадян у віці до 35 років, що становить 51,2 відс. від загальної чисельності незайнятого населення, з них працевлаштовано 7701 молода особа у віці до 35 років, що на 1617 осіб більше, ніж у січні–травні минулого року із них 441 особа – з числа  випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів, яким надається перше робоче місце, повідомляють кореспондентові «Бліц-інфо» в обласному центрі зайнятості.

Україні потрібні молоді спеціалісти!

Тетяна Топчій, представник великого кадрового порталу, заявила, що за 2012 і 2013 роки було зафіксоване істотне зростання кількості вакансій від роботодавців для здобувачів без досвіду або з малим досвідом роботи.

Також Топчій повідомила, що такі вакансії становлять близько 15% від загального числа, що істотно більше, ніж в 2010-2011 роках.

У свою чергу, Вероніка Ослоповських, директор з персоналу однієї з відомих українських компаній, відзначила наявність у недосвідчених здобувачів упередженості в неможливості отримання гідної першої роботи. "Найосновніші складності, з якими ми стикаємося як роботодавець, - вони часто не лежать в сфері наявності конкретного функціонального досвіду (у претендента)... основні труднощі, з якими ми стикаємося, лежать у сфері поведінкових речей..." - заявила вона.

За запевненням Ослоповських, зараз більшість роботодавців очікує від недосвідченого співробітника не наявності конкретних практичних знань, а добре розвинутих комунікаційних здібностей та сміливості брати на себе відповідальність.

Нагадаємо, в лютому офіційний рівень безробіття в Україні підвищився на 0,1 п.п. до 2,1%, повідомляє Державна служба статистики.

Так, станом на 1 березня в Державній службі зайнятості було зареєстровано 589,1 тис. безробітних порівняно 564,5 тис. безробітних, зареєстрованих на 1 лютого. При цьому кількість безробітних, які отримали минулого місяця державну допомогу, склала 469,1 тис. осіб, а середній розмір допомоги склав 1069 гривень на одного безробітного.

Тому, ми можемо говорити:

 А) про недостатню роботу законодавчого органу та органів виконавчої влади, спеціалізованих органів.

Незважаючи на тенденції світової спільнот законодавство України не відповідає нормам, стандартам та напрацюванням досвіду різних держав, навіть не вироблено свого підходу до вирішення цієї проблеми

Б) Якість освіти України також не останній чинник цієї проблеми

Наразі ми з вами говоримо про те , що незважаючи на декларування Болонського процесу система освіти робить «крок вперед і два назад». Адже саме таким чином, через те, що система освіти не намагається бути Освітою з великої букви. На разі, не йде мова про підготовку інженерів і медиків, які так чи інакше чимчикують в ногу в часом. А як щодо аналітиків. На пальцях однієї руки можна перерахувати ВНЗ які намагаються навчити своїх студентів думати, а не просто виступати ретранслятором знань. І то, якби просто ретранслятором нових погляді і підходів.

В) Погана поінформованість населення про можливі програми і проекти, які б допомагали молоді у пошуку «першого робочого місця» абощо.

Якщо урядові сайти думають, що пересічний громадянин буде за ходити на їхню сторінку в інтернеті і в безлічі переходів вишукувати потрібну інформацію, то я дивуюся з того хто так думає ще.

Сучасне суспільство цінить час і легкість, нехай мене критикують, але саме так і є! Тому державним інститутам потрібно шукати інші підходи поширення інформації і насамкінець вже розробити стратегії роботи в інтернеті

Г) Незацікавленість самого роботодавця

Свідомістю наша економіка сягає  часів «дикого капіталізму», де найголовніше потрібно було ЗАРОБИТИ, а яким чином і потрібно це в майбутньому нікого не цікавило. Головне ТУТ І ВЖЕ.

Якщо наші підприємства і далі вважають, що люди готові як за «совка» працювати понаднормово за ті ж гроші, то мені їх шкода.

Інформаційне суспільство наступає на п’яти, і той хто не встигне це зрозуміти і запропонувати молоді очолити цей процес програє все.

 

Артем Печарський, спеціально для «Бліц-інфо»