На Прикарпатті археологи знайшли підземелля в'їзної вежі Галицького замку
Підземелля в’їзної вежі Галицького замку на Івано-Франківщині знайшли працівники національного заповідника "Давній Галич". Поки що за цією частиною вежі спостерігають за допомогою відеокамери, яку опустили у вентиляційний канал, та шукають вхід до цокольного приміщення.
Про це Суспільному розповів гендиректор заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник.
Натрапили на підземелля в’їзної вежі
Цокольний поверх в’їзної вежі Галицького замку три сотні років був схований під шаром румовища — будівельного сміття, яким засипали залишки мурів Галицького замку, говорить Володимир Олійник.
"Ми знайшли вентиляційний канал на 6 м вниз. Там є ще один поверх, тобто вниз, і під ним ще підвали. Фактично вежа мала два поверхи вверх за дослідженнями й за версією Юрія Лукомського, й два поверхи вниз", — каже Володимир Олійник.
З його слів, на вентиляційний канал археологи натрапили в кінці минулого археологічного сезону. Розкопки губернаторської вежі Галицького замку розпочалися у травні 2022 року.
Через відкриття підземелля наразі археологічний загін "Давнього Галича" шукає вхід у цокольне приміщення. Завдяки відео з підземелля вони визначили місце, де археологам варто розчищати історичні мури.
"Ймовірний вхід по тому відео, що ми побачили, є тут. Щоб вийти, треба було сходами спускатися в цьому місці або, де залитий майданчик в радянські часи", — говорить Володимир Олійник.
Тривають розкопки в'їзної вежі
З його слів, в'їзна вежа, яку також називали губернаторською, займала площу 16х23 м — більшу, ніж очікували до проведення розкопок. Наразі археологи розчищають ділянку, де були ворота цієї вежі, а заразом і вхід на територію замку. Проводять розкопки коштом національного заповідника "Давній Галич".
"Поза вежею були мости на стовпах і вони фактично обходили всю вежу і заїжджали сюди. Про що свідчать місця, де були бруси воріт", — розповідає Володимир Олійник.
Знахідки підтверджують захоплення замку татарами
Розкопуючи губернаторську вежу, археологи знайшли підтвердження історичної події, яка трапилася у XVII столітті — захоплення замку татарами та підрив його стін, каже керівник археологічного загону Ігор Креховецький.
"Після дводенної облоги комендант замку Ляховський перелякався переважальних сил ворога, підняв білий прапор. Таким чином був захоплений Галицький замок, і всі запаси пороху, які знайшли в замку, використали для підриву оборонних стін. Настільки міцна структура, що вона не розсипалася, як сучасна цегла, а тримається прямо такими великими шматками", — говорить Ігор Креховецький.
З його слів, після цієї руйнації Галицький замок фактично перестав виконувати функцію оборонної споруди й "передав ці повноваження" Станиславівській фортеці.
Відвідувачі замку можуть побачити результати археологічних розкопок
Серед дрібних знахідок на території в’їзної вежі археологи знайшли скляний та керамічний посуд, кахлі від печей. Усі вони, каже Ігор Креховецький, вишукані, бо мали візерунки. За його словами, музейники й історики все відмиють і шукатимуть фрагменти, за якими можна б було частково скласти цей посуд чи піч.
"Є частинки графина. Є денце посудини. Шматок денця, фрагмент. У цій вежі проживав староста, суддя. І також тут збиралася шляхта з околиць Галича", — говорить Ігор Креховецький.
Розкопки на території Галицького замку тривають. Подивитися на них, зі слів Володимира Олійника, можуть і відвідувачі замку під наглядом археологів.
Що відомо про Галицький замок
Галицький або Старостинський замок — фортифікаційна споруда XIV ст. на Замковій або Галич-горі, висота якої сягає до 340 м. Його збудували у Галичі на місці княжого дерев'яного замку, про який вперше згадали у 1119 році.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!
