На Прикарпатті ЗНО без форс-мажорів
3 червня тестом з іноземної мови стартувало зовнішнє незалежне оцінювання, яке завершиться 27 червня тестом зі світової літератури. Цього року на ЗНО зареєструвалося 297 тисяч абітурієнтів по всій Україні, на Прикарпатті — понад 9 тисяч.
Явка вступників на пунктах тестування є доволі високою — понад 90%. Освітні фахівці констатують, що процес проходить чітко, організовано та спокійно. Учні вже майже не забувають потрібних документів, не запізнюються, а мобільними телефонами чи шпаргалками пробують користуватися лише «найсміливіші», яких одиниці.
«Телефонувати» заборонено
За словами директора Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Богдана Томенчука, головною особливістю цьогорічного ЗНО є те, що воно проходить спокійніше, ніж очікувалося в загальноукраїнському контексті, а в місцевому — також чітко та організовано. «Цього року чіткішою є дисципліна з боку самих абітурієнтів, можливо, на них наклало відбиток загальне тло в Україні. Напевно, вони починають розуміти, що їхні праця та вчинки є першими кроками назустріч тому, за що повстав Майдан», — наголошує він.
2014-го, як і попередніх років, явка абітурієнтів є дуже високою — 92-93%. «Цей показник прогнозований, на такому рівні тримається роками. Очевидно, після того, як людина зареєструвалася на ЗНО, у неї була можливість ще змінювати свій вибір та життєві наміри», — коментує освітній фахівець.
Якщо говорити про порушення, то вони, звичайно, є, проте тих «сміливців», котрі намагаються скористатися мобільним телефоном чи іншими зчитувальними пристроями під час складання ЗНО, — одиниці. Під час тестування з іноземної мови по всій Україні зафіксовано 120 таких випадків. Богдан Томенчук повідомляє, що на Прикарпатті на тесті з іноземної мови та двох сесіях української мови та літератури мобільні телефони вилучили десь у десятьох вступників. Це радше виняток з правила, аніж правило. «Абітурієнти вгамувалися у своїх апетитах вплинути на процедуру, — констатує Б. Томенчук. — Спроба додзвонитися до своєї долі по мобільному телефону з пункту тестування — це стандартне порушення, яке не проходить, адже оператор каже їм у відповідь, що такі наміри поза зоною. Думаю, що діти вже давно звикли до металошукачів, з самісінького першого разу. Вони лякаються того, чого не сподіваються, а це вже невід’ємна частина процесу. Абітурієнтам дам єдину пораду — вірити в себе, тоді все буде добре».
Нотатки спостерігача
Щоб побачити на власні очі, як івано-франківські абітурієнти складають ЗНО, зареєструвалася громадським спостерігачем на пункт тестування. Для спостереження обрала першу сесію обов’язкового тестування з української мови і літератури. До школи-ліцею №23 м. Івано-Франківська, яка цього дня була пунктом тестування, прийшла заздалегідь.
На годиннику — 9.50, а на подвір’ї школи вже зібралося чимало вступників, кожен зі своєю групою підтримки: хто — з батьками, хто — з друзями, а хто — й сам. Настрій тривожний, але бойовий, терпляче чекають, коли ж їх впускатимуть. А тим часом, обговорюють попереднє тестування з іноземної мови, літній відпочинок чи просто спілкуються. Найстаранніші перечитують навчальний матеріал. і ось рівно о 10.15 двері закладу відчинили. Учні по черзі, майже без тисняви проходять всередину. Хтось із батьків дає важливі настанови, хтось просто проводжає поглядом, одну дівчину прийшов підтримати її хлопець, відпускає її лише після поцілунку. і ось вступники уже в пункті тестування, чергові перевіряють їхні документи. При собі кожен учасник ЗНО мусить мати паспорт, сертифікат, запрошення. Того дня на цьому пункті тестування таких вступників, котрі б не мали необхідних документів, не було.
Далі випускники шукають себе в списках, дізнаються, в якій аудиторії вони мають складати тестування, і прямують туди. Всюди — вказівники і чергові, які не дадуть заблукати в стінах незнайомого закладу. А тим часом у кімнаті перед інструкторами відповідальний за пункт тестування директор школи-ліцею №23 Микола Василик відкриває контейнер з тестовими зошитами, передає їх старшим інструкторам, а вони вже кожен у своїй аудиторії роздадуть вступникам. На перевірку ці роботи поїдуть до Києва.
— На базі нашої школи ЗНО проходить уже увосьме, — розповідає Микола Василик. — Українську мову і літературу у нас мають складати 300 осіб. Тестування проходить в 20 аудиторіях, у кожній — по 15 учнів. Форс-мажорів немає. Торік у двох учнів вилучили мобільні телефони, які, за їхніми словами, вони забули здати. У кожному кабінеті є стіл для особистих речей. Створено всі умови, щоб діти спокійно написали тестування...
З валер’янкою на тест
До початку тестування залишилося ще 20 хвилин. У коридорах стоять вступники, деякі ще щось повторюють. Двері всіх аудиторій відчинено, збоку вивішено список тих, хто повинен тестуватися саме в цьому класі. Адже все має бути чітко. Заходжу в один із класів, тут уже всі — за партами. Є ще трішки часу для спілкування.
— Хвилюєшся перед тестуванням? — запитую Софію Дубчак з Івано-Франківська.
— Ні, — відповідає абітурієнтка. — Це вже друге, на першому хвилювалася, бо процедура ще була невідомою. То всі хвилюються. На цьому тестуванні трохи побоююся писати твір, тому що говорити мені легше, аніж писати, а мені важко сконцентруватися і формулювати думку.
Інша абітурієнтка — Христина Ломей із Крихівців зізнається, що перед тестом є невеличке хвилювання, але впевнена, що на ЗНО у неї не буде проблем. Вранці перед тестуванням з української мови ще швиденько все повторила. А от перевірки металодетекторами, яка вже стала невід’ємною частиною процесу, дівчина не боїться. «Вони ж не кусаються», — резюмує вона.
Перевірки металошукачами не боїться й Ігор Хачко із села Раковця Богородчанського району. А от тест складати, зізнається, страшно. Петро Кочержук, випускник Краснянської школи Надвірнянського району, в обласному центрі складав перше тестування з іноземної мови. Зізнався, що страшенно переживав, казав, що ледь не посивів. Щоб трохи заспокоїтися, навіть пив валер’янку, каже, допомогло. Хлопчина констатує, що в принципі під час тестувань нема чого боятися, то просто вчителі часто самі лякають своїх учнів, щоб ті вчилися. А ще Петро наголосив, що його надмірний страх був ще й тому, що не ходив на пробне ЗНО і не знав, що його чекає на «бойовому». Переконаний, що на наступних тестуваннях боятиметься менше.
— Для мене ЗНО — простий іспит, я знаю, що немає чого і коли хвилюватись, я лише мушу прийти та показати свої знання, — ділиться враженнями Назар Чередарик з Івано-Франківська. — Але це все моя стійка психіка, на жаль, не у всіх вона така, а приблизно чверть поганих результатів саме через нерви. Люди переживають настільки, що на пункт складання ЗНО приїжджають і їхні батьки. Я вже встиг скласти українську і німецьку мови, можу сказати, що тести неважкі. З іноземної тест більше на логіку, аніж на знання граматики чи орфографії. Тести з української мови більш продумані, хоча важчими я б їх теж не назвав.
Прозорий спокій
— Діти не повинні боятися незалежного оцінювання, — констатує старший інструктор Світлана Єрмоленко, — бо все прозоро і чесно. У нас дуже гарні стосунки з дітьми, ніхто нікого не лякає, ми дуже доброзичливо до них ставимося і вони так само до нас. Думаю, що коли виконувати всі правила, про які ми їм розказуємо перед початком тесту, то все у них буде дуже добре. Насамперед ми стежимо за тим, щоб діти не користувалися якимись засобами інформації, тому що це заборонено. Тест має бути чесним. Всі свої знання дитина має викласти в бланках відповідей. Всі повинні мати однакові можливості.
Пані Світлана вже не вперше бере участь у незалежному оцінюванні, має багатолітній досвід участі в цьому процесі. Каже, що за всі ці роки не було під час тестувань якихось непередбачуваних ситуацій. «Бувало так, що на українській мові діти виходили і не писали твір, мені як вчительці хотілося їх затримати і сказати: «Сядь і допиши», але не маю на це права, я мусила це прийняти», — згадує педагог і тому вступникам рекомендує виконувати всі завдання тестування, навіть якщо ті трішки сумніваються.
Без таємниць
Який секрет успішного складання ЗНО? Цьогорічні абітурієнти, перед якими ще чимало тестів, як з’ясувалося, вже його знають. Софія Дубчак вважає, що запорукою вдалого складання ЗНО є підготовка до нього з репетиторами та внутрішній спокій. «Головне — не переживати, — каже вона. — Коли складала англійську мову, то на початку тесту через хвилювання і те, що не зібралася, не сконцентрувалася, зробила багато «дурних» помилок». На думку Христини Ломей та ігоря Хачка, високі бали на ЗНО можна здобути, якщо ретельно і послідовно вчитися. Напевне, це і є «золотим» правилом успішного складання тестувань.
