Народний дім ХХІ: Як франківців навчали цифрових технологій

Завершився польсько-український проект із осучаснення народних домів та будинків культури в Івано-Франківську, Рівному й Тернополі.

«Інвестиція в культуру» – проект, ініційований містом Люблін, до якого долучилися як партнери виконкоми міст Рівне й Івано-Франківськ та управління культури і мистецтва Тернопільської міської ради. Повна назва проекту – «Інвестиція в культуру. Системні заходи з метою сприяння культурній освіті». Ідеться передусім про «цифрову» освіту працівників цих установ та мешканців міст. Про першу частину – освіту чиновників та працівників міських інституцій культури – говорити складно, але друга була більш наочною. Наприкінці листопада й на початку грудня в кожному з трьох міст відбулося близько десяти майстер-класів з цифрових технологій MediaLab East, пише Збруч

Місцеві та запрошені лектори навчали слухачів – від школярів до вже зрілого віку людей – як і для чого використовувати 3D-принтер, створювати медіа інсталяції, електронну музику, найпростішим основам програмування, виготовленню музичних інструментів, роботі з окремими графічними редакторами тощо. Ці майстер-класи проводили як місцеві лектори, так і запрошені – з Києва, Харкова та Львова. 

«В Івано-Франківську і Тернополі програму сформовано на дві третини з місцевих лекторів. Тобто тут є лідери руху, які працюють з технологіями, електронною музикою, віджеїнгом. У Рівному місцевих лекторів менше. Мені було важливо представити на воркшопах саме місцеві ініціативи. Грубо кажучи, щоб поляки побачили, з ким треба працювати, що є люди, які формують альтернативну культуру в цих містах», – розповів куратор воркшопів у рамках проекту Medialab East в Україні Антон Макаревич, викладач Школи візуальних комунікацій у Києві.

Воркшоп "Інтерактивна візуалізація" з Антоном Лаповим

До проекту приєдналися шість муніципальних установ культури. Центральний народний дім та Муніципальний центр дозвілля в Івано-Франківську, Палац культури «Березіль» та Український народний дім «Перемога» в Тернополі, Рівненський міський палац культури й Міський палац культури «Текстильник», що також у Рівному. У Любліні це районні будинки культури «Венґлін» і «Броновіце» (обидва розташовані на периферії міста) і «Майстерні культури».

Учасники проекту з будинку культури «Броновіце» (Люблін)

Саме на початку листопада цей проект став помітний загалу в Україні й викликав зацікавлення медіа – тоді оприлюднили перелік техніки, яку отримали будинки культури та народні доми. Кожне місто мало змогу закупити різного обладнання на суму понад 2 мільйони гривень. У переліку техніки, потрібної для того, щоб покращити й осучаснили діяльність Центрального народного дому та Муніципального центру дозвілля в Івано-Франківську, були, зокрема, ноутбуки Apple, ноутбуки Asus, принтер, плотер, інтерактивна дошка, відеокамера, проектор, сканер і камери Nikon за 70 тисяч гривень (тоді як Люблін обійшовся камерою Canon 700D за 11 тисяч гривень). У Франківську закупили також звукове та світлове обладнання, рояль, ударні установки, контрабас, цимбали, крісла, одяг сцени. Дещо з переліку використовували під час майстер-класів у рамках MediaLab East, але багато чого бракувало. Зрозуміло й те, що не все з переліку має стосунок до медіамистецтва. Чи не половина «техніки» стосується більш традиційної функції будинків культури – концертної.

«Я покликав представників хакерспейс-культури зі Львова, Харкова та Києва.  Вони приїздять із власними 3D-принтерами та іншим обладнанням, демонструючи те, що не закупили чиновники», – каже Антон Макаревич. Ключове питання: що далі станеться з цією технікою і як функціонуватиме «Медіалаб»? Тобто: чи функціонуватиме він як медіа лабораторія на постійній основі? Двох тижнів нехай і щоденних майстер-класів точно недостатньо, аби щось змінити в муніципальних установах культури, так і в цифровій грамотності їхніх працівників і мешканців міст.

Чим узагалі займалися ці установи культури в останні роки? Івано-Франківський муніципальний центр дозвілля  функціонально поєднує культуру та спорт. Тут є зали для баскетболу, футболу та інших видів спорту, тренажерні, а також для концертів. У 2014 році серед найбільших культурних проектів Центру тут називають концерт «Різдво у Франківську», Великодні гаївки  і Свято Миколая для дітей з реабілітаційного центру. У франківського Центрального народного дому орієнтир на пісенну й музичну творчість та молоді – й не лише – таланти. Міський конкурс декламаторського мистецтва з нагоди 200-річчя народження Тараса Шевченка, Фестиваль духовної музики «Від Різдва до Великодня», Фестиваль духовної та естрадної пісні «Великодні дзвони» і відзначення творчих досягнень відомих митців міста «Мистецьким зорепадом цвітуть таланти», – ось кілька заходів, які проводив Центральний народний дів в Івано-Франківську у минулі роки.

Тернопільські та рівненські заклади не надто відрізняються. Фестивалі пісні й хореографії, «Кришталевий жайвір», «Я там, де благословення», «Галицькі фрески», – назви заходів доволі промовисті. Хоча варто віддати належне Рівному – тут проводили відеомарафон «Моє Рівне», коли охочі могли зняти 5-хвилинний відеоролик про місто. Сторінок в мережі жоден із цих закладів не має, на відміну від будинків культури в Любліні, хоча окремі з них представлені в соціальних мережах. Активність цих культурних установ також відрізняється від люблінських, які здебільшого орієнтовані на розвиток мікрорайону, залучення різних спільнот. Будинок культури «Венґлін» навіть видає локальну газету «GO! Węglin».

В українських закладів культури зараз немає можливості створити реальну медіалабораторію, тобто, фізичний простір, куди будь-хто зможе прийти і попрацювати з технікою. Заступник начальника управління культури міськвиконкому Івано-Франківська Любомир Никорак каже: планують відкрити ставку, коли це буде дозволено Міністерством культури, а поки що в місті хочуть продовжувати проводити майстер-класи з  цифрових технологій силами місцевих активістів, які долучилися до програми MediaLab East і значною мірою вможливили взагалі її втілення. Ці люди зможуть працювати як волонтери. «Ми познайомилися з громадськими діячами, фахівцями з сучасних медіа технологій. Вони згідні працювати як волонтери. І використовувати це обладнання. Тому що вони створюють десь по підвалах і вдома свої твори. А ми хочемо їх згуртувати на базі двох закладів культури», – каже Любомир Никорак.

Воркшоп з мапінгу та створення медіаінсталяцій

Зрозуміло, що подібне волонтерство – це не та стала модель, що зможе змінити міські заклади культури та дійсно зробити їх сучаснішими. Більш-менш конкретні надії в управлінні культури покладають на черговий проект польсько-української співпраці. Якщо вдасться отримати цей грант, то медіалабораторія діятиме постійно принаймні рік-два.