Найгірший сценарій – минулорічний: Експертка про кліматичні зміни на Прикарпатті

Який зв’язок між лісовими пожежами на Житомирщині, повінню в Карпатах чи пиловою бурею в Києві та діяльністю того самого українця, який у 2020 з цим, з великою ймовірністю, зіштовхнувся.

Як цьому всьому можна протистояти. І робити це як з урядового кабінету, так і з домашнього дивану розповіла кліматична експертка ГО "Екодія" Євгенія Засядько, пише Бліц-Інфо з посиланням на УП. 

За словами експертки, за останні роки журналісти дуже часто почали писати на цю тему. Але зазвичай її згадують, коли щось відбувається – пожежі, підтоплення, посуха на Півдні. У повсякденному житті все виглядає так, що зміни клімату в нас немає.

Насправді температурні рекорди дуже активно фіксують останніх років п’ять. У 2019 було 30 температурних рекордів за рік. А 2020 вважається найспекотнішим роком. 

"Мені здається, що 2020 рік просто побив усі рекорди по всіх можливих природних явищах, які могли б відбутися: в Україні були пилові бурі, нестача води взимку та весною, повені – 4 затоплені області, на Півдні було втрачено дуже багато сільськогосподарської продукції. 2020 рік показав, що Україна не готова до цих змін, і ми маємо до них адаптуватися. Але з останнього бюджету, на жаль, коштів на такі заходи майже не виділили", - каже Євгенія Засядько. 

Експертка прогнозує, що найімовірніше, цього року будуть повені на Заході України – як би погано це не звучало, але це вже звична ситуація. Карпати продовжують вирубувати – дерева не можуть накопичувати достатні об’єми води. Південь все одно не омине посуха, але це вже буде влітку, не весною.

"Зараз, напевно, Захід і Південь – регіони, які потерпатимуть найбільше. На Заході щороку будуть повторюватись повені, якщо ситуація не зміниться і там не почнуть відновлювати території, зупиняти тотальну рубку. На Півдні України, якщо там ввести заходи з адаптації, наприклад, використовувати крапельне зрошення, ситуація може бути не настільки критичною. Але зараз там більшість домогосподарств використовують радянський принцип. А Україна, на жаль, не настільки забезпечена водою. Ми – одна з найменш водозабезпечених країн Європи. На кожного українця припадає 1 217 метрів кубічних прісної води, тоді як навіть у Ефіопії та Нігерії цей показник більший – 1 243 та 1 252 метрів кубічних на душу населення відповідно. У нас немає безграничної кількості води, яку ми можемо використовувати на будь-які потреби", - каже Засядько. 

Якщо ж говорити про найгірші кліматичні прогнози щодо Заходу та Півдня з огляду на ті ситуації, у які вони потрапляють, то Євгенія Засядько називає затоплення і посуху.

"Найгірший сценарій – той, що розгортався минулого року, тоді найбільше постраждала Івано-Франківська область. Багато людей втратили свої домівки – держава компенсувала їм 50 тисяч гривень на відновлення будинків. На жаль, не знаю, чи достатньо цього… Ми писали запити в Кабмін, нам відповіли, що на компенсацію після повеней, пожеж тощо з державного бюджету витратили близько 2,7 мільярда гривень. Якби ми діяли на попередження, ця сума була б набагато меншою, і ми б зберегли набагато більше природних територій", - переконана Євгенія Засядько.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!