Переможець Всеукраїнської олімпіади з німецької мови Роман Зіммхен: «День і ніч працюю над собою»
Минулого року комісія останнього етапу олімпіади з німецької мови вельми здивувалась: у Романа Зіммхена, що прибув з Івано-Франківська, геть не було українського акценту!Окрім того, він, за допомогою облдержадміністрації, здобув грант на обмін для учнів школи №5.
Саме це спонукало мене поспілкуватись з переможцем Всеукраїнської олімпіади з німецької мови, який наступного року готується знову здобути перемогу.
- Минулого року ти переміг у Всеукраїнській олімпіаді з німецької мови. Цього року ти вже пройшов два етапи і знову готуєшся до Всеукраїнського турніру. Як воно — бути переможцем?
- Насправді це дуже круто! Тобою гордяться батьки, ти розумієш, що вперше здобув щось своїми знаннями. Непогано також отримувати президентську стипендію. У школі тебе поважають, бо ти — розумний і незвичайний.
- Важко було готуватися до олімпіади?
- Мабуть, так. Попри те, що мова дається мені легко, я день і ніч працював над собою. Удосконалював все, що міг. От і досяг того, чого хотів.
- Німецька тобі подобається?
- Так, дуже. Чітка, гарна мова. Хоч і непроста.
- Чи можна сказати, що іноземна мова — це твоє захоплення?
- Знаєш, у Німеччині зараз популярно вивчати іноземні мови — китайську, японську, інші. Це своєрідне хобі. Мабуть, я теж можу сказати: німецька мова — це моє захоплення.
- Важко дається вивчення іноземної мови?
- Не можу сказати напевне. У мене батько говорить німецькою, також я дивлюсь німецьке
телебачення. Мова оточує мене. Це тренує мислення і позбавляє акценту.
- Що найважливіше при вивченні іноземної мови?
- Чути її. Багато слухати і старатися розуміти, про що йдеться.
- Як друзі ставляться до того, що ти так настирливо вивчаєш німецьку?
- Їм від того ані холодно, ані тепло. Вони мої друзі — інколи хіба просять допомоги з домашніми завданнями, ось і все ;)
- Наприкінці минулого навчального року ти виборов грант для міжнародного обміну між школою №5 та навчальним закладом м. Радеберг у Німеччині. Розкажи про це детальніше.
- Колись у нашому місті вже хотіли організувати такий обмін, тільки завадили різноманітні обставини, зокрема корупція. Того року у мене випала змога побувати у Німеччині, і при візиті однієї школи я задумався щодо поїздки своїх друзів у Німеччину з допомогою гранту. Було трохи важко, але директор німецької школи пішов нам назустріч. Згодом відбулись переговори, і на весну плануємо зустрічати німецьких учнів у нас. Згодом і ми їх відвідаємо. Це класно, як на мене.
- Що німецькі школярі знають про Україну?
- До України вони ставляться дуже односторонньо. У тій частині Німеччини, де я був — Саксонії, вважають, що Україна — частина Росії. Тому мета нашого обміну — пояснити, показати їм, що ми — окрема нація, з іншою культурою та історією.
- Що побажаєш тим, хто хоче вивчати іноземну мову?
- Насамперед — слухати мову. Бо це дуже важливо — говорити так, як говорять носії мови. Чим більше ти чуєш, тим менше у тебе акценту. Ще треба працювати над граматикою і збільшувати словниковий запас.
- І на цьому дякую, Романе. Удачі тобі в майбутніх починаннях!
- Спасибі, старатимусь ;)
Розмовляла Софія Трощук