В Івано-Франківську попрощалися з воїном-пластуном Назарієм Лугарєвим

12 грудня в Івано-Франківську попрощалися з головою Пласту Назарієм Лугарєвим, який загинув на фронті.

Розпочалися траурні заходи з прощальної Служби у храмі святих Ольги і Володимира. Опісля памʼятною ходою десятки франківців пройшлися від вулиці Вовчинецької до скверу Міцкевича. Там відбулися пластові церемоніали біля пам'ятника "Пластунам, що не зломили своїх присяг", інформує кореспондентка Бліц-Інфо. 

Як зауважив старший пластун Тарас Зень, коли 10 років тому пластуни відкривали цей пам'ятник, вони на навіть не здогадувалися, яким актуальним він стане сьогодні.

"Ми присвячували його тим пластунам, які загинули в 20 столітті. Але з 2014 року вже 19 наших пластунів загинуло в цій війні проти російських окупантів",- каже Зень.

Опісля пластун вручив дружині Назара Лугарєва найвищу відзнаку Пласту - Залізного хреста.

Як пригадують пластуни, які добре знали Назара, він вмів вести за собою інших і складні речі пояснювати "на пальцях".

"Це був талант. Своїми мріями і ідеями він вмів запалювати інших. Він був завжди усміхнений, але з іншого боку в його очах читалась мудрість. Він розумів що робить і робив це з посмішкою. Нам здавалося, що з його досвідом він в умовній безпеці. Але на війні гинуть всі не залежно від досвіду. В нього було внутрішнє курінне звання, яке найкраще його характеризувало - Вертихвіст. Адже він був дуже верткий, спритний, все встигав робити",- пригадує пластун сеньйор Іван.

Вшанувати пам'ять Назара Лугарєва приїхали пластуни з інших міст України.

"Він був прикладом для молодих. Він для мене був як брат, який завжди готовий був підтримати. Він завжди говорив, яка б проблема не була, треба посміхнутися і вирішити її",- пригадує пластун зі Львова. 

"За що б він не брався, доводив все до кінця. Розбирався навіть в найменших деталях, щоб дати найкращий результат. Його хотілося наслідувати. Пам'ятаю останнє спілкування з ним в нашому спільному чаті - він розповів жарт",- каже пластун з Київського осередку.

"Я жодного разу не бачив його без посмішки. Ми говорили, що у кожного у війську є своя фішка, яку побратими недолюблюють. Він сказав, що у нього такої немає. А поруч сидів побратим і сказав, що інші хлопці дуже люблять Назара, але оцей "кулачок"... Він завжди їм говорив, що хлопці ми пальчики і маємо зібратися в кулачок та дати москалям по писку. Він з таким настроєм їхав туди і до останнього дотримувався цього принципу",-  пригадує пластун Івано-Франківського куреня Денис Жарков. 

Від пам'ятника пам'ятна хода по стометрівці вирушила на вулицю Мельника де доєдналась до колони похоронних кортежів із загиблими побратимами Назара. Поховали воїнів на Алеї слави на міському кладовищі в Чукалівці.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!