Політичний тиждень
Ще з минулої суботи, відколи в луганському аеропорту терористи так званої Луганської народної республіки збили український Іл-76, країна очікувала рішучої відповіді вітчизняних високопосадовців.
Тоді було відчуття, якщо найближчим часом не збереться РНБО, не буде оголошено надзвичайний стан на Донбасі, матимемо перші серйозні протестні акції при новому Президенті.
Перекриття кордону з Росією, короткотермінове припинення вогню, коридор для російських найманців, щоб ті змогли залишити територію України, амністія для тих, хто складе зброю та не вчиняв важких злочинів, наступні політичні кроки – дострокові вибори в регіоні та децентралізація влади. Багатьох повідомлений план дій Порошенка щодо врегулювання ситуації на сході держави розчарував, але серйозних протестів поки не відбулось. Кияни спрямували гнів на посольство Російської Федерації. Чи довго терпітиме народ пасивність влади на Донбасі? Здається, питання зовсім не риторичне. Час грає зовсім не на руку Порошенка.
З пропозицією саморозпуску Верховної Ради виступила фракція «УДАР», а фракція «Свобода» висловила підтримку цієї ідеї. Після розгляду даного питання погодилися, наче, й «батьківщинівці». Зрозуміло, що представники Партії регіонів та позафракційні будуть проти до кінця. У випадку дострокових парламентських виборів вони безповоротно втратять мандати.
Відтак у дострокових виборах зацікавлені далеко не всі гравці. Сприятимуть умови, щоб у партійних босів склалося враження – вони нічого не втратять від розпуску Ради, натомість зможуть наростити парламентське представництво. Сьогодні говорять про кілька варіантів, за яких можливі домовленості про дострокові вибори – насамперед пропорційна виборча система та зниження виборчого бар’єру. За умов успішних домовленостей може виникнути навіть суперечка за те, яка фракція першою вийде з коаліції. Адже такий крок, вірогідно, трансформується у додаткові електоральні бали.
Легітимність Верховної Ради в очах виборців є доволі низькою. І це природно, оскільки революція позначає радикальну зміну, злом базових державних інститутів. Є новий уряд, Президент, Київрада, а парламент не змінився. Нинішня конфігурація Верховної Ради, яка була обрана задовго до Майдану, не відповідає електоральним та суспільним настроям. Попри зміну коаліції, Верховна Рада не пройшла люстрацію Майданом. Єдиний механізм для цього – дострокові вибори, що, до речі, було однією з інавгураційних обіцянок Президента Порошенка.
В Івано-Франківську тим часом основні політичні пристрасті точаться довкола міліарних питань. За умов функціонування Ради оборони області було створено ще й паралельну структуру - Координаційний центр швидкого реагування, який має на меті допомагати прикарпатським військовим, які вже беруть участь в АТО. Як твердить керівництво області, така структура була створена з метою уникнення довгої процедури тендерів та швидкої закупівлі необхідної амуніції і продуктів харчування для прикарпатських військових на сході країни. Для контролю за розподілом коштів створена Наглядова рада. Попри повагу до певних членів Наглядової ради від громадськості, скажу, що склад цього органу жодним чином не регламентується (принаймні на засіданні в ОДА присутні не отримали Положення чи інший нормативний документ), невідомо як відбуватимуться голосування та й взагалі яким був принцип відбору представників громадськості в Наглядову раду. Дуже хочеться, щоб не було розбазарювання коштів та ресурсів громади Прикарпаття, які використовуються для допомоги нашим військовим.
Новообраний депутат Верховної Ради від виборчого округу №83 (м.Івано-Франківськ) Олександр Шевченко прийняв присягу у парламенті. В «постінавгураційному» інтерв’ю одному з франківських сайтів Шевченко наголосив на потребі припинення функціонування нинішнього складу Ради, яка однак має ще прийняти люстраційне законодавство, оголошення дострокових виборів представницьких органів влади всіх рівнів, підтвердив прагнення бути лобістом інтересів краю на рівні центральних органів влади.
Однак новообраний нардеп так і не відповів прямо на запитання щодо нового керівника «Буковеля», адже статус народного депутата не передбачає можливості обіймати посаду директора гірськолижного курорту. Крім того, в ході виборчої кампанії Шевченко публічно заявляв, що в разі обрання до Верховної Ради складе з себе повноваження в бізнесі. Поки слова дещо розійшлися з ділом. Однак не буду передчасно твердити прополітичний популізм в формі невиконаної обіцянки.
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у двадцятиденний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України. Тож відраховуємо 20 днів від вівторка, 17 червня, коли Олександр Леонідович зачитав присягу з парламентської трибуни. Нагадаємо, 7 липня.
