Пора другого фронту
Загибель у вівторок, 8 липня під селом Амвросіївкою на Донеччині начальника штабу 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» Юрія Барана сколихнула Івано-Франківщину.
Вже в середу група дружин і матерів бійців названого військового підрозділу пікетувала будівлю ОДА, вимагала пояснень від голови області Андрія Троценка, військового комісара Ігоря Павлюка. Адже напередодні їх запевняли, що батальйон, який не має власної бронетехніки, а пересувається у «шкільних автобусах», у жодному разі не відправлять на передову, а залишать у другому чи й третьому ешелонах принаймні до його цілковитого дооснащення всім необхідним. Однак укотре людей обманули ті, хто мав би за своїми функціональними обов’язками всіляко дбати за безпеку їхніх рідних, котрі воюють на сході України за територіальну цілісність держави.
Причому принагідно стають відомими й приголомшливі подробиці тих обставин, у яких опинився 5-й батальйон. Вони засвідчують, що хоча Президент Петро Порошенко вже змінив і міністра оборони, й начальника генштабу Збройних сил, і командира АТО, українське командування й далі неспроможне ефективно керувати бойовою операцією. Або ж саботує виконання свого головного завдання, зумисне прирікаючи на загибель військових, які безпосередньо стикаються з противником. Ось що написав, приміром, на своїй сторінці у Фейсбуці депутат обласної ради Юрій Романюк: «Внаслідок злочинної бездіяльності та нехлюйства відповідального за даний сектор керівництва АТО, яке свідомо кинуло напризволяще, без відповідного армійського (фронтового) прикриття авіацією і бронетехнікою, без інженерних та фортифікаційних споруд та комунікацій підрозділ загиблого Юрія Барана, не зважаючи на перебування в 300 метрах від них військової частини, з надлишком броньованої техніки (танків, БТР та БМП...), керівництво якої не надало жодної реальної допомоги, прикриття та іншого забезпечення, під час усіх триденних обстрілів з мінометів, крупнокаліберних кулеметів, автоматів та снайперських рушниць. Командування АТО злочинно грубо ігнорувало та нехтувало заклики підрозділу Юрія Барана про допомогу, як це передбачено відповідним Бойовим Статутом ЗСУ. Не зачистило з бронетехніки точки обстрілу терористів-мінометників, крупнокаліберного кулемету, снайперів. Не надало відповідний ресурс для спорудження та облаштування бетонних блок-постів, іншого інженерного спорядження та матеріальних ресурсів.Військова прокуратура зобов"язана притягнути до заслуженого покарання злочинців у погонах, хто б ними не виявився!».
До речі, вже не вперше громадські активісти вимагають від керівництва держави та її відповідних структур покарати високопосадових осіб, винних у злочинних діях чи й бездіяльності, які призвели до загибелі командирів та рядових учасників АТО. Проте досі жодного з них не покарано, хоча Генпрокуратура й інші відомства нібито розслідують такі факти. Більше того, схоже, бійців з числа «західняків» спеціально підставляють під кулі. Не знаю, як тепер, коли загинув 13-й прикарпатський військослужбовець, але два тижні тому, коли ця сумна статистика ще утримувалася на позначці 12, Івано-Франківщина разом із Буковиною та Запоріжською областю розділяла за кількістю полеглих друге місце після Дніпропетровщини...
З’ясувалися й інші деталі драми «Прикарпаття». Як повідомляли місцеві інформагенції, самі жителі Амвросіївки попередили наших військових відразу після їхнього прибуття до села, що тепер, мовляв, їм як «бандерівцям» каюк, і поляжуть вони всі від їхніх рук. А між бойовиками й військовою частиною, про яку пише Ю. Романюк, існувала негласна домовленість про безстрокове перемир’я, тому звідти й не надали прикарпатцям жодної допомоги. Взагалі, що коїться насправді в зоні АТО? Напевне можна сказати лише одне, що на «бандерівців» там і справді відкрили полювання. Причому з обох боків…
Який же результат жіночих протестів у середу, спрямованих проти безкарного відстрілу особового складу 5-го батальйону? Скликали Раду оборони області, голова обласної ради Василь Скрипничук заявив, що особисто вирушає на фронт, аби зафільмувати бойові будні «Прикарпаття» й надати потім докази на розгляд Ради: «Завтра я вже буду на місці і в телфеонному режимі відзвітую вам про ситуацію. Особисто спитаюся у військових, що їм необхідно. Також привезу відеозвіт», – заявив В. Скрипничук. А ще домовилися з міністром оборони Валерієм Гелетеєм, що він візьме безпосередньо під свою опіку «Прикарпаття», запевнили що через два дні до наших військових надійде бронетехніка з Одеси… А поки що, мовляв, хай бійці риють землянки й тримаються, як цинічно «порадив» їхнім дружинам і матерям з теплого і зручного фотелю в затишному кабінеті один високопоставлений міноборонівський чинуша, ім’я котрого чомусь не розголошують, коли на їхню вимогу І. Павлюк телефонував до Міноборони. Точнісінько як недавно командувач військ оперативного командування «Північ» генерал-лейтенант Ігор Колесник «по-батьківськи» рекомендував солдатам АТО добувати бронежилети в бою.
Тим часом у соцмережах рядові антитерористи вже не просять тепловізорів чи дальномірів, а прохають відкрити другий фронт. У Києві. І таки пора.
