Прикарпаття на другому місці в Україні за кількістю громад, які отримують понад 30% дотації

Із 1438 громад в Україні лише кожна четверта здатна прогодувати сама себе.

Одне з головних завдань реформи децентралізації – створення об'єднаних територіальних громад, які могли б самі себе утримувати. Після місцевих виборів громади отримали більше повноважень та ресурсів, щоб забезпечити сталий місцевий розвиток і надавати якісні послуги. Проте не всі громади мають однакові фінансові можливості, тому держава вирівнює бюджети шляхом дотацій. З 1438 ОТГ майже 75% отримують базову дотацію, пише Главком..

Найбільше дотацій отримують громади Закарпатської, Івано-Франківської, Донецької, Львівської та Одеської областей. 

У межах робочої групи з фінансових питань Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні розробили методичні рекомендації для оцінки рівня фінансової спроможності територіальних громад

Одним із важливих показників оцінки є рівень дотаційності кошторису. Показник розраховується як співвідношення обсягу базової чи реверсної дотації до загальної суми доходів загального фонду бюджету територіальної громади з дотаціями, але без урахування субвенцій з держбюджету. Показник ілюструє рівень залежності територіальної громади від допомоги держави. Відповідно, якщо показник становить 30-50% – ОТГ має низький рівень фінансової спроможності, якщо понад 50% – критичний.

За підрахунками «Чесно», в Україні налічується 50 громад, в яких понад 50% в структурі бюджету становить базова дотація. Такі об'єднання є фінансово нестійкими, не можуть генерувати власні доходи та забезпечити належний рівень розвитку без допомоги держави. Ще налічується 196 громад, де частка базової дотації становить 30-50%. Найбільше ОТГ з рівнем дотаційності понад 30% – у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Рівненській та Волинській областях.



Голова Космацької громади (Івано-Франківська область), де рівень дотаційності бюджету один із найвищих по країні (62%), зізнається, що розвивати громаду в умовах обмежених фінансових ресурсів важко. У 2021 році доводилось обмежити виплати та надбавки працівникам.

«Державі треба звертати увагу на такі високодотаційні громади. Наша громада високогірна, 60% території – ліси. Воюю з Держлісгоспом, оскільки сплачують дуже мало податку. У цьому році вдалося взяти з них 175 тис. податку при запланованих 30 тис. грн», – зазначає Дмитро Мохначук.

Укрупнення громад Мохначук вважає неефективним, оскільки Космацька ОТГ межує з Яблунською та Косівською громадами, які мають такий же рівень дотаційності. У 2022 році він розраховує на покращення фінансових результатів. За словами голови, у громаді створили раду підприємців та промисловців задля сприяння збільшенню податкових надходжень, також в наступному році медицину не будуть фінансувати з місцевого бюджету.

«Те, що чиновники, не звертаюсь увагу на глибокодотаційні громади – це факт. Якщо розглянути за останні шість років, наскільки збільшилося сальдо (різниця) між реверсною та базовою дотаціями, а це 2,0 млрд грн у 2017 році і 5,5 млрд у 2022 році, стає зрозуміли, що із дотаційними територіями ніхто не працює. Із кожним роком загальний середній індекс податкоспроможності тергромад зменшується, і на покриття коштів, яких не вистачає на базову дотацію, із державного бюджету витрачається все більше коштів», – наголошує Павло Остапенко.

Експерт зазначає, що індексний метод, метод горизонтального вирівнювання бюджетів мають, на його думку, працювати як інструменти виявлення проблемних, глибоко дотаційних громад, для того, щоб держава та регіон могли їм допомагати в першу чергу, а не для того, щоб тикати із столичного кабінету на них пальцем, та говорити про їх податкову неспроможність».

Голова підкомітету парламенту з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін не вважає рівень базової дотації критичним показником за умови раціонального розподілу бюджетних коштів ОТГ.

«Якщо є громади з високим рівнем дотаційності, які при цьому не цураються витрачати по 50-70% бюджету на утримання апарату, на банальне проїдання, то з цим треба боротись. Тут нам має допомогти законопроєкт про службу в органах місцевого самоврядування, який на початку року зареєстровано урядом. Що стосується підвищення фінансової спроможності, то, наприклад, ухвалення 5600 (Законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України» — прим. ред.) зробило дуже великий крок для цього, тепер будемо вивчати, як цим скористаються громади», – зазначає Безгін.

За словами нардепа, ще одна хвиля укрупнення громад відбудеться не раніше 2024 – за рік до наступних місцевих виборів. Наразі громади проходять перехідний період і проявляють себе.

Що стосується горизонтального вирівнювання, то воно, на думку Безгіна, давно потребує корекції механізмів, але він наголошує, що ці механізми треба вводити після проведення актуального перепису населення по громадах.  

Наразі налічується 43 громади з часткою власних доходів понад 80%. З них дев’ять – громади обласних центрів: Чернігів, Львів, Івано-Франківськ, Вінниця, Ужгород, Суми, Миколаїв, Одеса, Полтава. А також сільські та селищні громади Київщини – Гостомельська, Чабанівська, Борщагівська, Козинська.

Варто зазначити, що рівень дотаційності бюджету не є вичерпною характеристикою фінансової спроможності громад. Важливими показниками також є частка витрат на утримання апарату, бюджет розвитку громади, динаміка розвитку інвестиційно-інноваційного потенціалу, активізація підприємницької діяльності, доходи на одну особу тощо. Проте навіть ті ОТГ, які функціонують за рахунок субвенцій і дотацій мають можливість розвинути свій потенціал і збільшити частку власних доходів завдяки ефективному менеджменту. 

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!