Проти екс-редактора газети "Дзвони Підгір'я" Олександра Зуба порушили кримінальну справу за невиплату заробітної плати своїм працівникам

Міський голова Калуша ігор Насалик, який спочатку взяв на роботу редактором газети «Дзвони Підгір’я» Олександра Зуба, згодом, коли той перестав його влаштовувати, вирішив позбутись такого редактора. Причому зробив це з допомогою примітивного фінансового тиску — на всі волання редактора про те, що він не має чим платити зарплату своїм працівникам, міська влада (єдиний засновник газети) залишалася глухою.

Через вісім місяців терпець урвався самому редакторові, який розумів: поки він перебуває на посаді — заробленого працівникам не бачити. Зваживши на натяки міського керівництва, він написав заяву про звільнення за власним бажанням, відтак її підтримала сесія міської ради. Депутати призначили виконуючого обов’язки керівника газети Людмилу Пастушок. Не дивно і те, що відразу знайшлися і гроші — міський голова доручив підготувати фінансовий план подолання боргових проблем редакції і пообіцяв оперативно виділити кошти з міського бюджету, пишуть "Паралеллі".

І справа навздогін

Першою несподіванкою стало те, що проти тепер уже колишнього редактора газети Олександра Зуба порушили кримінальну справу за невиплату заробітної плати своїм працівникам. Так ніби він гроші мав, а навмисно не платив працівникам зарплату. і це тоді, як він постійно звертався з цією проблемою до свого засновника, який і має певні, в тому числі й фінансові, зобов’язання щодо газети. Така собі дрібна підлість навздогін. Можемо припустити — через те, що Зуб не став мовчати, а чітко виклав свою точку зору на ситуацію з газетою, міським головою та депутатами міської ради. Далі — більше. На зміну виконуючого обов’язки редактора, призначеного сесією міської ради, знайшовся новий виконувач обов’язків редактора, але вже призначений міським головою (загадка для юристів — як таке можливо, злі язики стверджують, що вирішальним стало те, як Пастушок написала про звільнення свого попередника на посаді, мовляв, засновникові не сподобалось). і такий швидкий та рішучий, що вже за два місяці журналістів Калуша збурила інформація про те, що новий редактор звільнив з посади Людмилу Пастушок, та ще й за статтею про систематичні порушення трудової дисципліни. Відтак майже чотири десятки журналістів, редакторів, працівників ЗМі (газет: «Калуський нафтохімік», «Західний вісник», «Вісті Калущини», «КалушПРО», «Сіль», «Вікна»; телерадіокомпанії: ДС «Калуське міське телебачення», ТРК «Шанс», ТРК «Незалежність», а також секретар міськрайонної організації Національної спілки журналістів України Ярослав Шандура) звернулися з відкритим листом до міського голови ігоря Насалика та депутатського корпусу Калуської міської ради 
 

26 липня 2013 року в. о. головного редактора газети «Дзвони Підгір’я» Калуської міської ради Михайло Кучерак звільнив з посади відповідального секретаря видання Людмилу Пастушок із формулюванням «за систематичне порушення трудової дисципліни згідно з п. 3 ст. 40 КЗПП України».

Людмила Пастушок прийшла в редакцію майже 20 років тому — 1 березня 1994 року. Більшість калуських журналістів працювала разом із нею в той чи інший період часу. Жоден із п’яти керівників, які раніше очолювали «Дзвони Підгір’я», претензій до її роботи не мав. Більше того, Людмила Пастушок неодноразово була призером обласних конкурсів на висвітлення роботи правоохоронних органів та податкової служби, нагороджена грамотами, преміями, цінними подарунками, в тому числі й іменним годинником та подякою міського голови ігоря Насалика «за сумлінну творчу працю, спрямовану на висвітлення життя громади міста Калуша, професійність та компетентність у роботі».

Також понад 10 років Людмила Пастушок очолює профспілкову організацію редакції «Дзвони Підгір’я». Двічі переобиралася на цю посаду, оскільки зарекомендувала себе як чесна і принципова людина, яка ніколи не прислуговувала керівникові, а відстоювала права та інтереси працівників редакції. Знаємо Людмилу Пастушок як пунктуальну людину, сумлінного, відповідального працівника, який добросовісно ставиться до своїх обов’язків, завжди незаангажовано та об’єктивно висвітлює на шпальтах «Дзвонів Підгір’я» проблеми і події міста. 

Вважаємо, що справжньою причиною звільнення Людмили Пастушок є не «систематичне порушення трудової дисципліни», а її професійна діяльність і намагання нового керівника газети будь-що сподобатися міській владі, у тому числі, «викидаючи» з редакції людей, які дозволяють собі об’єктивно писати про реальні проблеми міста. Натомість нинішні «Дзвони Підгір’я» скоріш нагадують не громадську газету «європейського міста», що утримується за рахунок податків калушан, а агітаційний листок доперебудовних часів Брежнєва. У таких умовах журналіст, який дозволяє собі висловлювання та оцінки, що суперечать «генеральній лінії партії», автоматично стає мішенню для розправи шляхом винесення доган, які, по суті своїй, є нікчемними і надуманими та єдиною метою яких є пошук підстав для звільнення. При цьому ігнорується позиція профспілки, а також той факт, що Людмила Пастушок є одинокою матір’ю і має на утриманні доньку-студентку.

І ще один важливий момент цієї брудної справи. Як порядність, так і найгірші якості владних керівників, поширюються на управлінські структури. Всі ми вже добре знаємо з історії, до яких наслідків призводили і в що перетворювали людей минулі політичні режими. Схоже, що в Калуші все знову повторюється. На відповідальні посади з волі однієї людини призначають кар’єристів та пройдисвітів. При цьому у більш-менш порядних, але слабких людей, які свідомо чи несвідомо ставлять себе у залежність від начальників, прокидаються нездорові інстинкти самозбереження. Зрозуміло, що при такій системі правління ігноруються всі громадянські права і свободи. Настає диктатура і свавілля.

Вимагаємо від Калуської міської ради на найближчому пленарному засіданні сесії міськради розглянути питання роботи редакції газети «Дзвони Підгір’я», а саме: дати оцінку інформаційній і кадровій політиці, яку проводить призначений міським головою в. о. головного редактора Кучерак М. Б.

Звертаємося також до Кучерака М. Б. як до особи, яка претендує обійняти публічну посаду — стати головним редактором комунальної газети Калуша, — до розгляду питання на пленарному засіданні Калуської міської ради на шпальтах газети «Дзвони Підгір’я» оприлюднити інформацію, яка б підтвердила його кваліфікаційну відповідність посаді. А саме: 
автобіографію із зазначенням місць праці і копію документа про освіту та додатки до нього (такі вимоги він висуває до людей, які претендують на працевлаштування у газеті). Закликаємо міського голову і депутатів міської ради прислухатися до позиції журналістської спільноти, припинити репресії і захистити свободу слова в Калуші!

Щоб не було більше Врадіївки

Завжди дивувався: чому, коли у країні відбуваються проблеми зі свободою слова, хай навіть на міському рівні, це залишається справою лише самих журналістів та працівників видань. Максимум — можуть висловити солідарність колеги, далекі та близькі. Пригадую, свого часу саме ставлення влади до ЗМІ піднімало людей на серйозні протести в Грузії. Але Україна — не Грузія. Нам обов’язково потрібно дочекатись чогось такого, як сталося з Оксаною Макар у Миколаєві чи з іриною Крашковою у Врадіївці, щоб зрозуміти: далі мовчати просто не можна. Хоча історія не раз уже доводила, що спочатку у людей відбирають право на свободу слова, а вже потім сміливо зазіхають на всі інші права і на саме життя.

Якщо дивитись на цю ситуацію в контексті того, що відбувається нині в Україні, то проблема полягає не у звільненні конкретної журналістки, не в тому, що журналістів у черговий раз намагаються загнати у кимось визначені рамки. Як виглядає, основна проблема в тому, що людям не дають можливості відчувати себе людьми, бо приниження та осмикування ще ніколи не зробили нічого доброго. В такій атмосфері якраз і почуваються добре, як пишуть автори відкритого листа, пройдисвіти і кар’єристи — ті, хто вирішив, що може на власний розсуд розпоряджатися долями інших людей. Чи нас насправді може змінити лише Врадіївка? Для кожного своя, власна.