Прикарпатські підприємці за відтермінування впровадження касових апаратів з електронною стрічкою

Як завжди, про актуальні й наболілі для малого і середнього бізнесу проблеми вели мову на своєму черговому спільному засіданні члени ради громадського об’єднання «Ділові люди Прикарпаття» і комітету з економічних та фінансових питань громадської ради при облдержадміністрації. Про це — наша розповідь.

 Вигода — для Міндоходів, додаткові витрати —  для підприємців

Чи не найбільше нині суб’єкти господарювання занепокоєні тим, що їх, образно кажучи, «поставили на лічильник»: перспектива бути оштрафованими на 170 грн. чекає на користувачів касової техніки, котрі до 1 липня 2013 р. не переведуть свої касові апарати на електронну звітність згідно з п. 9 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 р. (з пізнішими змінами).

Ця норма закону набула чинності з 1 січня 2013 р. Підприємці повинні оснастити свою касову техніку модемами для автоматичного передавання даних про здійснені готівкові операції на сервер Міндоходів або замінити наявний касовий апарат на новий із вбудованим модемом. Проте наразі лише чверть прикарпатських підприємців використують касові апарати для надання податківцям електронної звітності. А більшість підприємців усе ще не придбала реєстратори розрахункових операцій (РРО) нового покоління або не встигла модернізувати старі.

Ситуацію ррунтовно проаналізували ділові люди краю. Вони ратують за те, щоб не форсувати перехід на електронну звітність. Бо придбання нових чи переоснащення старих касових апаратів, їх сервісне обслуговування вимагає від підприємців чималих витрат. Тож суб’єктам господарювання доведеться зачислити ці кошти до вартості своїх товарів і послуг. Є побоювання, що якась частина підприємців через необхідність отих додаткових витрат взагалі зніметься з реєстрації і продовжуватиме свою господарську діяльність нелегально. Член згаданого комітету громадської ради при ОДА Ігор Мельничук поцікавився у запрошеного на засідання заступника начальника головного управління Міндоходів в області Володимира Фалдини, чи в їхньому міністерстві прогнозують, який реальний економічний ефект від впровадження касової техніки з новаціями матиме держава, скільки коштів додатково отримає бюджет і чи можна цим виправдати витрати підприємців, пов’язані з переходом на електронну форму звітності, а отже, й відповідне подорожчання товарів та послуг для споживачів. 
Яку конкретно економічну вигоду очікують від новації в масштабі держави, області, панові Володимиру складно було відповісти. За його словами,  підприємець може й не використовувати РРО в тому разі, якщо обере для себе спрощену систему оподаткування. А необхідність у такій новації зумовлена тим, що половина вітчизняної економіки перебуває в «тіні», й ініціатори цієї новації на державному рівні сподіваються, що це якраз дасть можливість «легалізувати обіг коштів і товарів, витягти ці кошти на світ Божий».

В. Фалдина пояснив, що на виконання згадуваної вимоги закону про РРО підприємцям дано півроку для того, щоби придбати, встановити й налагодити функціонування касової техніки з модемами. Але не тільки в івано-Франківській, а й в інших областях України більшість підприємців не встигають виконати цієї норми закону і звертаються до Міндоходів з проханням відтермінувати її впровадження. Що ж до нарікань представників бізнесу на те, що виробники не встигають забезпечити їх реєстраторами розрахункових операцій нового покоління, то так було у перші місяці року, а тепер в області є вдосталь РРО для продажу.

Голова ради ГО «Ділові люди Прикарпаття» Василь Гродюк нагадав присутнім, що в лютому від їхнього громадського об’єднання вже було надіслано звернення про таке відтермінування Міністерству фінансів і Комітетові Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. Члени ради ГО підтвердили свою позицію, ухваливши ще одне звернення з цього приводу, яке адресували прем’єр-міністрові Миколі Азарову. Вони пропонують перенести на 1 січня 2014 р. впровадження норми закону про перехід виключно на електронну звітність тих суб’єктів господарювання, які в своїй діяльності використовують касові апарати.

Аби вкластися в ці додаткові півроку для переходу на таку звітність, підприємці поспішають обзавестися касовими апаратами нового покоління, модернізують старі для під’єднання до інтернету. Для цього звертаються в центри сервісного обслуговування, яких в області 16. На думку членів ради ГО, більшість із цих центрів встановила надто високі тарифи на обслуговування одного касового апарата — до 150 грн. на місяць. Запрошений на засідання директор колективного виробничо-технічного підприємства «інкотех» Володимир Попель відповів, що вони завжди готові на вимогу замовника надати калькуляцію на надані йому послуги. В їхньому центрі підприємцям обійдеться чи не найдешевше — 120 грн. — обслуговування касової техніки, а його подорожчання пов’язане з тим, що в цю суму закладають плату екваєру та за мобільний зв’язок. От якби цю плату компенсувала підприємству держава, то вони повернули б ціни до старих. 
Звичайно, і самі члени ради громадського об’єднання говорили про це ж на своєму засіданні: Міністерство доходів і зборів хоче полегшити собі життя шляхом дистанційного моніторингу касових операцій, який дозволить зменшити кількість перевірок платників податків. Але в такому разі, за логікою речей, держава мала б якщо не повністю, то хоча б частково відшкодовувати власникам касових апаратів вартість впровадження й функціонування електронної звітності. Як приклад для України згадували Грузію — там держава взяла на себе всі витрати щодо оснащення РРО електронною звітністю.

Було порушено ще одне важливе для підприємців питання, пов’язане з РРО, але не тільки. Придбає дорогу сучасну касову техніку підприємець, який торгує тютюновими виробами чи алкогольними напоями, а з початку наступного року вона може виявитися взагалі не потрібною: його позбавлять ліцензії на торгівлю цими товарами, якщо торговельна площа магазину менша 100 квадратних метрів. Такий «сюрприз» для суб’єктів господарювання закладено в законопроекті, зареєстрованому для розгляду у Верховній Раді.

— Якщо народні депутати його ухвалять, то ще більше зросте армія безробітних у нашій державі, — вважає В. Гродюк. — Адже кожен власник такого невеличкого  магазину чи кіоску має одного-двох найманих працівників. У мене, підприємця, складається враження, що нині в Україні хтось зумисне насаджує курс не на підтримку, як про це можна почути від чільників держави, а навпаки, на тихе придушення малого підприємництва.

Пан Василь запропонував своїм колегам підготувати й надіслати звернення на ім’я Голови Верховної Ради України Володимира Рибака з тим, щоб наполовину зменшити пропоновану норму площі для торгівлі тютюновими виробами й алкогольними напоями чи принаймні відтермінувати введення її в дію. Або ж в іншому разі не змушувати власників невеликих закладів, де торгують підакцизними товарами, спішно переходити на касові апарати з електронною стрічкою. Погоджуючись із тим, що справді в українському бізнесі велика частина коштів обертається нелегально, начальник управління праці департаменту соціальної політики ОДА Ярослава Ульванська водночас зауважила:

— Я економіст за фахом, обізнана із ситуацією щодо «тіньової» економіки і в інших країнах. Так-от, у тій же Грузії в боротьбі з нелегальним бізнесом пішли шляхом зменшення числа і зниження розмірів податків та зборів, а не збільшенням їх кількості, не запровадженням додаткових витрат для малого підприємництва, як в Україні, де навантаження на фонд зарплати одне з найвищих у світі. Цим ми ще більше заганяємо ситуацію в глухий кут. Працівники нашого управління беруть участь у рейдах щодо виявлення неоформлених працівників, ми домагаємось оформлення їхніх трудових відносин з приватними підприємцями. Проте багато з тих працівників через два тижні знімаються з реєстрації — напевно ж, під впливом  роботодавців, у яких продовжують працювати і яким вигідніше видавати їм заробіток «у конверті», аніж за відомістю, з усіма нарахуваннями на нього.

У прийнятому радою ГО «Ділові люди Прикарпаття» рішенні стосовно переведення РРО на електронну звітність через модеми провідного та безпровідного зв’язку записали, що в цьому питанні суб’єкти господарювання стикаються з низкою проблем. Зокрема, багато підприємців ще не знають порядку встановлення та експлуатації технічних засобів для передавання такої звітності, не знають, що запізнення із впровадженням новації в їхньому торговельному закладі може обернутися для них штрафними санкціями. Вони потребують додаткового інформування про виробників тих технічних засобів та провайдерів, на яких покладено відповідальність за технічну підтримку цього процесу, роз’яснення щодо порядку розрахунків за надані послуги. Члени ради об’єднання також вважають, що слід впроваджувати використання РРО з модемами для під’єднання до інтернету поступово: на першому етапі — при реалізації нафтопродуктів на АЗС, оплаті за спожиті електроенергію, газ, водопостачання; на другому — у сфері торгівлі, громадського харчування, при використанні таксометрів, автоматів для продажу товарів, обліку та реєстрації операцій з купівлі та продажу іноземної валюти. Рада ГО «Ділові люди Прикарпаття» надіслала ці та інші пропозиції  Кабінетові Міністрів України, Міністерству доходів та зборів, облдержадміністрації, головному управлінню Міндоходів в області, ЗМІ.

Чому підприємці не можуть допомогти безробітним

Ішлося на засіданні громадського об’єднання і про зайнятість населення та її вплив на економічну ситуацію в області. Перший заступник директора обласного центру зайнятості Тарас Басюга поінформував присутніх про нинішні тенденції на ринку праці краю. 2012-го на Прикарпатті зареєстровано найнижчий за останні роки рівень безробіття, визначений за методикою МОП, — 7,9%. Це на 0,8% менше порівняно з попереднім роком. Кількість безробітних у віці 15-70 років торік порівняно з 2011-м зменшилась на 3,6 тис. і становила 46,9 тис. Водночас на 19 тис. зросла — до 548 тис. — кількість зайнятого населення такого ж віку. Втім, рівень зайнятості — 54% — в нашій області нижчий, ніж у сусідніх Тернопільській — 56% та Чернівецькій — 55%. Складно знайти роботу на селі, де проживає більшість безробітних прикарпатців. Виходом із цієї ситуації було б створення тут широкої мережі обслуговувальних кооперативів. У той же час у сільській місцевості бракує кваліфікованих спеціалістів — учителів, лікарів. Загалом структура зайнятості не відповідає потребам інноваційного розвитку економіки  Прикарпаття, неадекватною її потребам є кількість фахівців певних спеціальностей, яких готують у профтехучилищах, вищих навчальних закладах. Часто суб’єкти господарювання пропонують пошукувачам роботи зарплату, яка явно не відповідає рівневі їхньої кваліфікації.

Своєю чергою, директор цієї установи Г. Горбаль і його перший заступник Т. Басюга звернулися до ділових людей Прикарпаття: створіть місця праці для безробітних наших краян, скористайтеся для цього дотаціями, що їх при працевлаштуванні випускників загальноосвітніх шкіл та неповносправних людей надають роботодавцям відповідно держава і Фонд соціального захисту інвалідів. Перших торік працевлаштовано 415 осіб, других — 1400

Директор обласного відділення згаданого фонду Василь Жураківський нагадав присутнім, що кожного суб’єкта господарювання, який має вісім і більше працівників, закон зобов’язує зареєструватися у фонді й щороку подавати звіт, як виконується норматив про створення робочих місць для інвалідів (одне місце при штаті вісім осіб, чотири — при штаті сто осіб). Якщо таких місць не створено, то підприємства і підприємці повинні платити фондові відповідні відрахування. В разі невиконання цієї вимоги закону за матеріалами фонду суб’єктів господарювання штрафують через суд. Торік 96 підприємств сплатили такі штрафи за рішенням суду, а близько 60 — добровільно.

В. Жураківський закликав присутніх працевлаштовувати інвалідів (загалом їх в області на сьогодні більше 86 тис.) не з обов’язку перед законом, а з міркувань людяності.

— Ми також, — поінформував перший заступник директора обласного центру зайнятості, — надаємо одноразову фінансову допомогу безробітним, які хочуть започаткувати власний бізнес, ініціюємо, щоби з них не утримували податки хоча б упродовж року...

— Щодо останнього, то це лише ваші добрі побажання, — сказав В. Гродюк. — Бо, наскільки знаю, поки що нікого з «новоспечених» бізнесменів від оподаткування на рік не звільнили. А от 2009-го я брав участь у бізнес-форумі Євросоюзу в сусідній Румунії і довідався, що там підприємця, котрий створив 10 робочих місць із середньою по країні зарплатою, на три роки звільняють від усіх податків. Якщо він бере для цього позику в банку, то держава відшкодовує йому всю суму нарахованих на неї відсотків. Надають йому в безоплатне користування земельну ділянку, приміщення. Наше громадське об’єднання виступає за те, щоб держава повернулася до системи дотацій на створення представниками малого й середнього бізнесу нових робочих місць, щоб надавала пільги — протягом не одного, а трьох років — на їх оподаткування. Маємо намір підготувати й адресувати відповідного листа Міністерству соціальної політики, а Кабмінові надішлемо свої пропозиції щодо створення для малого й середнього бізнесу прозорих умов банківського кредитування, проведення виваженої політики цін на енергоносії.

На думку «Ділових людей Прикарпаття», умови для розвитку малого й середнього бізнесу в Україні, а отже, і для створення нових робочих місць, значно поліпшилися б, якби для товаровиробників знизили тарифи на електроенергію принаймні до рівня цін, за якими Україна експортує свою електроенергію в країни Європи.

Не може не турбувати підприємців і те, що відповідно до постанови НКРЕ з 1 квітня ц. р. вартість підключення об’єктів до газових мереж на відстань в межах 300 м зросла втроє — раніше підприємець платив за це 4-5 тис., а тепер — не менше 15 тис. Тож рада ГО «Ділові люди Прикарпаття» вже готує звернення до Кабміну з тим, щоби повернутися до старих цін на підключення до газопостачання або принаймні значно знизити нові.

Іван ГАВРИЛОВИЧ, "Галичина"