Рай і пекло українських Карпат

Будівництво міні гідроелектростанцій у Карпатах спричинило неабияке протистояння між місцевими жителями і бізнесом. Представники компаній які будують ці гідротехнічні споруди запевняють у їх безпечності, як для людей так і для природи, до того ж наголошують на тому, що це екологічно чиста і дешева електроенергія. Проте мешканці регіону виступають категорично проти нищення недоторканої краси Карпат.

Одним із районів де питання будівництва мінігес викликало категоричне несприйняття, став Верховинський край. Люди не хочуть, щоб річку Білий Черемош і Черемош використовували для вироблення електроенергії, оскільки це її знищить, повідомляє кореспондент «Бліц-Інфо».

Як пояснив начальник відділу рекреації та пропаганди екологічної освіти Верховинського національного природного парку Ярослав Форгіль, на сьогодні одним з основних питань є включення Білого Черемошу до списку заказників, адже тоді на даній річці не зможуть споруджуватися будь-які гідротехнічні споруди. За його словами, загроза від міні-ГЕС очевидна, багато науковців над цим працюють і на щастя уже громадськість також звертає на це увагу і певним чином допомагає проводячи різні заходи, як на місцевому рівні, так і в Києві.

Перша міні-ГЕС на річці Білий Черемош викликала неабиякий спротив місцевого населення у селі Яблуниця. Мешканці та активісти цього і сусідніх сіл, проти того, щоб Черемош загнали у іржаві труби, адже це не тільки знищує природу, а й відлякує туристів.

За словами місцевого активіста Олексія, гідрологічна споруда побудована не правильно, оскільки хід для риби зроблений так, що жодна риба не може пройти крізь нього. Вода проходить через прохід розмірами 20 см на 3 метри під дуже сильним напором. Чоловік пояснює, що весною лосось, який іде по Білому Черемошу на нерест, гине біля міні-ГЕС не в змозі подолати створений рибохід. Також люди стверджують, що воду з річки після міні-ГЕС навіть худоба не хоче пити, то про яку екологічність може іти мова.

До того ж мешканців хвилює питання для чого у їхнє село завезли стільки труб і що з ними буде далі. За словами активіста Андрія Мельничука, зараз труби вантажать і кудись везуть, щоб збудувати іще одну ГЕС імовірно на Сараті чи Марієн. Точно ніхто не знає, оскільки робочі які грузять труби відмовляються спілкуватися з людьми.

Активісти пишаються тим, що спромоглися зупинити введення в експлуатацію цієї гідрологічної споруди. Проте не знають скільки часу вони виграли, тому всі надії покладають на те, що обласна рада дасть Білому Черемошу статус гідрологічного заказника і захистить неповторну природу Карпат від знищення.

Значно кращих успіхів у протистоянні з техногенними потворами досягли мешканці сусіднього села Полянки, що в десяти кілометрах від Яблуниці. Люди вирішили вести боротьбу юридичним шляхом і таким чином змогли захистити свою річку.

«Все село проти і ми нізащо не дозволимо будівництва мінігес. Річка, то єдине що у нас залишилось, ліси забрали і вирубують та продають тим у кого є гроші. Ми не дозволимо ситуації, щоб наші діти не мали де купатися», - розповіла мешканка села Полянки Ольга.

За словами місцевого жителя і юриста Юрія Юсип’юка, питання будівництва міні-ГЕС розглядається вже більше двох років і воно вже фактично вирішене на законодавчому рівні. Він розповів, що у селі були проведені громадські слухання,  де було вирішено заборонити будівництво повністю. За словами активіста, у розпорядженні сільської громади є розписка місцевої влади про те, що питання будівництва мінігес на території сільської ради, і зокрема в селі Полянки більше розглядатися не буде. Також у розписці сільський голова зобов’язався,  згідно з рішенням сесії і громадських слухань, заборонити будівництво мінігес і припинити всі відносини з фірмою «Аква Нова».

Місцеві мешканці стверджують, що мають усі документи які не дозволяють спорудження гідрологічних споруд на території села і готові надати їх представникам прокуратури, якщо справа дійде до суду.

Під час подорожі Верховинщиною, кореспонденту Бліц-Інфо вдалося поспілкуватися з багатьма жителями цього краю і всі вони закликають не залишатися байдужими до знищення гірських річок та долучатися до їх захисту. Адже тільки широкий суспільний резонанс допоможе врятувати неповторну красу Карпат.