Реформа дошкілля: кому і для чого?

Ще на початку року міський голова Ігор Насалик ініціював реформу дошкілля Калуша за системою “гроші ходять за дитиною”. Із початком навчального року завершується перший етап реформи. Тобто — підсумовують уподобання міських школярів та збільшення охочих до позашкільної роботи. А початок нового фінансового року мав би принести і зміни у фінансуванні гуртків та секцій. Зміни, за задумом міського голови, мають бути “прив’язані” до кількості: чим більше дітей відвідує ту чи іншу секцію, тим більше вона буде забезпечена фінансово. З’ясувалося, що така методика є узагальненою і має свої слабкі місця. Бо підходить — не всім.

ОСВІТА: РІСТ І ПЕРЕПРОФІЛЮВАННЯ

Міська освіта підготовку до реформи розпочала ще навесні. Школярів інформували та опитали, причому — неодноразово. Для наочної демонстрації позашкілля навіть шикувалося “у графік” для візитів школами міста. Проводили виставки робіт та майстер-класи. І це — таки подіяло. Принаймні, так можна стверджувати з огляду на попередні дані реєстрації.

— На виконання усного розпорядження міського голови Ігоря Насалика, ми розробили комп’ютерну програму для реєстрації учнів у позашкільні навчальні заклади міста, — повідомила ”Вікнам” начальник управління освіти Калуської міської ради Любов Максимович. — На створення цієї програми із міського бюджету було виділено 2 тис. гривень. На загальноміській батьківській раді ми презентували сайт, на якому кожен учень міг зареєструватися на заняття у гуртках чи секціях. У результаті маємо ріст кількості школярів, які виявили бажання до позашкільної роботи.

Нині у Калуші налічується 6900 дітей шкільного віку. Із них майже 4 тис. уже зареєструвалися у гуртки та секції управління освіти, що приблизно на 600 осіб більше, ніж торік. Любов Максимович резюмує: можливо, не всі діти, які зареєструвалися, напишуть відповідні заяви. Остаточна картина стане зрозумілою після 15 вересня, коли закінчується набір у групи.

— Проте, запроваджена система спростила роботу для керівників гуртків, — запевнила посадовець. — Приміром, торік агітаційна робота 1 вересня тільки починалася. Упродовж 2-х тижнів викладачі намагалися залучити до своїх занять школярів, діючи при цьому переважно за територіальним принципом: до якої школи ближче — звідти і дітей у секції найбільше. Тепер ми уже маємо попередню картину вподобань дітей: із прізвищами, зазначенням шкіл та класів. Єдине, що зараз потрібно зробити, — нагадати дітям про написання заяв. Отже, тепер “політику” диктують не керівники гуртків, а самі діти.

Зрештою, саме вибір школярів відкинув на маргінеси рейтингу окремі напрямки позашкільної освіти. Приміром, у Центрі науково-технічної творчості учнівської молоді під загрозою зникнення опинилися гурток валеології, до якого зареєструвалися лише 3 учні, та гурток художньої обробки деревини — 10 учнів. За нормами, гурток має відвідувати не менше 12-15-ти дітей. У Центрі художньої творчості може зникнути гурток “Лідерство — запорука успіху” (8 учнів), у Кімнаті школяра — туристично-краєзнавчий гурток (5 учнів). Аутсайдерів чекає перепрофілювання.

Найбільше — 183 школярі — виявили бажання навчатися техніці гри у футбол, 166 учнів записалися у вокальні гуртки, 152 — в ансамбль танцю “Фламінго”, 147 — у “Веселі гуцулята”. Великий попит на шахи — 109 осіб. І — несподівано навіть для управління освіти — чимало школярів зацікавилися театральними гуртками: 117 дітей. І, попри те, що театральні гуртки у Калуші — є, планується створення ще одного — більш професійного. Зрештою, на цьому неодноразово наполягав і молодіжний парламент. 
Любов Максимович у реформі позашкілля бачить суцільні плюси, адже проведений аналіз дасть можливість освітянам бути більш мобільними, відповідаючи запитам та зацікавленням дітей. Із іншого боку, можливо, “хвиля” загального попиту “принесе” до гуртків і дітей, які досі суспільну активність не проявляли.

Однак, крім морального аспекту, викладачі чекають ще і на матеріальний. Адже досі ентузіазму додавала фінансова складова, яку містить позашкільна реформа. Коротко: більше дітей — більше грошей. Пропонуючи ініціативу, міський голова порахував: із тих коштів, які торік були виділені на позашкілля, на кожну дитину відповідного віку у місті припало приблизно 2,1 тис. гривень на рік. Ці кошти “ходитимуть” за дитиною. Тому викладачі, які змогли зацікавити більшу кількість дітей, матимуть більше фінансове забезпечення своєї діяльності. В управлінні освіти порахували: якби така система діяла попереднього навчального року, то з міського бюджету освітянське позашкілля мало б отримати на 1 млн. гривень більше, ніж було фактично профінансовано. Рахували — виходячи з минулорічної кількості “задіяних” школярів. А, виходячи із нинішніх показників, сума мала б зрости орієнтовно до 2 млн. гривень. Більшу частку цих коштів можна було б задіяти на поповнення матеріально-технічної бази гуртків. Проте, перефразовуючи закон збереження енергії, можна стверджувати: якщо десь “прибуває”, в іншому місці треба “урізати”. Питання — що саме “різатимуть”? 

СПОРТ: МАСОВІТСЬ ЧИ ФАХОВІСТЬ

Ставка на масовість не зовсім виправдовує себе, якщо йдеться про спортивні секції. Не кожен школяр має фізичні дані для занять обраним видом спорту. Це — саме той випадок, коли “політику” більшою мірою формує тренер відповідно до стану здоров’я дитини та її здібностей.

У спортивній школі немає проблем із набором дітей. Приміром, торік у 29-ти групах спортивної школи займалося 293 учні. Зараз, за словами головного спеціаліста управління сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Калуської міської Галини Охович, надійшло 280 заяв від дітей і ще 309 учнів виявили бажання займатися плаванням. Найбільше бажаючих займатися боксом — 37 учнів (торік — 98) та волейболом — 33 (торік — 32).

Спортивна секція формується згідно із нормативами наповнюваності. Приміром, тренер із баскетболу не може набрати у групу початкової підготовки першого року занять більше, ніж 16 учнів. А група зі спеціальної базової підготовки по баскетболу може комплектуватися не більше, ніж із 6-ти дітей. Відтак, ставка на масовість тут не зовсім виправдана. І хоча учнів, а, за реформою, і коштів, у школі навряд чи поменшає, проте і додаткового фінансування чи якісних змін від реформи на даному етапі навряд чи варто очікувати. І, якщо в освіті робиться ставка на те, щоб залучити якнайбільше дітей і головне — зробити їх соціально активними, то спортивні секції мають чіткі вимоги і конкретні завдання.

КУЛЬТУРА: МІКРОРАЙОНИ МАЮТЬ ШАНС

За попередніми підрахунками, галузь культури також демонструє ріст бажаючих до занять у гуртках та секціях. При палацах культури “Юність” та “Мінерал” працює 10 зразкових колективів, у яких займаються загалом 403 дитини. Згідно із попередніми даними, кількість бажаючих зросла на 279 осіб. Хоча цілком імовірно, що частина із зареєстрованих — не нові, а вже діючі члени колективів. За словами начальника управління культури Іванни Гринів, кожен колектив має сталий “кістяк” і — норми наповнюваності. 
— Позашкілля — це дозвілля дітей, а у нас — профорієнтація, — резюмує начальник управління культури.

Від збільшення бажаючих до занять у культурі очікують збільшення витрат на гастрольну діяльність. Хоча нині у бюджеті галузі є окрема стаття видатків на пошиття одягу та поїздки. 

Найбільшим плюсом для галузі культури може стати включення до реєстру гуртків, які діють при будинках культури у житлових масивах. На Загір’ї, у Хотіні та Підгірках гуртки при БК працюють на громадських засадах. У мікрорайонах діти вчаться в’язати гачком, бісером, робити ляльки-мотанки, танцювати та співати. А оскільки дітей такі заняття цікавлять, то ці гуртки цілком можуть претендувати на фінансування із міського бюджету на новою реформою.

За попередніми даними реєстрації, із 6900 учнів до гурткової роботи будуть залучені 5120, або ж — 74% від загальної кількості дітей. Цей показник, фактично, може бути значно меншим, адже не всі діти можуть реально написати заяви, а електронна реєстрація ще має бути підтверджена “паперовою” заявою.  Крім того, одна дитина може відвідувати кілька гуртків чи секцій. 

Загалом, нова реформа позашкілля є непоганою за своєю суттю, проте, — містить у собі і ризики. Насамперед — ризики “дутих” показників, штучної активності школярів та фактичне зниження відвідуваності гуртків уже за кілька місяців від початку навчального року. Хоча і дає стимули для деяких галузей “заробляти” кошти.

Ігор НАСАЛИК, міський голова:

— Реформа позашкілля спрямована на створення конкурентного середовища у цій системі. Щоб викладачі та тренери боролися за учня і, відповідно, — за фінансування. Бо, якщо дітям буде цікаво, вони самі прийдуть на заняття. А викладачі, зі свого боку, будуть зацікавлені зробити заняття максимально пізнавальними та різноманітними. Зараз у позашкіллі зайнято до 45% учнів, а ми хочемо довести цей показник до більше, ніж 90%. Нова система фінансування почне діяти із 2014 року. 
Із суми коштів, які передбачаються на позашкілля, ми відкидаємо витрати на енергоносії. Відтак, ділимо на кількість дітей, які будуть зайняті у гуртках та секціях. Якщо якась дитина не виявить бажання займатися, значить “її” гроші будуть перерозподілені між іншими. Викладачі, які зможуть зацікавити велику кількість дітей і матимуть значне навантаження, отримуватимуть премії та надбавки до заробітної плати. Якщо діти обрали танцювальний колектив “Фламінго”, то міський бюджет фінансуватиме цей колектив залежно від кількості учнів. Якщо учні виявили бажання займатися у спортивно-оздоровчому комплексі “СОК” чи у Льодовому палаці, то ми, наприклад, викупимо для таких дітей річні абонементи. Якщо попит на спортивні секції перевищуватиме дозволені норми наповнюваності, то ми наберемо додаткових тренерів. Я не збираюся займатися майстрами спорту — для мене важливо залучити у позашкілля якнайбільшу кількість дітей. І, якщо довелося б обирати між варіантом витратити кошти на виховання 1 майстра спорту чи — на заняття для 500 дітей, то я оберу дітей.

Із іншого боку, якщо є гуртки, які недобиратимуть дітей чи наберуть надто мало, ми їх об’єднуватимемо. Відвідування учнями секцій також контролюватимемо. Якщо дитина змінить уподобання чи взагалі перестане відвідувати гурток, то ці кошти або перенаправлятимемо, або розподілятимемо на всіх.