Росія відновила в Україні призов


Україні потрібно більше солдатів. Охочих боронити країну – катма. Рішення «попередників» про контрактну службу у Збройних силах України відміняють.

Парламент прийняв постанову про заходи зі зміцнення обороноздатності країни, яким передбачена обов'язкова служба в армії.

Дезертирів – під суд

Указ про відновлення обов'язкової військової служби підписав в.о. президента України Олександр Турчинов на початку травня. Заклик на службу пройде в найближчі кілька днів.

«На Прикарпатті підлягає призову понад 13 тисяч молодих людей. Приблизно п'ять тисяч призовників, яких ми попередньо викликали, не прибули на призовні дільниці», - говорить начальник відділу забезпечення подачі мобілізаційних ресурсів Валерій Волинков.

Він показує списки і додає, що вже 351 юнак не придатний до військової служби, та припускає, що до закінчення призовної кампанії ще 20 відсотків відсіється.

Кількість втікачів від обов’язкової служби в армії також зросла. Лише за минулий рік за ухиляння від служби засуджено п'ятеро дезертирів, додають у військкоматі.

На службу відправлятимуть молодих людей у віці від 18 до 25 років. Умови незмінні: рекрутуватимуть придатних за станом здоров'я та тих, хто не має права на відстрочку. Офіцерів запасу також призиватимуть.

Так звані підготовчі роботи з призовниками тривали до 17 березня. Згодом оголосили мобілізацію, тому заходи тимчасово призупинили. Черговий призов заплановано вже на травень.

Нині чоловіків під військкоматом негусто. Кучкуються кілька компаній, зазвичай це друзі мобілізованих. Вони небагатослівні. Власних прізвищ не називають. Утім, жорсткі у висловах, відновлення призову не схвалюють.

«Кожен у житті робить те, що хоче. Нащо насильно відправляти в армію», - першим відповідає найактивніший молодий чоловік. Вже згодом зізнається, що два роки тому служив у морській піхоті «в одній із кримських військових частин». Враження про армію двояке. Мовляв, з одного боку, нічого доброго, бо сам бачив, як танки продавали. А з іншого – це школа життя. Тому він вдячний командирам за науку.

Із чотирьох товаришів в армії був лише він. Решта кажуть, що не служили і не підуть. Кивають на мобілізованих, які сидять на лавці поруч. «Подивіться на них. Хлопці у формі і кросівках. Це м’ясо, а не армія», - коментують.

Кількість – не якість

«Ще постанови немає, але є ймовірність, що одразу після виборів, тобто після 25 травня, у нас почнеться відправлення призовників до Збройних сил України», - звітує підполковник Волинков. В уряді переконані, що повернення призову допоможе підтримати Збройні сили і підвищить обороноздатність країни. Триватиме він впродовж наступних трьох місяців.

"Готова чи не готова молодь йти в армію – невідомо. Відомо лише, що попередня військова реформа призвела до суттєвого скорочення особового складу. Для порівняння: колись в Івано-Франківську було біля 30 військових частин. Нині одна — частина А-1349.

Стан діючої армії потребує покращення", - зітхає заступник командира бригади по роботі з особовим складом, військовий із 26-річною вислугою Олександр Кухарук. «Збільшення кількості Збройних сил – це важливо, - продовжує Кухарук. - Особливо виходячи з того, яка кількість військових мобілізована на наших північних та східних кордонах. Але кількість не завжди означає якість. Як на мене, проблеми української армії вирішить навченість військових та їхнє озброєння».

Військовий визнає, що упродовж років оптимізація справді відбувалась, але місцевої військової частини вона торкнулась незначною мірою. «Ми можемо формально призвати солдатів на військову службу, - зауважує Олександр Кухарук. - Івано-Франківській бригаді тактичної авіації не потрібні прості військовослужбовці, нам потрібні спеціалісти. Їх навчити і за рік відпустити? Строкова служба у нашій частині не відіграє вирішальну роль». Він пропонує брати за приклад військову міць Німеччини. Це поєднання змішаного призову: строковики і контрактники.

Каже, якщо ми готуємось до широкомасштабних оборонних дій, то проблема може бути вирішена за рахунок призову особового складу строкової служби. Однак тут обов’язково має бути організоване ретельне їх навчання та серйозна підготовка з перспективою переходу їх на контрактну службу.

Потрібно об’єднатися

Про повернення призову в Україні заговорили кілька місяців тому. Переходу до обов'язкової військової служби в парламенті зажадали націоналісти. На Прикарпатті вони проводять власний вишкіл. На базі Лисецького полігону УМВС розгорнути навчально-тренувальні центри для добровольців. Тих, хто пройшов навчання, пропонують залучати до служби у військовому резерві чи брати на роботу в правоохоронні структури.

За словами депутата облради Віктора Неміша, до них записалося 12 тисяч добровольців. "Наші добровольці віком від 20 до 50 років, - каже він. - 12 тисяч - це реальна кількість тих, хто записався. На полігоні може одночасно тренуватися 200 чоловік. А головна проблема в тому, що немає ресурсу, бо все закуповуємо за власний кошт".

За словами Неміша, у них майже військові навчання. З ними співпрацюють інструктори-міліціонери та рятівники. Натомість армія до таких навчань не долучалася. «Ми до них зверталися, щоб вони дали нам макети автоматів або відрядили військових інструкторів для проведення навчання, - розповідає він. – Вони не допомогли нічим. Більше того, коли вони потрапили до нас на полігон, то попросили нас поділитися з ними навчальними макетами».

Разом легше батька бити. Тому слід об’єднувати зусилля. Неміш переконує: він за те, аби ефективно діяла єдина структура, що дбатиме про територіальну цілісність держави. «Чи підуть люди зараз туди? – питає Віктор Неміш. - Треба моніторити ситуацію. Зараз їм комфортно проходити в нас навчання. Але ми закликаємо їх вступати у територіальні батальйони охорони при міліції».

Наразі можна тільки здогадуватися, на що розраховує влада у нинішній ситуації, поповнюючи лави Збройних сил "жовтодзьобими" призовниками. Втім, у військкоматі нагадують, що конституційний обов'язок кожного громадянина — це захист своєї держави.

P.S.

За останні місяці в Україні вже оголошували часткову мобілізацію, створили Національну гвардію, виділяли додаткові кошти на потреби оборони.

Галицький кореспондетнт