Що насправді сказав Бісмарк про Україну? А Степан Бандера і Міла Куніс?

Несправжні, підроблені та перероблені — фейкові вислови знаменитих людей десятиліттями поширюють в інтернеті. І тепер їх використовує російська пропаганда.

Минулого місяця у Великій Британії видали книгу колишньої  прем’єрки країни Ліз Трасс «Десять років для порятунку Заходу». І одразу після публікації виявилося, що авторка в тексті навела фейкову цитату німецького фінансиста Маєра Амшеля Ротшильда (1744–1812), засновника банкірського дому з Франкфурта: «Дозвольте мені випускати та контролювати гроші нації — і мені байдуже, хто встановлює закони». Насправді ж ця фраза багато років тому була вигадана та поширена антисемітами, а сам Ротшильд ніколи нічого подібного не говорив, пише Детектор Медіа. 

Рада депутатів британських євреїв звернулася до Biteback Publishing, що займався виданням книги політикині. Реакція була: вибачення й обіцянка прибрати фейкову цитату в усіх майбутніх випусках. Прессекретар Ліз Трасс так пояснив помилку: «Ліз натрапила на цитату та подумала, що це може добре проілюструвати тезу про Банк Англії. Численні джерела в інтернеті показали, що цей вислів належить саме Ротшильду, тому вона просто використала його».

Проте чи була колишня прем’єрка Великої Британії першою, хто свідомо або випадково поширював фейкові цитати письменників, політиків, зірок тощо? Звісно, ні. Вигадані та сфабриковані вислови ширять інтернетом, цитують на публічних виступах, а сучасна російська пропаганда використовує фейкові цитати в інформаційній війні проти України.

Філософи, політики та письменники

Фейкові цитати приписують і давнім китайським мислителям: Конфуцій, Лао Цзи, Сунь Цзи — всі вони отримують доповнення до справжніх власних цитат. Наприклад, наступний вислів приписують кожному з цих філософів: «Якщо хтось зробив тобі погано, не кидайся в бій і не поспішай мститися, просто сядь на березі річки й чекай, поки повз тебе пропливе труп твого ворога».

Однак у такому вигляді вона не зустрічається в жодного з мислителів, а, наприклад, Умберто Еко у «Нотатках на марґінесі “Імені рози”» (1983 рік) наводить її як індіанське прислів’я. Водночас вона точно є в романі американського письменника Джеймса Клавелла «Шьогун» (1975 рік), де автор приписує її японському герою.

Фейкові вислови зараховують до спадщини й політичних діячів.

Наприклад, вислів «Мета виправдовує засоби» приписали італійському дипломату Нікколо Макіавеллі, автору політичного трактату «Державець» (1532). Проте насправді вираз інакший: «Владареві досить лише дбати про перемогу і про державну безпеку — засоби завжди здадуться всім чесними й похвальними, бо юрбі важливий тільки успіх». Погодьтеся, скорочена інтерпретація уривка з книги флорентійського політика хоча й нагадує його цитату, але разом із тим вона буквально надає вислову нове значення.

Торік Володимир Путін вирішив публічно процитувати творця Німецької імперії Отто фон Бісмарка: «Війни виграють шкільні вчителі та священники». Щоправда, у реальності ця фраза не належить «залізному канцлеру». Її автором, у дещо іншому вигляді, є німецький антрополог і географ Оскар Пешель: «Народна освіта грає вирішальну роль у війні… Коли пруссаки побили австрійців, це була перемога прусського вчителя над австрійським шкільним учителем», — насправді написав він у 1866 році у статті «Уроки новітньої історії війни» в журналі Das Ausland.

Російський диктатор Володимир Путін полюбляє цитувати фейки. Джерело

Бісмарку також приписують фразу «Чиновники — це трутні, які пишуть закони, за якими людині не прожити», яка насправді є помилковою інтерпретацією фрази радянського письменника Валентина Пікуля. У своєму романі «Битва залізних канцлерів» (1977), він імовірно так перефразував і скоротив слова Бісмарка «з поганими законами та гарними чиновниками можливо керувати країною, але якщо й чиновники погані, то не допоможуть і найкращі закони».

Ще один німець, Адольф Гітлер, у Mein Kampf (1925) писав: «Легше стати жертвою великої брехні, ніж маленької». Згодом цю фразу почали використовувати у нацистській пропаганді, вона отримала декілька версій і її стали приписувати одному з соратників Гітлера Йозефу Геббельсу. Саме він як міністр народної освіти та пропаганди відповідав за реалізацію великої брехні на практиці: за її допомогою нацисти виправдовували Холокост.

Йозеф Геббельс, міністр пропаганди Третього Рейху. Джерело

А у 2020 році російський диктатор Володимир Путін у статті «Справжні уроки 75-ї річниці Другої світової війни» для американського консервативного журналу The National Interest використав фейкову цитату самого Гітлера: «Наша політика щодо народів, що населяють широкі простори Росії, повинна полягати в тому, щоб заохочувати будь-яку форму розбіжностей і розколу». При цьому в книзі «Застільні розмови Гітлера» німецького письменника Генрі Пікера, що була представлена у статті як джерело вислову, нічого схожого на цю цитату немає. У 2010 році ця книга була внесена в Росії до переліку екстремістських матеріалів, тож дехто зачитується забороненою літературою.

Перейдемо від одних диктаторів до іншого: Йосипа Сталіна називають автором цитати «Смерть однієї людини — трагедія, смерть мільйонів — лише статистика». Погодьтеся, це дуже схоже на висловлювання людини, яка разом із Гітлером почала Другу світову війну, проводила масові репресії, Голодомор та депортацію кримських татар. Але багаторічний радянський лідер не є автором цього виразу. Насправді це перероблений уривок із роману «Чорний обеліск» (1956) німецького письменника Еріха Марія Ремарка: «Однак, мабуть, завжди так буває, що смерть однієї людини — це смерть, а смерть двох мільйонів — лиш статистика».

Фейкові цитати приписують ще одному політику, Вінстону Черчиллю. Наприклад: «Диво демократії в тому, що дурнів переважна більшість, а їх обдурити набагато простіше і дешевше, ніж підпорядкувати розумних» (на сторінці Міжнародної спільноти Черчилля у переліку його цитат такого висловлювання немає, та й узагалі англійською ця фраза не гуглиться). Або: «Мої смаки надзвичайно прості, мені подобається лише найкраще» (це змінені слова друга прем’єр-міністра Великої Британії — лорда Беркенгеда, який колись сказав, що «Черчилля легко задовольнити найкращим»).

Також існує фейковий вираз «краще п’ять років помилок, ніж п’ятдесят років саботажу», який приписують першому президенту Чехії Вацлаву Гавелу. Серед інших, його у 2020 році цитували президент України Володимир Зеленський і Руслан Стефанчук, який тоді був першим заступником Голови Верховної Ради.

Скриншот тексту виступу Володимира Зеленського на засіданні Верховної Ради. Джерело

В українському інформаційному просторі цей вислів з’явився у 2010 році, коли історик і публіцист Володимир В’ятрович, який на той час ще не був народним депутатом, використав фразу в коментарі BBC Україна щодо необхідності люстрації колишніх членів КДБ.

Насправді ця цитата не належить чеському політику: журналісти з Bihus.Info навіть зверталися до Бібліотеки Вацлава Гавела, де їм відповіли: «Вона не відповідає способу його мислення. Нічого такого Вацлав Гавел не висловлював і не писав». Володимир В’ятрович у відповідь на запит Bihus.Info сказав, що й сам не пам’ятає, звідки взяв цей уривок.

Український контекст

Про Україну й українців також є фейкові цитати. «І прийде час, коли один скаже: “Слава Україні!”, а мільйони відповідатимуть: “Героям слава!”» — казав лідер ОУН(б) Степан Бандера. Чи не казав? Мабуть, усе ж таки не казав: у жодному з текстів або інтерв’ю провідника українського націоналіста немає цієї фрази.

Те ж саме стосується «шевченківських фейків», які українська письменниця Оксана Забужко називала «російською спецоперацією, яка почалася ще в імперські часи». У наш час несправжні вірші українського поета постійно з’являються в інтернеті, наприклад, «Отак подивишся здаля на москаля» та «Кацап». Автором цих «віршів» насправді є пропагандист «русского міра» Ян Таксюр, якого два роки тому затримало СБУ за державну зраду, а рік тому обміняли на полоненого українського військовослужбовця.

«Шевченківські» фейки також поширюють українці, які не бажають займатися фактчекінгом. Але не Кобзарем єдиним: іншим українським поетам і поеткам приписують фейкові цитати. «Після цієї війни в прийдешніх поколінь має лишитися два почуття: наші нащадки мають їх ненавидіти, їхні — мають нас боятися. Цього досить», — цю фразу приписують Івану Франку, який нібито використав ці рядки у повісті «Захар Беркут» (1883). Насправді ж автор цитати невідомий, існує версія, що ним є покійний українській військовий Юрій Поліщук.

«Малоросійство — це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція», — нібито писала Леся Українка. Хоча насправді це уривок із книги «Малоросійство» (1959) українського публіциста Євгена Маланюка, який брав участь в Українській революції та десятиліттями критикував радянську владу.

А ось ще один фейковий вислів, який зараховують до спадщини Лесі Українки: «Українські професійні патріоти люблять Україну до глибини своєї кишені». Справжній автор — український підприємець Євген Чикаленко, який народився в середині 19 сторіччя. Його слова були видозмінено невідомими творцями фейку: «Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її й до глибини кишені» (або ж є інша версія: «Легко любити Україну до глибини душі, спробуйте любити її до глибини власної кишені»). Чикаленко був меценатом, тож ця фраза, скоріш за все, саме про благодійність.

Звісно, фейкові цитати також приписують Григорію Сковороді, навіть попри наявність великої кількості справжніх виразів українського філософа. Наприклад, вислів: «Ми переможемо лише тоді, коли усвідомимо, що за Україну треба не вмирати, а вбивати” відсутній у збірках автора. Що зрозуміло, з огляду на характер Сковороди та його філософію. Понад те, слово «Україна» лише двічі згадується у текстах Сковороди, який крім всього іншого, був релігійною людиною та навряд чи мав у творчості заклики до вбивств.

Григорій Сковорода не закликав вбивати за Україну. Джерело

Окремо варто виділити фейкові цитати закордонних діячів про українців та Україну: декілька років тому історик Едуард Андрющенко навіть писав окрему статтю про ці вислови. У тексті були несправжні вирази діячів, яких ми вже згадували: Бісмарк, який начебто хотів послабити Російську імперію, відібравши українські землі (у реальності перший німецький канцлер активно розбудовував дипломатичні відносини з Росією, яка була важливою складовою системи союзів Бісмарка); Адольф Гітлер, який начебто збирався зробити те саме; а ще там були французький генерал Шарль де Голль та латиноамериканський революціонер Ернесто Че Гевара, які начебто нахвалювали УПА.

Між іншим, існує декілька версій несправжніх висловів Бісмарка про Україну, найбільш популярний з яких: «Могутність Росії може бути підірваною лише відділенням від неї України». Десять років тому Deutsche Welle навіть робило щодо нього запит до Фонду Бісмарка, на який історик Ульф Моргенштерн, науковий співробітник організації, відповів: «Нічого подібного Бісмарк не говорив. І не міг говорити». Аргументи дослідників такі: Бісмарк просто не знав слова Україна, до того ж був творцем єдиної Німеччини, і так само сприймав інші імперії — як неподільну єдину країну.

Отто фон Бісмарк, «автор» фейкових цитат. Джерело

Усе це не завадило пропагандистам неодноразово посилатися на фейкову цитату як у на доказ того, що «колективний Захід» ще тоді хотів розчленувати Росію, тож незалежна, проєвропейська Україна — все це “антиросійські вигадки Заходу”.

Російський слід

Творцями фейкових цитат стають і росіяни. Наприкінці попереднього року російська пропаганда розгорнула кампанію з несправжніми висловами зірок про Україну. Група, пов’язана з російськими ГРУ, поширювала у соціальних мережах X (колишній Twitter) та Facebook підроблені цитати низки знаменитостей, серед яких Кріштіану Роналду, Опра Вінфрі, Тейлор Свіфт, Бейонсі, Леді Гага, Шакіра, Дженніфер Лопес, Джастін Бібер, Селена Гомес, Кім Кардаш’ян, Гвінет Пелтроу. Ця дезінформаційна кампанія була направлена проти допомоги Україні та перш за все була розрахована на німців і французів (фейкові цитати були німецькою та французькою). «Скільки часу це займе? Українці поводяться, як шарлатани, а ми продовжуємо платити. Це неправильно», — начебто «казала» Тейлор Свіфт, а Опра Вінфрі «вимовляла»: «Підтримувати українців неприйнятно. Їхні дії руйнують життя та суспільства».

Напередодні святкування цьогорічного «дня перемоги» росіяни запустили ще одну кампанію: фейкові цитати акторів та акторок про Другу світову, Червону армію та звичайно ж Україну. Особливістю стало те, що більшість «авторів» висловів були нащадками вихідців із Російської імперії або Радянського Союзу — Девід Духовни, Мілла Йовович тощо. А Мілі Куніс приписали фразу: «До влади в Україні прийшли люди, кумиром яких є соратник Гітлера. Треба нагадати усьому світу про роль Радянського Союзу у визволенні світу від нацизму». І це при тому, що народжена в Чернівцях Міла Куніс на початку повномасштабного російського вторгнення разом зі своїм чоловіком Ештоном Кутчером закликала підтримувати Україну та збирала гроші на гуманітарну допомогу.

Міла Куніс та фейковий вислів (на французькі мові). Джерело

Як і у випадку з кампанією, що тривала торік у грудні, фейкові вислови акторів та акторок були розраховані на франкомовну та німецькомовну аудиторії. Але також використовувалася й англійська мова.

Фактчекінг та критичне мислення — це саме та зброя, яка допоможе не стати одним із тих самих людей, які розповсюджують несправжні вірші Тараса Шевченка або цитують фейкові вирази Вінстона Черчилля. Втім, іноді відшукати правду буває складно: не всі читають іноземними мовами, і не всі засумніваються, коли побачать вислів Геббельса, який виглядає так по-справжньому. І хіба Йосип Сталін не підходить на роль того, кому належить вислів «смерть однієї людини — трагедія, смерть мільйонів – лише статистика»? Проте навіть якщо особистість дійсно «пасує»” до цитати, це ще не значить, що її належить авторство. Але все ж таки треба бути уважними й витратити час на перевірку, аби не стати тим, хто несвідомо поширює російську пропаганду.

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа»

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!