Спадщина просить порядку


Під революцію в Івано-Франківську хочуть спробувати навести порядок в охороні культурної спадщини. Оскільки проблема часто була персоніфікована – у керівнику відділу охорони культурної спадщини та музейної роботи ОДА Андрієві Давидюку, то почали з того, що попросили його піти з посади. Майже два тижні тому він написав заяву та перевівся на нижчу посаду в управлінні культури. А що ж далі?

Чорний бардак

Депутат облради (майже заступник голови ОДА, бо наразі проходить спецперевірку) Сергій Адамович вою­вав з Давидюком останні три роки. «Відколи я став депутатом, то й почав писати депутатські звернення і запити на цю тему, – каже Адамович. – Адже пам’ятки руйнувалися й нічого не робилося. Видавалися дозволи на руйнацію, а ті пам’ятки, які треба було реставрувати, занедбувались. Хоча частково – через брак коштів».

Наразі Адамович планує зібрати нараду, обговорити чіткий план реставрації пам’яток і роботу охоронного відділу. Зрештою, громадськість напирає.

Засновник краєзнавчого об’єднання «Моє місто» Василь Іваночко каже, що їх організація має свої кандидатури на головного «охоронця». Найбільш ймовірна – Василь Стефанишин. Також обговорюють Ігоря Олісневича, Андрія Чемеринського, Віталія Боднара, Андрія Зобківа. Більшість – молоді архітектори, яким ця робота цікава. «Ми хотіли призначити краєзнавцяМихайла Головатого, хоча б на півроку, – зізнається Іваночко. – У підмогу можна було дати двох молодих. Але, на жаль, він за віком уже не підходить».

Нагадаємо про функції відділу: інвентаризація та паспортизація об’єктів, укладення охоронних договорів, конт­роль за дотриманням законодавства. Для цього хочуть нарешті створити охоронну інспекцію, відкрити гарячу лінію, зробити громадську консультативну раду, до якої мали б увійти авторитетні люди.

А ще дуже важливо, каже Іваночко, щоб новий керівник розмежував повноваження між керівником міської та обласної структури з охорони культурної спадщини. Адже раніше Андрій Давидюк відмовлявся делегувати повноваження Ігорю Панчишину (міський відділ).

Не слід забувати і про музейну роботу. За словами Василя Іваночка, треба нарешті зробити ретельну інвентаризацію музейних фондів. Бо експонатів скоро не лишиться.

«Наприклад, приїхав президент Ющенко і йому шаблю з Ратуші подарували, – розповідаєІваночко. – А потім на її місце кинули якесь сміття, перебивши номер. Інвентаризація потрібна негайна, тому що там – чорний бардак. Таке ж робилося і з картинами. Наприклад, є гарна картина. Запросили художника, він перемалював, а стару кудись забрали. Знаю море таких фактів», пише Репортер. 

Краще пізно, ніж ніколи

Отже «Моє місто» планує звернутися до голови ОДА з пропозицією терміново рятувати пам’ятки архітектури. Аби не розпорошуватися, планують почати з п’яти об’єктів. Хоча насправді рятувати треба мінімум 50.

Отже, об’єкти такі: Палац Потоцьких, варний цех пивзаводу, будинки на Площі Ринок, 5 і Галицька, 41. Із п’ятою пам’яткою ще не визначилися: одні вважають, варто робити готель «Дністер», а інші – готель «Зірка». Щодо всіх цих споруд доведеться впливати на власників – або нехай ремонтують, або віддають тим, хто буде ремонтувати.



Браму Потоцьких відреставрували, але комплекс і далі руйнується

На думку Василя Іваночка, зараз важливо не тільки міняти людей, а й розробити чіткі правила гри на майбутнє, зробити процес невідворотнім. А для цього потрібен погоджувальний орган. Туди мали б увійти всі, хто підписує дозвільні папери: міський департамент містобудування та архітектури (керівник – Володимир Гайдар), обласне управління містобудування та архітектури (Ігор Чолій), інспекція Держархбудконтролю (наразі у цій структурі нема жодної людини, якій би довіряли представники «Мого міста», тому пропонують брати будь-кого – з умовою, що потім його замінять), обласне управління культури (керівник Володимир Федорак), ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» (керівник Василь Тимків або фахівець Михайло Капак), міський відділ охорони культурної спадщини (Ігор Панчишин), Прикарпатська археологічна експедиція (Василь Романець), депутат міськради Ростислав Кукурудз і регіональний представник з охорони культурної спадщини Лідія Максим’як.

«Ми хочемо зібрати комісію у складі цих представників, – каже Іваночко, – порадитися, погодити правила гри й розробити схему прийняття рішень. Тобто, якщо хтось один не підписав, то дозволу не буде. Тоді зникне система, що хтось комусь підплатив і вирішив питання».

Акцент на прозорості

Начальник управління культури ОДА Володимир Федорак вважає створення такого органу позитивним. А от на запитання, чому не зробив його раніше, а чекав на революцію, ображається. Каже, робив щось інше.

«За останні п’ять-сім років відбулося дуже багато змін, – говорить Федорак. – Бо спершу тим фахово займалася архітектура, а потім віддали нам, багато що ліквідували, поміняли законодавство. Тому ми й хочемо зараз зробити акцент на прозорості та участі фахівців».

То чому ж досі цього не робили? Та тому, каже, що не встигали. Мовляв, аби дві церкви внесли у список ­ЮНЕСКО, треба було пройти процедуру тривалістю у 3,5 роки…

«Є області, де є окремі управління охорони культурної спадщини, – додає Володимир Федорак. – А в нас це лише три людини, які займались і музеями, і пам’ятками. І грошей з 2009 року не виділили ні копійки. Хоча ми подавали документи про об’єкти величезними теками».