Традиційний філософський квартирник "під абсент" поговорить про "філософію традиції стародавніх слов'ян"

Традиційний Філософський Квартирник "Під Абсент" зустрінеться на тему "Філософія Традиції стародавніх слов'ян". Квартирник традиційно відбудеться за сприяння Культурологічної Фундації "Цинамоновий Хрущ" в традиційному місці - Меморіальній квартирі художника академіка Володимира Чернявського.

...Більшість українців не знають хто вони, де їхнє коріння, яка життєва філософія гармонії життя і смерті, якою була філософія Традиції стародавніх слов'ян. І це не дивно, адже більшість нашої історії залишилося у мороці минулого, яке дуже важко відновити, осягнути і прийняти.

 А насправді нам є чим гордитися тому що ми є нащадками потужних супердержави Оріани, ідеологію якої створила велика духовна генерація волхвів, що заклали основи духовного світогляду майбутніх українців.

На цій прадавній землі довгий час панувала гармонія, яка була створена на основі закону, який нашим предкам дали Боги.

Саме дотримання закону і життя в гармонії із природою, Богами і самими собою, дало великий духовний розвиток стародавніх слов'ян, які були шанувальниками Сонця. В основі символізму їхньої філософії було коло і два шляхи. Один шлях по колу направо інший шлях по колу наліво. (Тут доречно згадати і дві різнонаправлені арійські свастики...).

Суть і відмінність цих шляхів ми і спробуємо розібрати поглянувши в сиву давнину на філософію стародавніх слов'ян, а відтак споконвічні основи нашої філософії.

--------------

ЦІКАВА ЦИТАТА КОРЧИНСЬКОГО ЩОДО ВАЖЛИВОСТІ ФІЛОСОФІЇ:
Якось мені трапилася збірочка статей Хайдегера. У передмові було написано, що з цими статтями він виступав на баварському радіо у п’ятдесятих роках. Хайдегер належав до німецької філософської традиції. Всі німецькі філософи, будучи латентними нацистами, глибоко зневажали своїх читачів і писали так, щоб ті відчували свою неповноцінність. Сприймати ці тексти проблемно навіть на письмі, а баварці слухали це по радіо. 
Тодішнім радіопродюсерам здавалося беззаперечним, що радіослухачів буття цікавить більше, аніж побут. Звісно, що тодішній рівень німецької публіки був трохи вищим, аніж теперішній рівень публіки української, проте можливо і нам не варто весь час сюсюкати за політику, мичати за економіку, але хоч іноді звертатися до справді важливих проблем?