У Франківську шукають унікальні авто: "Волга" з душею "Кадилака"
У Івано-Франківську стартував проект про унікальний транспорт Прикарпаття та його власників.
Франківець Іван Стецюк шукає красиві автомобілі або мотоцикли, спілкується з їх власниками та влаштовує безкоштовно фотосесію. У першій статті автор розповість про власника "Волги" 1967 року.
Рушити до місця запланованої фотосесії вдалось лише хвилин через 10: люди підходили до Володимира та постійно просили номер телефону. Але на цьому проблеми не закінчились, бо самі знімки зробити було дуже складно: перехожі постійно підходили, щоб "помацатаи", а деколи й нагло залізали в кадр :) А діти, які грались неподалік, ще й встигали залізти в салон таким чином, що я та Володимир їх помічали лиш через деякий час, коли в салоні щось з картузиком на голові починало рухатись. Але, на щастя, я встиг сфотографувати все, що мене цікавило до сутінок (в темряві колір кузова не ліг би так гармонійно), а сам Володимир виявився дуже привітним і охоче розповів про свій "Кадилак".
Який був ваш перший автомобіль та коли вперше сіли за руль?
Це була 11 “Жигулі” 1976 року. Ой, пізно сів я за кермо, в 18 років.
Ваш улюблений автомобіль?
Cadillac Fleetwood 58-63-их років з тими крутими плавниками. Взагалі, дуже люблю дизайн американських автомобілів та лоурайдери.
Чи є автомобіль який вам не подобається?
Я люблю все на колесах :)
Чому саме це авто обрали?
Знайомий мені подарував декілька журналів. У якомусь із них була рубрика “Ретро авто”. Там я й побачив ці машини. Це було ніби якесь просвітлення! Я б сказав, це автомобілі – з душею.
Чи складно для вас було знайти класику цих років в такому хорошому стані?
Ой, нажаль, вона не була в хорошому стані, це була вбита стара машина 1967 року.
Розкажіть щось про етапи реставрації цього автомобіля.
Ця “Волга” стояла в мене в гаражі два роки, потім я взявся щось з нею робити, але так, як у нас сервіс надзвичайно дорогий та витрати не з дешевих, то я просто купив собі зварювальний апарат та “болгарку”. Я різав-варив, різав-варив, тобто методом проб і помилок виводив з неї те, що хотів бачити. За пофарбування з мене запросили 2000 доларів, тому я шкурив її сам, ґрунтував та фарбував. З ескізами не грався, просто робив одразу те, що було в голові, а там вже підганяв деталі. З самого початку я уявляв собі готовий проект.
Чи чули ви легенди про руль з слонової кістки та оленя з платини на старих “Волгах”?
Чув чимало навіть від старших людей, але це всього лиш міфи. Задумайся, скільки би коштував цей руль? А олень з платини важив би добротний кілограм і по ціні перевершував би сам автомобіль.
Як друзі та знайомі реагують на ваше авто?
Серед моїх знайомих багато любителів ретро, тому всі реагують дуже добре. Мені взагалі подобається тішити людей автомобілем, люблю щось неординарне.
Чи взялись би ще раз за цей проект?
Безумовно! Це неповторний досвід! Тепер я знаю, що до чого, наступні автомобілі буде простіше робити.
У вас є плани на ще якісь автомобілі?
Звичайно! Маю ще кілька проектів.
З чим у вас були найбільші труднощі реставрації цього автомобіля?
З гальмами, але це в минулому.
Пройшовши нелегкий шлях, що порадите початківцям-реставраторам?
Знаєш, буває загоришся чимось, а потім бажання щось робити пропадає… Багато хто зупиняється на півдорозі… Треба мати силу волі. Але насправді, чим більше пірнаєш в це діло, тим більше приходить натхнення. Також дуже приємно вести бортовий журнал.
Я так розумію це є машина “вихідного дня”, а на чому ви їздите зазвичай?
Саме так, це машина “дуже вихідного дня”, а їжджу я на Honda Civic 1995 року, седан. Задоволений ним: надійний, ремонтувати не треба. Це практичний та зручний автомобіль. Як кажуть, поки японець поламається, то німець вже зоржавіє.
Ваші захоплення окрім автомобілів?
Я люблю творчість, пишу картини – планую зробити лінію картин, присвячених американським автомобілям. Збираю модель корабля Victory, колекціоную моделі авто 1:18.
Чи є в нас в місті реставратори? Взагалі, як у нас з цим?
Є трохи, в США це більше розвинуто за рахунок їх ставлення до грошей. Для них ті ж 50 тис. доларів – це ніщо, і там є багато автомобілів-донорів для проекту.
Цікаві факти про ваше авто?
Володимир: Вона була блакитного кольору коли потрапила до мене. Салон взятий з Alfa Romeo,
Приборну панель я викинув, а нову робив під ту, яку побачив в інтернеті. Це були фото випробувань цієї моделі 1956 року. Задні колеса я хотів закрити кузовом, але, нажаль, там треба все переробляти. На наступному свому проекті я постараюсь це реалізувати. Машина опущена. А ще, авто – мій ровесник по роках та по місяцях.
Музика, яку ви слухаєте і та, яка грає в машині, не завжди та сама. Що слухаєте і яка музика асоціюється з цією машиною?
Я люблю, джаз, кантрі, блюз, саксофон. А музику я уявляю під неї якусь з блюзовим мотивом, вальяжну, плавну.
Яку максимальну швидкість ви досягнули на цій машині?
60 км\год . Міг би витиснути до 100 км\год, але ця машина не для цього.
Які витрати пального на цьому автомобілі?
16-17л на 100 км.
Це кінцевий результат?
Ні, це десь 80% , буде ще поканально виставлений звук та догонка всіх деталей.
* * *
Ще був цікавий момент, коли до нас вкотре підійшли, але вже з пропозицією купити автомобіль. На що Володимир відповів “Дітей не продаю”. Володимир дуже приємний співрозмовник та може ще багато розповісти про своє захоплення автомобліями. Але, як ви вже зрозуміли, це є пілотна стаття, тому запитань, можливо, було забагато або ж замало, але сподіваюсь, вам було цікаво. Бо я, чесно кажучи, навіть не помітив, як пролетіло чотири години. Я і надалі шукаю цікаві автомобілі та цікавих власників, тому буду дуже радий, якщо ви підтримаєте мій проект і поширите цю статтю між друзями, також буду дуже радий вашим коментарям! Насправді не для рейтингу, а для розуміння, що я роблю не так, а що так, і в якому форматі це буде читатись цікавіше :) Ой! Ледь не забув! Якщо ви хочете поспілкуватись з Володимиром про його авто чи хотіли б, щоб він покатав вас, – напишіть або зателефонуйте мені , а я дам вам його номер (все так складно, щоб зайвий раз не тривожити власника). Приємного вам дня! Нову статтю чекайте цієї суботи!
