У Коломиї приймають на лікування хворих майданівців

До Коломийської центральної районної лікарні за допомогою звертаються майданівці. Нині у лікарні перебувають троє хворих. Лікування та реабілітацію їм надають на безплатній основі.

Люди, які постраждали під час сутичок із силовиками в столиці, продовжують повертатися з Революції Гідності додому. Станом на березень у лікарнях Прикарпаття перебувають 40 майданівців.

Як інформує Департамент охорони здоров’я області, це постраждалі з травмами, гематомами, забиттями, запальними захворюваннями органів дихання тощо.

Серед них і поранені коломияни. На даний час троє майданівців перебувають у стінах коломийського шпиталю. Медикаментами лікарня забезпечена, а самі активісти стверджують, що грошей на лікування у них вистачає.

У травматичному відділенні лікується Ярослав Кобилецький з села Турки, що на Коломийщині. Чоловік розповідає, вперше поїхав до столиці після побиття студентів та журналістів. Мовляв, не міг змиритися з бандитською владою та анархією. Діставшись призначеного місця, відразу подався до славнозвісної 14-ї сотні. Виконував обов’язки охоронця. Харчувався та спав у коломийському наметовому містечку.

18 лютого внаслідок вибуху гранати пан Ярослав отримав поранення в ногу.

«Мене поранили під час нападу беркутівців на Стеллу. Один із силовиків кинув світлошумову гранату. Наступного ж дня мене насилу відправили додому. Звичайно, київські медичні заклади пропонували свою допомогу, але, якщо чесно, я побоявся, адже вдосталь наслухався розповідей про те, як невідомі викрадали немічних та хворих просто з лікарняних ліжок. Тому подумав, краще лікуватимуся у рідному місті», – розповідає Ярослав Кобилецький.

Перебуває на лікуванні у районному шпиталі й пан Богдан з Коломиї. Свого прізвища з певних причин називати не хоче. На Майдані був п’ять разів. Вперше вирушив до Києва власною автівкою після розгону студентів. Їхав до столиці разом з дружиною та дочкою, працював волонтером на добровільних засадах.

Постраждав чоловік під час блокування Адміністрації президента. У коломиянина побитий поперек та проблеми з вухами.

«Біля Адміністрації президента почалися заворушення через так звані провокації. Народ почав кидати камінням у «Беркут», в результаті чого силовики захищалися світлошумовими гранатами. Я не можу сказати, від чого чи від кого власне я отримав поранення. Відчув різкий біль у попереку. Згодом з’ясувалося, що хтось вдарив мене палицею. Пригадую, в голові запаморочилося, в очах потемніло. Тільки тоді зрозумів, що я не на мирних акціях, а на справжній війні», – ділиться спогадами пан Богдан.

Внаслідок штурму Українського дому, міліції, Кабміну та численних закладів, самооборонівці отримали не тільки фізичні, а й масу психологічних травм.

Активісти зізнаються, що від смерті їх неодноразово рятували саморобні щити, палиці та «коктейлі Молотова». Лікарі переконують, що майданівцям потрібна допомога, аби згодом вони не мали проблем із психікою. На жаль, медиків, які справді зустрічалися з посттравматичними розладами, у Коломиї небагато.

«Ніколи не забуду того дня, – крізь сльози промовляє пан Ярослав, – коли снайпери стріляли по людях. Щоб якось зарадити, семеро людей, серед яких був і я, вилізли на дах. Нас позакидали газовими гранатами. Тоді я подумав, що помер. Важко передати словами те, що відбувалося на Майдані. Довіку цього не забудемо».

Джерело: Коломийські вісти