Українські дороги: влада вмиває руки

В Україні, "активне" будівництво доріг нарекли гучним ім'ям - "дорожня реформа".

Підготовка до виборів 2015 року включає в себе кілька опорних пунктів.

Серед них - демонстративне будівництво нових та ремонт старих доріг в Україні.

Цей жест буде коштувати влади багатьох мільярдів гривень, але покаже населенню, що президент дбає про життя простих виборців. Активне будівництво доріг нарекли гучним ім'ям "дорожня реформа".Початок їй поклало доручення президента. Воно стосується підвищення ефективності дорожнього господарства та вирішення проблеми якості доріг.Родзинка документа - можливість створення в рамках держбюджету з 2014 року Державного дорожнього фонду.Розглянути всі пропозиції з цього приводу і доповісти главі держави у двомісячний термін зобов'язали прем'єр-міністра Миколу Азарова.

Власне, в уряді про Дорожній фонді активно заговорили як мінімум з весни. Так, у квітні міністр інфраструктури Володимир Козак заявив про необхідність організації такого фонду для "забезпечення повноти надходжень коштів на будівництво та ремонт доріг та їх цільового використання".Іншими словами, фонд потрібно створювати заради горезвісної боротьби з корупціонерами у владі. До слова, за місяць до своєї заяви про створення фонду Козак особисто вибачався перед українцями за погані дороги.Трохи пізніше українські автомобілісти дізналися і одну важливу складову майбутніх планів. Для збільшення надходжень до фонду пропонувалося поетапне збільшення акцизного збору на нафтопродукти до мінімального європейського рівня, що може викликати подорожчання бензину на 6-7 грн.

Добре забуте старе

Схоже, влада знову придумала велосипед. Необхідність Дорожнього фонду в законодавстві прописана давно - в законі "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" від 18 вересня 1991 року.

Інша справа, що починаючи з 2001 року цей фонд перестав існувати, а кошти на будівництво і ремонт доріг зі спеціального фонду бюджету безпосередньо направляли на казначейські рахунки "Укравтодору". На практиці це дозволяло частину з них тасувати на рівні нормативних актів Кабміну: або на "підгодовування" ямковим ремонтом потрібного виборчого округу, або на поліпшення дороги з Києва до відомих дач.

Все це призводило до передбачуваних результатів. За даними Рахункової палати через відсутність механізму нарахування до держбюджету плати за проїзд транспорту, вага або габарити якого перевищує нормативні, на рахунках "Укравтодору" тільки в 2007 році осіло 5,6 млн грн. Вони не були спрямовані на розвиток доріг.

Є ще одна тонкість еволюції терміна "Дорожній фонд". Українські автомобілісти замість того, щоб опосередковано оплачувати поліпшення дорожнього полотна, добровільно віддають відсотки по мільярдних кредитах.Таку можливість автолюбителям і відчути смак позик "Укравтодору" подарував у листопаді 2003 року прем'єр Віктор Янукович. У відповідній постанові він прописав пункт, за яким зібрані "дорожні" гроші можна витрачати і на обслуговування кредитів.Навіть у бюджеті-2013 на розвиток дорожньої мережі передбачено трохи більше 5 млрд грн, а на виконання боргових зобов'язань - майже 8,5 млрд грн. І це все кошти спеціального фонду.

Іншими словами, оплачуючи зростаючі акцизи на бензин і ввізні мита на автомобілі, українці покривають багаторічна злодійство чиновників і з кожним роком їздять по все гіршим дорогах. У справедливості цих слів досить упевнитися, згадавши відносно недавню історію.

З 2002 року по 2005 рік в Україні проходила реконструкція автомагістралі М-06 на ділянці Чоп-Стрий. Фінансування переважно надав ЄБРР, який виділив на ці цілі 75 млн євро.

Від кордону до перевалу роботи виконувала македонська компанія "Граніт", а залишену ділянку до Стрия - болгарська "Автомагістралі" Чорне море ". Втім, до позик доклали руку Закарпатський, Львівський і Київський облавтодори і ряд приватних підрядників із Закарпаття та Львівщини.

Після галасу навколо одного з перших великих міжнародних проектів у дорожній галузі виявилося, що гарантійний термін цієї траси - лише рік.

Більше того, місцеві автодорівці охоче розповідають журналістам, що якщо проект передбачав двошарове бетонне покриття, то підрядники з міркувань економії поклали тільки один шар.

У результаті на початку 2012 року автолюбителі почали викладати в інтернеті фотографії нових ям на міжнародній магістралі.

"Укравтодор" знімає відповідальність

Тим часом у галузі намічається багато цікавого. Крім відродження Дорожнього фонду згадане доручення президента передбачає передачу доріг місцевого значення на баланс місцевих органів виконавчої влади.

Ось один із прикладів такого кроку.

Логіка передачі проста. У "Укравтодору", який відповідає за траси республіканського значення, немає грошей для підтримки доріг у містах і селах. Нести відповідальність за їх стан він теж не хоче.

По суті, на підтримку таких доріг повинні витрачатися гроші місцевих бюджетів, які освоюють структури другого рівня, наприклад, "Київавтодор". Так що "Укравтодор", скидаючи на них спірні дороги, робить правильно.От якби тільки місцева влада разом з дорогами отримували гроші на їх підтримку!

Затверджена в 2012 році концепція держпрограми розвитку доріг на 2013-2018 роки передбачає реорганізацію ДАК "Автомобільні дороги України", до складу якої входять 32 регіональні дочірні підприємства з будівництва та ремонту доріг у країні.

Як йдеться в концепції, це буде зроблено для "розвитку конкуренції на ринку робіт з експлуатаційного утримання автодоріг".

Іншими словами, разом з місцевими дорогами обласним адміністраціям будуть передані і облавтодори, роботу яких зараз координує центральна адміністрація. У самого "Укравтодору" залишиться функція планування і розподілу грошових потоків через Дорожній фонд. Тобто, самий "жир".

В цілому, враховуючи катастрофічний стан доріг, головного болю у керівництва держагентства поменшає. Це справжня формула успіху.Центральна влада також виграє. У разі виникнення потужного соціального невдоволення з приводу якості доріг всі невдачі можна відразу ж звалити на голів ОДА. Той звільняє главу облавтодору, а якщо наслідки серйозні - позбавляється крісла і сам. Як кажуть, крадіть, але не наглійте.

Та й у місцевої влади, як і у керівників регіональних дорожніх підприємств, з'явиться можливість урвати частину фінансування, як тільки гроші опиняться в достатньому видаленні від центру.

Трохи про концесії

Крім витрачання державних грошей, планується залучати приватний капітал. Будівництво концесійних доріг буде використовуватися центральною владою для отримання політичних дивідендів напередодні виборів.

Так, будівництво Кільцевої дороги навколо Києва - від Столичного шосе до Борисполя - буде першим з шести платних автобанів, задуманих "Укравтодором". Відомство вже готує конкурси на залучення інвесторів.

Повернення інвестицій буде забезпечуватися через механізм концесії. Причому якщо в Європі за проїзд по такій дорозі платять водії, то в Україні можливий дивовижний варіант: платити приватному партнеру може держава.

Коли буде запущено механізм концесії? Навряд чи скоро. Поки всі досягнення України в цьому напрямку обмежуються підготовкою проектної документації та підписанням меморандумів з потенційними інвесторами.

Наприклад, як показує досвід Держінвестпроекту Владислава Каськіва, за три роки розвитку ідеї Національних проектів будівництво ділянки окружної дороги навколо Києва і шматка дороги в Одеській області так і не запущені.

 Андрій Сантарович, для Економічної правди