Українські лісники навчилися обходити нову державну систему контролю вирубок

У червні 2024 року голова Держлісагентства Віктор Смаль заявив про кінець популярної схеми приховування незаконних рубок. І цей кінець мав настати завдяки обов’язковій фотофіксації зрубаної деревини. Тепер навіть неколоті дрова можна перевозити лише після того, як працівники лісогосподарств внесуть у спеціальну систему детальну інформацію про вантаж і додадуть до них фото завантаженого деревиною автомобіля з різних ракурсів.

«Раніше недоброчесні працівники підприємств могли перебити бирки та вивезти за однією ТТН [товарно-транспортною накладною] декілька партій деревини. Виявити підміну при перевірці автомобіля на дорозі досить складно, бо формально у водія всі документи в наявності. Тепер завантажена деревина фотографується з чотирьох ракурсів. Лише після цього відбувається оформлення ТТН, – пояснював Віктор Смаль. – Малюнок складеної деревини є унікальним, продублювати його неможливо. Відповідно, ТТН другий раз не використаєш. Це забезпечує додатковий механізм контролю за перевезенням деревини для правоохоронних органів та громадськості, адже зробити фото та перевірити інформацію  у системі можна, навіть не виходячи з авто».

Ідею сім місяців тестували на лісгоспах Держлісагентства, які покривають 73% лісів України. У червні фотофіксація стала обов’язковою для всіх лісокористувачів, до них належать комунальні ліси, а також ліси Міноборони, Міндовкілля, Національної академії аграрних наук України. 

Насправді цей підхід до контролю вирубок не такий вже й новий. За схожою схемою кілька років працює система SUMAL у Румунії, яку вважають однією із найскладніших систем контролю у Європі. Втім, як свідчить спільне розслідування OCCRP та RISE Romania, навіть її змогли перехитрити румунські лісники, які завантажували випадкові фото з застіль і безперешкодно продовжували махінації на ринку деревини. 

NGL.media проаналізувало понад 57 тис. товарно-транспортних накладних та понад 72 тис. фотографій із завантаженими деревиною вантажівками і виявило, що українські лісники також швидко придумали, як обійти систему.

Один пристрій на усе лісництво

Для того, щоб побачити, як система працює на практиці, ми поїхали в лісництво на Львівщині. Це невелике підприємство і щодня відпускає від двох до п’яти машин з деревиною. Для того, щоб купити, наприклад, дрова, ви звертаєтеся у їхній офіс, залишаєте свої контакти та вказуєте бажаний обсяг деревини. 

«Коли у нас буде достатньо кубометрів, ми зв’язуємося з покупцем і кажемо, що можна забирати. Доставкою не займаємося, тобто замовники самі шукають авто», – пояснюють у лісгоспі.

Нам показують, як виглядає відправка. Спочатку у лісі складають деревину. Саме на згруповані колоди спеціальним молотком набивають пластикову бирку, яка має штрихкод та унікальний набір цифр, який можна перевірити онлайн. У бирці зашифрована інформація про сорт, породу деревини, її об’єм та лісокористувача. Після того, як бирку зафіксували, її неможливо використати вдруге. Проте, забігаючи наперед, скажемо, що на десятках опрацьованих нами накладних ми бачили, що бирку спеціально не прибивають, а просто фотографують на коліні. 

«Машина не може виїхати без товарно-транспортної накладної – це головний документ, без якого водій перевозить дерево нелегально. Якщо його зупинить поліція, він мусить показати ТТН», – розповідають у лісгоспі. 

Для того, щоб надрукувати накладну, на місце має обов’язково виїхати працівник лісгоспу зі спеціальним телефоном (КПК) та кишеньковим принтером. Ці пристрої видає Держлісагентство усім користувачам системи ЕОД. Спеціаліст вводить дані авто та бирки, робить фото і друкує ТТН. Важливо, що зображення не можна завантажити з бібліотеки телефону – кожну з них потрібно робити одразу після завантаження вантажівки перед формуванням накладної. Система дозволяє перезняти невдалі фото і лише після того, як лісник зробить усі чотири фотографії і підтвердить їх коректність, інформація відправляється у ЕОД (тобто можливість випадкового завантаження проблемних фото виключена).

Публічно голова Держлісагентства Віктор Смаль кілька разів наголошував, що будь-хто може перевірити інформацію про перевезення. «Інформація про ТТН є відкритою. Будь-хто може знайти конкретну накладну на сайті «Лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру» (ЛІАЦ) за номером документа або номером автомобіля», – заявляв Віктор Смаль.

Але виявилося, що отримати список накладних практично неможливо. Від серпня 2024 року ми зверталися в Держлісагентство, ДП «Ліси України» та ДП «ЛІАЦ» з проханням надати нам усі ТТН за 14 днів, щоб перевірити, чи завантажують вони фото і наскільки цей інструмент ефективний. Згідно з постановою Кабінету міністрів, 14 днів – це період, коли фото зберігають у системі, після цього вони видаляються. Загалом ми надіслали більше 10 запитів у всі регіональні лісові офіси ДП «Ліси України», але надіслав ТТН лише Карпатський лісовий офіс.

Отримати від ЛІАЦ всі товарно-транспортні накладні ми змогли завдяки запиту народної депутатки Наталі Піпи, яка люб’язно погодилася із цим допомогти. 

«Ви скажете, що це неправильно, але скажу як є»

У другій половині вересня ми отримали список всіх накладних, за якими впродовж двох тижнів відправляли деревину. Це понад 57 тисяч ТТН, хоча не всі з них містили фото (зображення автоматично видаляються із серверів після двох тижнів зберігання). Аналіз ТТН з фото підтвердив нашу гіпотезу про те, що система має велике поле для зловживань.

За даними Держлісагентства, показник коректно завантажених фото до системи складає 93-95%. Загалом наш аналіз підтверджує такі висновки: за перші два тижні вересня ми виявили 369 документів з фейковими фото чи закритим екраном, а це близько 2% від тих ТТН, які на той час мали фото. Втім, цей відсоток значно відрізняється по різних лісокористувачах, досягаючи у деяких 50% від усіх їхніх ТТН. 

Ми виявили низку схем, як можна обійти функціонал фотофіксації Держлісагенства і сформувати ТТН. Наприклад: сфотографувати зображення з іншого екрану, закрити пальцем камеру чи сфотографувати сторонні предмети. При цьому система не блокує формування накладної, а користувачі отримують документ, що легалізує перевезення деревини.

Зображення з ТТН Коропського спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Агролісгосп». 1 і 2 фото із закритим екраном, 3-8 фото з бліками, які свідчать про те, що оператор знімав не реальну машину, а її фото з екрана комп’ютера

До прикладу, у Коропському спеціалізованому лісогосподарському підприємстві «Агролісгосп» на Чернігівщині відразу зізналися, що не мають час їздити на кожне завантаження, тому формують накладні наперед в офісі.

«Ви скажете, що це неправильно, але скажу як є. У нас обмежена кількість КПК, тому зранку доводиться вибивати накладні у ті місця, куди ми не маємо можливості поїхати особисто. Ми закриваємо камеру пальцем і друкуємо документ. Іноді фотографуємо з екрана комп’ютера», – розповів NGL.media адміністратор електронного обліку деревину Артем Артьомов.

Зображення з ТТН комунального підприємства «Галсільліс»: неінформативні фото (1-4, 6), зроблено з екрана (5) та закрита камера (7, 8)

У комунальному лісогосподарському підприємстві «Галсільліс» на Львівщині ми виявили, що половина (11 з 22) виїздів за аналізований нами період – теж накладні з фотографіями, на яких повністю закрита пальцем камера. 

«Телефон (КПК) був розбитий, а кожен день були відгрузки, я не мав змоги його передати майстрам. Був удар і воно що хотіло, то на екрані показувало – всю кольорову гаму», – пояснив нам Михайло Олексюк, керівник Стрийського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс».

Фото зроблені з екрана комп’ютера, зображення офісного лінолеуму та закриту пальцем камеру ми знайшли й на накладних «Волинського військовий лісгоспу». Там, щоправда, вважають, що це сталося через «поганий інтернет».

«В нас спеціалізоване підприємство, яке заготовляє деревину на полігонах, де фактично нема зв’язку. Ми зберемо нараду, щоб з цього приводу було все чітко. Але порушення закону в цьому ніякого нема. В нас взагалі свідомого порушення нема, як і нелегальної деревини», – сказав Віктор Барчук, керівник ДП «Волинський військовий лісгосп». 

Фото з ТТН «Волинського військового лісгоспу». На усіх зображеннях закрита камера

Зазначимо, що без мережі неможливо сформувати ТТН, представник лісгоспу має завантажити фото в систему, тільки тоді накладна піде в друк, тому версія про відсутність зв’язку сумнівна.

У комунальному ДП «Олевський лісгосп АПК» на Житомирщині ми також виявили багато зловживань, там 32 накладні з 213 містили неінформативні фото з екрана, де можна побачити навіть меню телефона. За словами Віталія Іскри, інженер зі застосування комп’ютерів ДП «Олевський лісгосп АПК», ці зловживання обов’язково перевірять, а винних позбавлять премії. 

«Може це виникло тому, що в нас працюють старші майстри», – висловив припущення Віталій Іскра.

На десятках накладних ми побачили фото коней з різних боків. Це, до слова, не порушення, адже деревину справді могли перевозити гужовим транспортом. Питання лише у тому, наскільки інформативно це завантажувати у систему.

Наша перевірка також показала, що лісгоспи Держлісагентства справді сумлінніше завантажують фото, порівняно з комунальними та лісами Міноборони. Проте й там не обійшлося без хитрощів. До прикладу, ми виявили у «Верховинському лісовому господарстві» сім ТТН, в яких був сфотографований екран, а не реальні лісовози. У одній із таких накладних ми також помітили, що час оформлення 19:41, а у той день сонце зайшло о 19:30. Можете переконатися самі, що на фото – світлий день. Загалом ми виявили 36 ТТН з некоректними фото серед підприємств Держлісагентства. 

Зображення з накладних «Верховинського лісового господарства». На обох фото помітні бліки, які свідчать, що фотографували екран

Більше за посиланням.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!