В чиїх руках цивілізаційний вибір України?

В цьому місяці Україна підпише або не підпише угоду про асоціацію з Європою. Це в першу чергу залежить від В. Януковича.

Він нещодавно став «євроінтегратором» не з переконань і не через прозрілість. Просто Росія Путіна почала тиснути занадто сильно і виникла загроза втрати награбованого за три роки президентства. Дехто, з подачі російських телеканалів, навіть почав називати Януковича «українським Мазепою».  Деякі українські «патріоти-державники» підхопили цю наживку і починають плазувати перед владою, фантазуючи, що вона ніби то відривається від Москви. Драма чи трагедія насправді полягає в тому, що підпис у Вільнюсі може поставити тільки Янукович.

Доля угоди залежить також від ув’язненої Тимошенко, точніше, від її згоди на «тюремні канікули» без амністії (бо на амністію Янукович не погодиться). Що у ній переможе: політик, який хоче брати участь у майбутніх виборах чи державний діяч, який жертвує заради цивілізаційного вибору України?

Доля України залежить також від Європи. Тут сумнівів найменше. Європейські керівники і дипломати впродовж 2013 року виявляють максимум мудрості і гнучкості, йдуть на компроміси, аби не дати Януковичу  приводу зірвати підписання угоди. Але Європа також мусить зберегти лице, інакше справа буде виглядати так, що президент України з кримінальним минулим зламав правила і цінності, на яких створювався Європейський Союз.

Доля угоди також залежить від того, чи дасть Путін Януковичу хабар (у вигляді дешевшого газу, кредитів («соболєй», і т. д.) без зобов’язання Януковича негайно вступити у Митний Союз. І від того, чи Янукович цей хабар візьме. Справа в тому, що Янукович не хоче ні в ЄС, ні в Митний Союз. Він хоче грабувати Україну самостійно. Проте ситуація зараз загострилася настільки, що вибір доведеться робити.

Януковичу потрібні гроші, щоб врятувати свою владу. Урядування Азарова протягом трьох останніх років, грабіж країни «сім’єю», безвідповідальність олігархів поставили нашу державу на грань банкрутства. Щоб врятувати ситуацію, потрібні зовнішні кредити. Їх може дати або Захід, або Росія.

Захід (МВФ) дасть кредити під дотримання правил і стандартів, яких дотримується цивілізований світ, Росія дасть під зобов’язання повернення України назад в імперію.

Нажаль, від української «реєстрової» опозиції (Батьківщина, Удар, Свобода) практично нічого не залежить. Якби з початку року опозиція організувала масштабну мобілізаційну кампанію серед суспільства під гаслом «Ми йдемо в Європу», якби вона організувала широку роз’яснювальну роботу на Півдні і Сході щодо переваг європейського вибору, якби 18 травня на Софіївському майдані вона зібрала сотні тисяч людей, які за маніфестували б своє прагнення йти до Європи – вона могла б зараз на щось вплинути. Якби така робота була зроблена, то зараз, опозиція, напередодні Вільнюського саміту, який починається 27 листопада, могла б вивести на вулиці Києва і обласних центрів мільйони людей, які мали б тиснути на Януковича і давати сигнал Європі.

А так опозиція відіграє роль статистів і цивілізаційний вибір України в черговий раз опинився в руках декількох політиків.

Громадський і політичний діяч  Тарас Стецьків