В Івано-Франківську проводять навчання для еко-команд

В Івано-Франківську виявилось чимало небайдужих людей, які об’єдналися в екокоманди, щоб на власному прикладі спробувати раціонально вести домашнє господарство. Під керівництвом тренерів учасники екокоманд вчаться зменшувати кількість сміття, економити воду та електроенергію в оселях - це конкретно, а якщо глобально - змінювати свою поведінку так, щоб не нашкодити ні собі, ні світові.

Змінюватися веселіше разом, тому екокоманди об’єднують від 5 до 8 людей, яким не байдуже майбутнє своєї сім’ї і людства. У світі досвід навчання в екокомандах став дуже поширеним. Сьогодні схожим досвідом збагатилися понад два мільйони людей у 20 країнах світу. Івано-Франківськ - перше місто в Україні, де запроваджується цей досвід. Учасники збираються щотижня і разом "штудіюють" підручник, підготовлений програмою "Стале домогосподарство".

Завданням франківців є не лише випробувати на власному досвіді конкретні поради щодо раціонального ведення домогосподарства, але й протестувати підручник, за яким згодом вчитимуться інші українські міста. Перша ж тема "Відходи", до прикладу, запропонувала доволі суперечливу дію - щодня важити кількість сміття, що викидається. Чи це не божевілля, якраз і мають визначити учасники екокоманд. "Галицький кореспондент" записався до однієї з них і про все розповідатиме із власного досвіду.

Зменшуємо сміттєзвалище у квартирі

Щороку кожен українець викидає майже 220 кілограмів сміття. У великих містах ця цифра сягає 300 кілограмів. Важко навіть уявити, яка божевільна кількість відходів засмічує наші міста, отруює повітря і воду та пожирає гектари цінної землі. Ситуація в Україні виглядає майже безнадійною, якщо врахувати той факт, що лище 5% твердих побутових відходів переробляються. 95% українського сміття - захоронюється без обробки. В інших країнах Європи усе з точністю до навпаки. Скажімо, у Данії викидається лише 5,3% відходів, а решта піддаються високодоходним способам утилізації. Щоб не потонути у власному смітті, українцям залишається, в першу чергу, зменшити його кількість. А це цілком реально.

Екокоманди отримали завдання дізнатися, куди можна здавати розсортоване сміття. В Івано-Франківську, як і в більшості міст, діють пункти прийому склотари, макулатури, пластику, металу та батарейок. Маючи таку інформацію, учасники команд беруть на себе зобов’язання почати сортувати сміття ще вдома і не викидати усе сміття змішаним в одному пакеті.

Пляшки - для Елли та Васі

 "Ніколи не думали ні про яке сортування сміття, - зізнається Ліля Борисова, координатор екокоманди. Скло і пластик ми завжди вдома викидали в один сміттєвий пакет разом з усім іншим сміттям, хоча у дворі є контейнери для пластику".

Спеціальних контейнерів для скла у Франківську немає, але члени екокоманд придумали доволі оригінальні способи його "утилізації". "У нашому під’їзді живуть сусіди Елла і Вася, які збирають пляшки по довколишніх дворах і здають їх. Ми домовились з усіма сусідами в будинку, і тепер щоранку на підвіконні першого поверху вони залишають пляшки, а Елла і Вася їх забирають. Усі щасливі, бо сусіди позбулися сміття, яке ще й не треба нести на смітник, а Елла і Вася отримали можливість заробити копійку". Кому не пощастило з такими підприємливими сусідами, вирішили склотару збирати в окремий пакет і викладати біля смітника, щоб пляшки могли забрати ті, хто за ними полює.

Гра для цілої родини

"У мене маленька донька, вона постійно щось вирізає, малює - словом, по хаті завжди повно паперу. Я розповіла їй про важливість сортування сміття і зробила її відповідальною за сортування паперу в хаті. Вона має спеціальну коробку, куди щодня збирає усі непотрібні папірці. Донечці це дуже подобається, вона сприймає це як цікаву гру". Якщо ви самі не готові здавати макулатуру, то найпростіше поспостерігати, хто збирає папір у сміттєвих контейнерах, і віддавати паперові відходи цій людині або написати оголошення "Віддам макулатуру". Якщо 75% використаного паперу буде перероблено, то щороку вдасться врятувати майже 35 мільйонів дерев!

Інше важливе завдання проекту - щодня зважувати кількість сміття - виглядає доволі дивним і обтяжливим. Але тільки на перший погляд. Покрутивши носом, усі учасники команди взялися виконувати завдання і одразу ж побачили результат. Жінки вирішили, що зважувати сміття - чоловіча справа, як і виносити його. "Я довірила зважування своєму чоловіку. Він нічого не мав проти", - каже Ліля Борисова. Христина Шпота, учасниця екокоманди, спеціально для цього навіть придбала вагу. Спочтаку, коли в родині ще не сортували сміття, щодня назбирувалося майже 2 кілограми. Потім ми почали складати окремо папір, щоб відвезти його в село для розпалювання печі, пластик і скло також збирали окремо. Загалом, коли знаєш, що доведеться зважувати сміття, свідомо намагаєшся зменшити його кількість". Христина також перестала брати у супермаркетах пластикові торбинки, в які загортають ледь не кожний товар.

Маленькі корисні дії

Батарейки від мобільних телефонів можна віднести у магазин, де ви цей телефон придбали. Непотрібний одяг учасники екокоманд відвозять у монастирі, дитячі притулки або ж просто акуратно розвішують поблизу смітників, щоб потребуючі могли його забрати. Папір можна використи повторно для чорновиків, упаковки чи утеплення помешкання. Харчові відходи віддайте песикам з двору, якщо маєте город чи грядку - усі рештки харчів можна переробляти на компост. Компостувати відходи можна на балконі або у підвалі. Матимете безкоштовне і безпечне добриво.

Одна з найважливіших порад щодо зменшення кількості сміття - це відмова від одноразового посуду і поліетиленових пакетиків. Якщо ви часто влаштовуєте пікнінки, доцільніше придбати посуд багаторазового використання у туристичному магазині. З такого й їсти-пити приємніше. Крім того, це посуд на ціле життя. Обираючи напої та продукти у спермаркеті, зупиніться на скляній тарі. Перед тим, як викидати пластикову пляшку, випустіть з неї повітря та скрутіть. Якщо вдома назбиралося багато непотрібних, але ще справних речей та техніки. домовтесь з сусідами і проведіть у дворі ярмарок. Те, що непотрібне вам, може знадобитися іншому.

Результат усіх цих порад простий - кількість сміття, яке вивозиться на сміттєзвалище, помітно зменшується. Значить, покращиться повітря, яким дихаємо ми та наша родина.

Екокоманди працюють у рамках міжнародного проекту "Освіта для сталого розвитку в дії".

Наталка ГОЛОМІДОВА, "Галицький кореспондент"