Валютна лихоманка
Те, що відбувалося наприкінці серпня на валютному ринку України, інакше, як лихоманкою, важко назвати.
Українська гривня напередодні чергової річниці від часу її введення (нагадаємо, що розпочали введення нинішньої національної валюти країни 2 вересня 1996 року) встановила черговий антирекорд, досягнувши позначки у 14,8 гривні за долар США на міжбанківському валютному ринку 27 серпня.
Це примусило, відповідно до правил гнучкого курсоутворення, відкоригувати і офіційний курс до 13,89 грн. за долар. Відтак глава НБУ Валерія Гонтарєва змушена була давати з цього приводу пояснення у Верховній Раді, а також вжити жорстких заходів для стабілізації ситуації на грошовому ринку. На тривалу нараду до Нацбанку були запрошені керівники найбільших українських банків. Очевидно, нарада виявилася плідною, адже відразу після її проведення курс гривні почав поступово знижуватись.
Про причини такого стрибка курсу гривні цими днями не говорив хіба що лінивий. Зазначали і те, що коливання курсу негативно впливає на всю економіку, і те, що навіть продавці городини та яєць, вирощених у приватних господарствах, подорожчання своєї продукції аргументували коливанням курсу національної грошової одиниці. Зрештою, важко не помітити, що останнім часом подорожчали практично всі товари, які ми купуємо щоденно у крамницях чи на ринках. Це й зрозуміло, адже навіть для того, аби довезти вирощене до покупця, потрібно витратитись на пальне, ціна якого чітко реагує на курс долара.
Що стосується причин стрибка курсу, то всі експерти одноголосно серед іншого називали ситуацію на сході країни одним із вагомих факторів, котрий впливає на співвідношення гривні до долара. Зрештою, очевидно, не випадково практично одночасно із коливанням на валютному ринку в Україну вторглися російські війська, що радикально змінило ситуацію у зоні АТО. Відтак частина наших співвітчизників, намагаючись зберегти свої заощадження, вирішила перевести їх у американську чи європейську валюту. Що цікаво, як розповідають касири івано-франківських банків, попит на валюту залишався високим і в час, коли курс гривні до долара злетів до згаданих уже вершин. Продовжує він залишатись таким і нині.
До яких же кроків вдався НБУ для стабілізації ситуації на валютному ринку? Найперше переглянув нормативи валютної позиції, що дозволило розблокувати частину валюти банків, і скасував штрафні санкції до банків, за порушення економічних нормативів до 1 січня наступного року, якщо такі порушення пов’язані з окупацією Криму, воєнними діями та девальвацією гривні, та зробив більш жорстким контроль за операціями банків та їх клієнтів з іноземною валютою.
Ще однією з причин нестабільності гривні називали очікування рішення Міжнародного валютного фонду щодо виділення Україні чергового траншу кредиту. Очікували, що він має надійти 3 вересня. Втім, інформацію про те, що гроші таки надійшли, прес-служба Міністерства фінансів України поширила лише наступного дня після цієї дати, у четвер, повідомивши, що другий транш кредиту «стенд-бай» у розмірі 1,39 млрд. доларів США таки отримано. Один мільярд із цих коштів буде використано на підтримку Державного бюджету країни.
Слід також відзначити, що окремі банкіри погоджуються з позицією НБУ щодо того, що паніку на міжбанківському валютному ринку певною мірою було спровоковано зацікавленими фінансовими установами та особами. Тому, напевно, не випадково у Верховній Раді вже зареєстровано проект постанови про відставку Валерії Гонтарєвої з посади керівника НБУ. Причому автором цього законопроекту є відомий своїми поглядами та позицією нардеп Нестор Шуфрич.
Немає сумнівів у тому, що часті зміни керівництва центрального банку навряд чи можуть стати стабілізаційним фактором на валютному ринку. Скоріше навпаки. Так само, як не доводиться сумніватись у тому, що нардеп-«регіонал», який ще донедавна був надійною опорою режиму Януковича, несе персональну відповідальність як за політичну, так і за економічну ситуацію в країні, до якої призвів попередній режим. Втім, очевидно, напередодні виборів він та його політичні побратими розраховують на коротку пам’ять українців і на те, що грошима і проплаченими акціями можна вплинути на думку виборців. До речі, ця обставина змусила журналістів ситуацію на валютному ринку країни назвати «валютним фронтом», адже зрозуміло, що країна, котра воює, витрачаючи на це чималі кошти, має і так чимало проблем, які змушена вирішувати.
Напевно, тому один із керівників найпотужнішої асоціації банкірів Роман Шпек зазначив, що стабілізація гривні не залежить від когось одного, а є викликом для усього суспільства, який можна здолати лише спільними зусиллями. Коли експортери не затримуватимуть ввезення в Україну валютного виторгу, імпортери не намагатимуться оплатити відразу всі свої контракти, а населення не кидатиметься панічно знімати кошти з депозитів та переводити їх у валюту. «Я абсолютно переконаний, — цитують заяву Р. Шпека інформаційні агенції, — що емоційна витримка суспільства, свідома недовіра до недостовірної інформації є надійною запорукою стабілізації гривні».
До речі, чимало галасу наробила постанова правління Національного банку України №540 «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» щодо певних обмежень у операціях з іноземною валютою. Як повідомлено на офіційній сторінці НБУ в одній із соцмереж, у зв’язку з численними запитами банків щодо практичного застосування окремих вимог постанови центральний банк роз’яснив, що «згідно із підпунктом 13 пункту 1 постанови №540 видача готівкових коштів у межах України за електронними платіжними засобами, що емітовані як резидентами, так і нерезидентами, здійснюється виключно в гривнях». При здійсненні такої операції використовують курс купівлі безготівкової іноземної валюти за гривню уповноваженого банку на час здійснення операції (без подання відповідної заяви клієнтом). У той же час якщо клієнт бажає отримати готівкові кошти в іноземній валюті з власного поточного, депозитного рахунків, уповноважений банк здійснює видачу готівкової іноземної валюти через касу банку за заявою на видачу готівки. Що стосується валюти, переказаної з-за кордону на користь фізичної особи-резидента та нерезидента для виплати готівкою без відкриття рахунку, то її виплачують виключно у гривнях. Якщо клієнт бажає отримати кошти в іноземній валюті, банк здійснює зарахування таких коштів на поточні рахунки клієнтів.
Зауважимо, що, як наслідок вжитих Нацбанком кроків, уже в четвер, 4 вересня, котирування гривні до долара на міжбанківському валютному ринку України до закриття торгів підвищилися до 12,85-13,1 гривні за долар. Також добрими новинами, які здатні позитивно вплинути на ситуацію на валютному ринку, поділився прем’єр-міністр Арсеній Яценюк на останньому засіданні уряду.
За його словами, «до кінця року буде залучено 10,7 млрд. доларів, 9,2 з яких Україна погашає борги, щоб не було дефолту, щоб нас не оголосили банкрутами», — сказав він.
За його словами, в питаннях соціальних виплат, фінансування військової операції, забезпечення виплати зарплат і пенсій Україна обходиться внутрішніми ресурсами. «Тому за кожну копійку, яку взяли, ми звітуємо. Якби не було цієї допомоги, курс би не плавав, а злітав у космос. Саме завдяки нашій жорсткій і правильній роботі з МВФ, позиції уряду щодо необхідності проведення складних, але потрібних реформ ми отримали фінансову допомогу, отримали кредити, не допустили дефолту», — наголосив він. Як сказав Яценюк, програму МВФ Україна виконуватиме жорстко з кожного пункту.
