Василь Скрипничук: Два з половиною десятки депутатів ставляться до своїх обов’язків не зовсім сумлінно

Про те, що депутат у раді, до якої обраний, представляє інтереси своїх виборців, знають усі. Втім, ця аксіома має загальний характер. А якими конкретно є обов’язки депутата? Чи всі депутати з погляду чільника обласної ради належно їх виконують? Про це розмова з головою обласної ради Василем СКРИПНИЧУКОМ.

- Найперше зазначу, що регламентують обов’язки депутатів, регулюють їхню діяльність два закони — «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про статус депутатів місцевих рад», — каже В. Скрипничук. — У них, звичайно, визначено і права депутатів, а вони часто пов’язані з тими ж обов’язками. Адже представляти територіальну громаду, від якої депутата обрано до ради, — це не тільки його право, а й водночас обов’язок. Якщо ж депутата обрали до обласної, районної чи міської ради за партійним списком, то він, представляючи всіх тих виборців відповідно області, району, міста, котрі голосували за цю партію, має право й обов’язок представляти ще і її інтереси. Адже вона його висунула, поставила у своєму виборчому списку на те місце, з якого він прийшов до ради.

Депутат зобов’язаний виражати й обстоювати інтереси відповідної територіальної громади або ж її частини, або й окремого виборця, котрий до нього звернувся. Представлення інтересів громади села, селища, міста або об’єднаних громад району чи області знаходить свій вияв у тому, що депутат працює, хоч і не на постійній основі, в раді, бере участь у її пленарних засіданнях, на яких має право ухвального голосу. 

У своєму виборчому окрузі він, як це передбачено законом, повинен підтримувати зв’язок з виборцями, які його висунули кандидатом у депутати й обрали до складу ради. Обласна рада (та й районні) ухвалила рішення проводити третього четверга кожного місяця єдиний день депутата, під час якого народні обранці зобов’язані працювати у своїх виборчих округах — зустрічатися з виборцями, особисто приймати їх. Депутати мають визначити й оприлюднити дні, години та місце (у міській, районній чи одній із сільських рад) прийому громадян і проводити його регулярно, не рідше одного разу на місяць. Не рідше як раз на півріччя вони повинні, відповідно до закону, інформувати виборців про свою діяльність — роботу, яку проводять у раді та її постійних комісіях. 

- А якою має бути роль депутатів у громадських слуханнях з різних важливих для територіальних громад питань, які тепер нерідко проходять у містах та селах області?

— Для депутата дуже важливо брати участь у таких слуханнях, що стосуються його виборчого округу. Скажімо, в разі погодження нашою обласною радою угоди з компанією «Шеврон» про розподіл продукції проводитимуть такі громадські слухання на території кожної громади, де передбачено добувати сланцевий газ, й активну участь у них мали б узяти депутати сільських, районних та обласної рад. Бо, власне, територіальна громада має дати чи не дати дозвіл на добування газу після обговорення цього питання на громадських слуханнях. Якщо ж проводити їх громада не збирається, то чинне законодавство дозволяє обійтися без такого прямого дозволу. Досить того, що компанія, котра хотіла б добувати газ на території району, опублікує в районній газеті оголошення про свій намір, і в разі відмови громади району обговорити це питання протягом місяця з дня публікації оголошення вона, так би мовити, автоматично дістає право на розробку цієї корисної копалини. Тому має бути відчутним вплив депутатів усіх рівнів на прийняття рішень з цього актуального для нашої області питання як територіальними громадами, так і відповідними радами.

Найближчими днями буде видано розпорядження про створення робочої групи, яка готуватиме для розгляду на сесії обласної ради питання щодо угоди з компанією «Шеврон». До цієї групи ввійдуть представники всіх 11 комісій та всіх депутатських фракцій облради, ОДА, можливо, й Кабміну чи Міністерства екології та природних ресурсів, громадської ради при голові обласної ради, громадських організацій екологічної спрямованості, науковці з іФНТУНГу, фахівці-практики з видобутку газу, при бажанні — і працівники компанії «Шеврон». Після ретельного вивчення проекту угоди — як вигод від добування сланцевого газу для України й області, так і можливих певних екологічних ризиків — вона має розробити й запропонувати проект рішення з цього питання, з яким попередньо ознайомимо громадськість Прикарпаття. 

- Якою, на ваш, Василю Михайловичу, погляд як чільника обласної ради має бути участь депутатів у роботі власне сесій обласної ради? Адже на них часом розгортаються такі запальні дискусії...

— Вважаю, що депутати не повинні встрявати в полеміку, яка не має під собою логічного підррунтя. Всі полемічні моменти потрібно вирішувати ще на засіданнях постійних комісій. Адже вони вивчають кожне із питань, які передбачено внести до порядку денного сесії обласної ради. Вивчають навіть з виїздом на місце, з урахуванням думки громади та місцевого органу самоврядування, коли, скажімо, компанія чи приватний підприємець звертається до обласної ради за дозволом на розробку тих чи інших корисних копалин на території області. Без відповідних висновків та рекомендацій комісій наша обласна рада ще жодного рішення ніколи не приймала. і, як свідчить досвід, на сесії депутати переважно прислухаються до тих висновків та рекомендацій. 

Зі сказаного випливає ще один обов’язок депутата перед виборцями — вивчати громадську думку, потреби жителів того чи іншого села, селища, міста, району й інформувати про них свою раду та її органи, самому брати активну участь у розв’язанні важливих для життєдіяльності громади проблем. Вона загалом і окремі виборці саме через депутата можуть ініціювати розгляд обласною радою таких питань. і депутат має виконувати доручення громади, яку в ній представляє. 
Зазначу, що депутат не є посадовою особою, не отримує зарплати, а всі ці обов’язки, які я перелічив, виконує на громадських засадах, у вільний від роботи час. Депутати нашої обласної ради зустрічаються з виборцями, займаються іншими громадськими справами переважно після роботи чи у вихідні дні.

- Ви задоволені діяльністю депутатського корпусу нашої обласної ради? Чи всі з обранців належним чином справляються з тими обов’язками, до виконання яких їх уповноважили територіальні громади?

— Якщо говорити про активність депутатів, то потрібно брати до уваги насамперед їхню участь у засіданнях постійних комісій та пленарних засіданнях ради. 80-90 із загальної кількості — 114 депутатів нашої обласної ради регулярно відвідують ті й інші засідання. А два з половиною десятки депутатів ставляться до своїх обов’язків, скажемо так, не зовсім сумлінно. 

- Чи є якісь засоби впливу на таких депутатів?

— Якщо не допомагають нагадування їм ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»: «Депутат зобов’язаний брати участь в роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, і всебічно сприяти виконанню їх рішень», то єдиний дієвий засіб впливу — ініціювати їх відкликання зі складу ради. А для цього застосувати таку норму закону: у разі пропуску депутатом більше половини пленарних засідань або засідань постійних комісій за рік рада має право звернутися до депутатів про його відкликання відповідно до механізму, виписаного в тому ж законі. 

Я давненько, впродовж уже не одного року, не бачив у сесійній залі депутатів Василя Вівчарика, Юрія Келестина, Василя Матійчика. Тож змушений буду наприкінці нинішнього року порушувати на сесії обласної ради питання про відкликання їх — закон дає таке право. Не знаю, чи підтримають мене в цьому депутати, виборці, але миритися й далі з таким «прогульництвом» названих депутатів не можна. 

Процедура відкликання депутата досить складна: в тому разі, якщо за це проголосує більшість депутатів і рада прийме таке рішення, потрібно, щоб за його відкликання проголосували ще й виборці відповідного виборчого округу, а якщо депутата було обрано за партійним списком, то, очевидно, голосування має бути загальнообласним. З другого боку, депутат може бути позбавлений мандата і з ініціативи самих виборців. Сформовують ініціативну групу і звертаються з клопотанням, яке обррунтовують зібраними підписами виборців за відкликання депутата, до обласної виборчої комісії, котра має призначити день голосування. 
Правда, за весь час існування нашої обласної ради випадків відкликання її депутатів ще не було. Не пам’ятаю, щоб були вони в області взагалі. 

- Що би ще ви як голова обласної ради хотіли побажати своїм колегам-депутатам? 

— Виконати свої передвиборні програми, у кого вони були, та обіцянки перед виборцями. і щоб усі питання, які розглядають у раді будь-якого рівня — чи то сільській, чи обласній — мали законне підррунтя, щоб рішення з них, за які проголосували депутати, були вивірені з юридичної точки зору. Тоді й не буде прецедентів, коли правоохоронні органи звертаються до органів місцевого самоврядування з вимогою скасувати чи внести зміни в якесь із рішень. Якщо є законні підстави для цього, то депутатам належить визнати свої помилки і скасувати чи внести зміни до своїх рішень. Не варто доводити справу до суду, бо то парадокс, коли, скажімо, прокуратура області як орган державної влади судиться з обласною радою, яка теж є органом публічної влади. Чи в інтересах нашої Української держави судові процеси між ними, які часом надовго затягуються? Запитання, як мовиться, риторичне...

Іван ГАВРИЛОВИЧ, "Галичина"