Відновити українську ідентичність: Новий проєкт Urban Space Radio допомагає не втратити себе
Пошук української ідентичності, повага до кожного громадянина і пам’ять простору - ці важливі теми висвітлюють у новому проєкті Urban Space Radio "Пошук".
Проєкт, який стартував у вересні, - це історії українців про пам’ять і повагу. Цикл подкастів розповідає, як не втратити ідентичність, пам'ятати про минуле та цінувати індивідуальність. Про що подкасти:
“Історія з вікна” — про сім міст та людей, які понад 30 років жили, зростали і змінювались разом зі своїми містами;
“Музика розкаже” — про музику дев’яти народностей, що живуть, зберігають власну ідентичність та творять в Україні;
“Стаття 54” — про вісім історій, як пошуки в архівах дозволили відкрити українцям правду про долі своїх близьких — іноді зовсім неочікувану (про історії родин репресованих).
Керівниця Urban Space Radio Надія Гульчук та автори подкастів - Назарій Заноз, Петро Троць, Андрій Левченко, розповіли кореспондентці Бліц-Інфо детальніше про проєкт.
Надія Гульчук ділиться, що ідею проєкту виношували кілька місяців, а роботу над ним розпочали в червні. "Пошук", за її словами, - продукт, до якого завжди буде актуально повертатись, без терміну придатності.
"Для нас проєкт - велика частина відновлення української ідентичності. Так гарно збіглось, що цього року на День Незалежності почали говорити про те, що це не про початок незалежності, а про відновлення. Своїм проєктом ми хочемо відновити цю частину ідентичності, яку намагались приховати, адже в цілому вона є дуже глибокою та наповненою. Переконана, що такими продуктами ми підсилюємо крок до повернення розуміння і відчуття себе, повертаємо дозвіл бути самими собою. Адже не потрібно прикидатись кимось, щоб отримати ось це прийняття. Ми є достатніми тільки через те, якими ми є",- наголошує директорка.
Гульчук переконана, що через звук можна показати дуже багато історій. До прикладу в "Історії з вікна" слухачі завдяки голосу автора знайомляться з іншими містами, а у подкасті "Музика розкаже" - будується глибокий зв'язок з іншими народами через музичні композиції. Не менш важливим є подкаст "Стаття 54", у якому люди розповідають, як пошуки в архівах дозволили їм відкрити правду про долі своїх близьких. Все це про міцний інтимний зв'язок між слухачем та авторами подкастів.
"Як керівниці радіо, мені важливий кожен продукт, який ми випускаємо. Проєкт "Пошук", як слухачу, мені цінний через те, як звучить. Наприклад, коли я слухала "Історії з вікна" було таке враження ніби я знайомлюсь з містом, наче в мене з ним побачення, де ми говоримо про наші стосунки, бо вони змінились. У подкасті "Музика розкаже" музика дійсно розповідає історію: яким є цей народ, з яким стимулом вони живуть, яка їхня динаміка. Музика капсулює всі ті традиції, звички та звичаї в собі й вона є носієм тої автентичності та індивідуальності, якої частково бракує зараз. Так само й "Стаття 54", вона важка для слухання. До неї потрібно бути підготовленим, бо насправді цю програму неможливо було зробити легкою. Водночас вона навчає нас пам'ятати про ціну й цінність нашої свободи",- ділиться франківка.
Історія з вікна
У авторській програмі Назарій Заноз розповідає історії людей, які понад 30 років жили, зростали та змінювались разом зі своїми містами. В подкасті йдеться здебільшого про великі міста (Київ, Харків, Львів, Маріуполь, Чернігів), є й два менших - Коломия та Сєвєродонецьк, хоча останній зараз виконує роль обласного центру на час, поки Луганськ перебуває в окупації.
Журналіст каже, що у пошуках героїв дуже допомагали місцеві мешканці, які хотіли показати своє місто з найкращої сторони. Переважно, щоб зібрати достатньо матеріалу, потрібно кілька годин. За цей час треба не лише поспілкуватися з героєм чи героїнею, а то й кількома, але й пофотографувати будинок, вулицю, зібрати звуки, просто погуляти містом, аби відчути його атмосферу.
"Шукати героїв - не легко. Дуже залежить від міста і від особистих контактів. В деяких маєш багато знайомих, тож шукаєш через них, в деяких доводилося просити допомоги в соцмережах, до цього процесу долучалася команда радіо і разом з небайдужими, вдавалося знаходити потрібних людей. Дуже допомагають місцеві мешканці, котрі вболівають за своє місто і хочуть показати його кращі сторони, тож спрямовують до якихось цікавих особистостей, котрі можуть повідати щось небанальне. Дуже дякую всім знайомим та незнайомцям, котрі допомагали з пошуком",- розповідає автор.
Для Назарія Заноза “Історія з вікна” - урбаністична експедиція, де він збирає спогади, переживання людей та довколишню атмосферу й консервує те все разом своїм голосом, ніби закрутки на зиму, аби більше людей могли спробувати давноминулі й нещодавні часи на слух та на смак.
"Хочеться передавати хвилями те, як люди звикають до своїх міст та місць, як вкорінюються, як починають хвилюватися за рідні простори, як за рідну людину. Переповідати історію очима очевидців. Кортить зацікавити людей локальною історією і заразити бажанням розмовляти зі старожилами, бо вони відходять і забирають із собою дуже багато непроговореного і невідомого широкому загалу. Для мене робота над “Історією з вікна” - це нагадування про те, що міську культуру потрібно плекати, проговорювати й пам'ятати. Бо без пам'яті відбувається не лише зневажливе ставлення, котре втілюється в обшитих вагонкою кам'яницях, в закритих пластикових цар-балконах, що фурункулами нависають над містом, в жахливих перебудовах та надбудовах пам'яток, в знищенні оригінальної ліпнини, балясин та інших деталей. Бо коли не відчуваєш зв'язку, тяглости - тебе те не болить й не хвилює, бо здається чужим",- додає автор подкасту.
Слухайте подкаст "Історія з вікна" на Apple і Google podcasts Urban Space Radio.
Музика розкаже
Андрій Левченко займається більше українською традиційною музикою, але коли його запросили зробити подкаст про музику національних меншин, не відмовився. Під час експедиції він шукав, слухав і записував пісні та звучання екзотичних музичних інструментів різних народів, які живуть на території України.
"Я їздив вже в експедицію до греків в Донецьку область, їздив у Південну Бессарабію, записував там музику болгар, гагаузів і албанців. Вийшов ще епізод про музику євреїв, скоро можна буде послухати про музику ромів, угорців і вірмен. Героїв не просто було знайти. Якщо шукати українців, то можна приїхати в село і запитати в старожилів, а якщо говорити, наприклад, про греків, то музикантів залишилось не так багато. Втім, я маю знайомих, які цікавляться цією темою, і мій товариш поділився контактами. Загалом я шукаю людей на місцях, які більш-менш в темі, або ж шукаю в інтернеті музикантів та домовляюсь про зустріч",- ділиться Левченко.
Автор подкасту додає, щоб записати матеріал для одного епізоду потрібен день, інколи й два. Зізнається, зробити аудіоісторію для нього - виклик.
"Надовго їхати до героїв нема можливості, адже проєкт реалізується за підтримки Українського Культурного Фонду і є певні рамки в часі. Загалом зробити аудіоісторію - це певний виклик, адже через відео набагато простіше передати її. Коли є задача розповісти про музику - треба, очевидно, щоб вона звучала. Але окрім неї варто додати контекст про певну етнічну групу. До прикладу, в Україні мало людей знають, що у нас живуть болгари. Потрібно розповісти, як ці люди потрапили на територію України, як формувалась їхня музична культура і в якому стані вона зараз. Іноді я розповідаю про те, чи схожа музика албанців чи гагаузів з музикою болгар, або ж які взаємозв'язки єврейської музики з українською. У свій подкаст я вставляю звуки, які записав в експедиції й ті, які знаходжу в процесі монтажу, щоб історія була реалістичнішою та сильніше сприймалась",- пояснює Левченко.
Слухайте подкаст "Музика розкаже" на Apple та Google podcasts Urban Space Radio.
Стаття 54
У 2015 році Україна надала доступ для кожного до документів колишніх радянських спецслужб: ЧК-НКВД-КГБ. Відтоді люди, які були репресовані, та їхні родичі можуть без проблем отримати справи. Петро Троць у восьми епізодах подкасту розповідає драматичні історії родин репресованих українців. Частину йому підказали в архіві національної пам'яті, частину героїв - знайшов самостійно. Автор ділиться, над епізодами працював по-різному.
"Для одного епізоду доводилось записувати кількох людей, для іншого - достатньо було й однієї людини",- пояснює журналіст.
Троць додає, що робота над подкастом для нього в задоволення, адже з дитинства цікавиться історією. Й радітиме, якщо його подкаст змусить змінити думку про Радянський союз
"У нас досі є багато людей, для яких Радянський Союз - це найсмачніше у світі морозиво чи країна, якою хотілося пишатися. Коли заходить мова про масові репресії, які були в різні періоди існування держави, багато людей не хочуть про них знати. Якщо хоча б одній людині вдасться послухати подкаст і змінити свою думку, то я буду знати, що моя робота була недаремною", - відзначає автор подкасту.
Слухайте подкаст "Стаття 54" на Apple podcasts, Google podcasts, Urban Space Radio.
Проєкт "Пошук" реалізується за підтримки Українського Культурного Фонду. Епізоди подкастів виходитимуть до 27 жовтня.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!