Війна не перешкода: Як Франківську шукають нових батьків для дітей
Під час війни діти є однією з найвразливіших категорій. Історії з евакуацією дитячих будинків, фото з переляканими діточками в перші дні війни нікого не залишили байдужими.
В соцмережах організовували групи допомоги таким дитячим будинкам, а люди наввипередки писали, що хочуть всиновити цих діточок. Чи справді збільшилась кількість кандидатів в усиновлювачів під час війни, чи побільшало сиріт і що робиться, щоб всі дітки мали сім’ю в розмові з кореспонденткою Бліц-Інфо розповіла очільниця Служби у справах дітей Івано-Франківської міської ради Ірина Рохман.
Ірина Василівна зауважує, що через війну роботи побільшало, адже на території громади збільшилася кількість дітей, яких позбавили батьківського піклування, та дітей-сиріт.
«До нас на початку війни, особливо в перші три місяці, приїздило дуже багато діток, в тому числі дітей без батьківського піклування. Вони приїздили з дідусями/бабусями, тітками, знайомими. Цих дітей потрібно було влаштовувати, виробляти дублікати свідоцтв про народження, адже деякі були без документів. Також значно збільшилась кількість сиріт і позбавлених батьківського піклування, чи дітей, які потрапили в складні життєві обставини. Збільшується кількість випадків насильства в сім’ї, які ми беремо на облік. До нашої компетенції належать і діти, батьки яких загинули під час бойових дій»,- пояснює начальниця Служби.
Загалом у Франківській громаді 174 дитини (92%) з категорії сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, охоплені сімейними формами виховання, або наближеними до них. З них 132 дітей живуть з опікунами та піклувальниками, 5 у патронатних сім'ях. Інші – у прийомних сім’ях чи дитячих будинках сімейного типу.
Минулого року Служба взяла на облік 36 дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування. Це, за словами Ірини Рохман, вдвічі більше, ніж у 2021 році.
«Серед причин те, що одинокі матері помирали й дитина залишалась сиротою. Побільшало позовів від родичів, які позбавляли батьківських прав дочку чи сина. Також збільшилась кількість позовів від Служби щодо відібрання дитини (2 позови) і 5 позовів щодо позбавлення батьківських прав»,- каже Ірина Василівна.
Втім, у Службі радіють, що попри війну охочих взяти дитину на виховання, чи всиновити є достатньо.
«Тішить, що збільшується кількість кандидатів, які бажають всиновити дитину. Якщо раніше було 8-9 кандидатів, то минулого року 13. Загалом в 2020 році усиновили 8 дітей, у 2021 – 8 (19 якщо з приєднаними селами громади), в 2022 році – 7 дітей, але це сімейними групами по троє і двоє дітей, та по одній дитині. Це дуже гарний показник. Також вперше в нашій громаді створено дитячий будинок сімейного типу з власною житловою площею та влаштовано туди двох діток»,- розповідає керівниця Служби.
Загалом зараз на усиновлення чекають 29 діток. Серед них 7 дітей в Долинському будинку, 4 дітей в Залуччі, 4 проживають і навчаються в закладах освіти, 1 дитина в Містечку милосердя, 4 дітей у сім’ї знайомих і двоє дітей ВПО в училищах.
«Зараз у нас є рішення суду про позбавлення батьківських прав сім’ї де четверо діток. Двоє хлопчиків і дівчаток 1, 6, 13 і 14 років. Вони всі чекають на нових батьків. Є двоє хлопчиків 1 і 2 клас, є дитина 10 років, ще одна дівчинка 14 років, хлопчик 9 років. Існує думка, що всі хочуть дівчинку з голубими очима до 3 років. Але ми не «створюємо» дітей під замовлення, а закликаємо знайти свою рідну дитину, стати одне для одного цілим світом. Не обов’язково саме ваша дитина - це маленька дівчинка, це може бути і хлопчик 8 років. Я вірю, що якщо у батьків з’явився намір всиновлення, значить їхня дитинка вже їх чекає»,- каже пані Ірина.
Хоча в Івано-Франківську не часто матері залишають немовлят, але все ж такі випадки бувають. Зокрема за останні роки було три таких випадки.
«2020 року у нас була дитина покинута у «вікні життя», в 2021 жінка викинула новонародженого сина у смітник і в 2022 році матір написала відмову та залишила дитину в пологовому. В останньому випадку ми знали звідки матір і повернули дитину на територію місцепроживання матері згідно законодавства. А перших двох діток всиновили дуже хороші сім’ї. Ми радіємо наскільки вони огорнуті любов’ю і опікою»,- каже начальниця Служби.
Ірина Рохман зізнається, що найбільшою відрадою в роботі є щасливі історії їх підопічних.
«Одна мама, яка всиновила дитинку, приходила і казала, що задумується, щоб знову стати на облік і «народити» братика чи сестричку. Один наш підопічний зараз став священником, має свою чудову сім’ю. Є сім’я де батько сам був сиротою і тепер взяв під опіку діток. Була мама з двома дітками яка вживала алкоголь, вилікувалась і ми повернули діток. Ще одна мама з трьома дітками жили в селі в жахливих умовах. Ми тимчасово забрали дітей, вона знайшла роботу, винайняла житло в місті. Дітей повернули і зараз вона вже четверту дитинку народила. Кожен випадок унікальний. Нам важливо, щоб діти були в сім’ях, адже там вони відчувають себе потрібними, хочуть розвиватися, вчитися, робити щось»,- переконана пані Ірина.
Варто зауважити, що держава допомагає сім’ям, які беруть на виховання чи під патронат дітей. Зокрема прийомна сім’я отримує державне забезпечення у розмірі 2400 грн і на кожну дитину 2,5 прожиткові мінімуми, якщо дитина має фізіологічні вади - 3,5. Це стосується дітей сиріт і позбавлених батьківського піклування.
Якщо говорити про патронатні сім’ї куди тимчасово влаштовують дітей у складних життєвих обставинах, то держава на кожну дитину дає 2,5 прожиткові мінімуми. Окрім того, патронатний вихователь, який укладає договір зі Службою, отримує приблизно 11 тисяч гривень заробітної плати на місяць.
«Закликаємо людей, щоб не боялися приймати в свою сім’ю дітей сиріт і позбавлених батьківського піклування. В кожного з нас є місія допомогти державі. І якщо хтось відчуває сили і потенціал бути прийомними батьками, батьками-вихователями чи усиновлювачами, то цього поклику треба послухатись. Немає чого боятися. Ми завжди допоможемо і підтримаємо на цьому шляху. Дитина – це завжди ангел у хаті»,- підсумовує Ірина Рохман.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!