Володимир Мулик: Стара схема

Почну з цитати. «…минулого тижня у Франківську, вперше за новітню історію міста "тухлого анчоуса і обісцяної ратуші", активним городянам вдалося перемогти глибоко-корумповану і водночас глибоко-патрійотичну місцеву МАФІЮ, перепрошую – МЕРІЮ».

Так оптимістично почав свою статтю “Владо-мафія” Івано-Франківська отримала таки першу поразку! А громада міста – першу перемогу!”скандально відомий івано-франківський журналіст Руслан Коцаба. А мова йде про рішення 36-ї сесії Івано-Франківської міської ради від 6 червня 2013 року № 1096-36 стосовно скандальної забудови на вулиці Мазепи, 35А. Нагадаю, що сесія постановила обмежити будівництво трьома поверхами, хоча забудовник Друк Василь Олексійович замахнувся аж на вісім.

І хоча я (як людина, котра зробила малесенький внесок в цю перемогу) особисто тішуся з такого рішення міської ради, я все ж не можу до кінця розділити оптимізм Руслана Коцаби. Бо впевнений, що перемога ця локальна і не остаточна. Друк В.Я. обіцяв судитися, обіцяв провести індивідуальні бесіди з невдоволеними мешканцями і таки збудувати восьмиповерховий будинок.

Як це стане можливим? Та дуже просто.

«Власник будівництва Друк Василь Олексійович заявляє, що він купив усіх: від дільничного інспектора до керівництва міліції і прокурора області включно. Ми не знаємо, чи така заява Друка В.О. відповідає дійсності, проте реальні дії міліції, прокуратури і інших структур, які направлені на шалений захист незаконного будівництва, примушують нас задуматись, що можливо Друк В.О. дійсно всіх купив, включно з прокурором області». Це ще одна цитата. Цього разу зі звернення   мешканців вулиць Мазепи, 27А, Гординського, 1; 3 та Шевченка 22-30 до жителів Івано-Франківська, яку мешканці поширили днями. Втім, судячи з того, що дехто з учасників протестних акцій відмовилися підписувати це звернення, а деякі, вже підписавшись, потім попросили свої підписи викреслити, можна зробити висновок, що Друк В.О. «пішов в народ».

А взагалі, порушувати будівельні норми стало в нашому місті правилом «хорошого» тону для забудовників. Взяти хоча б будівництво за адресою Мазепи, 35. Так, так – це поруч з Друком будує ПП «Прогрес-Інвест». Там теж не все чисто, бо інспекція Державно-будівельного архітектурного контролю в Івано-Франківській області встановила що (знову цитую) «Будівництво багатоквартирного будинку з вбудовано-прибудованими закладами на вул. Г. Мазепи, 35 в м. Івано-Франківську ведеться з відхиленням від затвердженої проектної документації в частині невідповідності мансардного поверху до проекту з двору будинку».

Ви думаєте забудовника примусили розібрати надбудовані зайві поверхи? Зовсім ні. Його оштрафували на 51 тисячу 615 гривень. І якщо вам здається, що це значна сума, то ви помиляєтесь. Продавши «зайві поверхи» забудовник і штраф перекриє, і непогано заробить.

«То чому ж,  - думає Друк В.О. – одним можна, а мені ні?». І правильно (для свого рівня моралі) думає. Бо грав він за правилами, за якими вже здавна грають в нашому місті всі забудовники. Які це правила? А дуже прості. Потрібно зробити проект на одну кількість  поверхів, а потім добудувати ще два, три, чотири. Словом, скільки душа забажає. І стоять такі будинки по всьому місту. І нічого. Ну, заплатив хтось штраф, а комусь і так зійшло з рук. А Василю Олексійовичу дали по руках.

Втім, з «дали по рукам» - це я погарячкував. Впадаю в коцабівський оптимізм. Швидше за все десь там, в глибині сцени (чи навіть за лаштунками) триває вистава, про яку наївний глядач навіть не здогадується, захопившись дійством на авансцені.

І в цієї вистави простий сюжет – почекати, потягнути час, доки пристрасті вщухнуть, а потім таки протягнути потрібне рішення. Цю тему використовують не вперше і, на жаль, не в останнє.

Це, як з ситуацією з липами на вулиці Шевченка. Спочатку (після протестів мешканців вулиці) мер Віктор Анушкевичус заявив «як мешканці вирішать, так і буде», але пройшов деякий час і вже днями з’явилася інформація, що липи таки зріжуть, бо, як заявляє той же Анушкевичус «дедалі частіше мешканці міста звертаються з проханням таки зрізати старі липи». Скільки цих мешканців? Двоє? Троє? І чи не такі самі це зайди, як і сам міський голова?

 Втім, як ви розумієте, з мешканцями можна «попрацювати» й отримати потрібні звернення. Бо ж домовленості про закупку саджанців вже існують. І не в липах справа, а в іншій зелені.

І ось тут ми, повертаючись до забудови на Мазепи, 35А, можемо не сумніватися, що буде використана вже не вперше апробована на цих землях схема. (Тут можна навіть згадати перейменування за бажанням трудящих Станіславова на Івано-Франківськ).

Саме тому я не поділяю оптимізму колеги Руслана Коцаби. Вони все одно збудують, зріжуть, розпилять, знесуть, перейменують.

Якщо, звичайно, ми їм позволимо.

Володимир Мулик, "Анонс Контракт"