Вихованці пришкільних таборів мандрують місцями визвольних змагань прикарпатського краю
13 червня 2014 року понад 100 вихованців пришкільних таборів ЗШЛ №23 (директор М.Василик), ЗШ №25 (директор С.Якимів), ЗШ №28 (директор В.Підручний) у супроводі вихователів здійснили автобусну туристичну екскурсійну поїздку по місцях визвольних змагань Прикарпаття.
Зокрема вони побували у криївці воїнів УПА в урочищі «Провал» неподалік села Клубівці Тисменицького району. Зі слів екскурсовода Назарія Васильовича, працівника музею визвольних змагань Карпатського краю, діти довідались, що у криївці переховувалось 8 молодих українських патріотів з Богородчанського та Тисменицького районів (найстаршому було 29 років, а наймолодшому – 18), які на світанку 13 березня 1951 рокумужньо прийняли нерівний бій з озброєними до зубів енкаведистами.
На слід вояків УПА вказав зрадник, який втерся в довіру до вояків УПА. Енкаведисти вночі оточили навколишній ліс, а зранку, взявши місцевих жителів, за вказівкою зрадника рушили до замаскованого у лісі бункеру. Підійшовши до криївки, наказали місцевим хлопцям розкопувати вхід у бункер. Бійці УПА, відчувши небезпеку, першим ділом почали нищити документи, друкарську машинку, запаси харчів. На пропозицію добровільно здатись – відмовились. В останню мить хлопці переодяглись в святкові національні строї і застрелили один одного, щоб не попасти в руки звірів у пагонах.
Після цього їх мертві тіла відвезли в Тисменицю до будівлі НКВС, щоб жителі Тисмениці опізнали тіла і вказали на рідних убієнних, які проживали на теренах краю. Однак, ніхто не видав рідичів загиблих. Адже це була б пряма дорога до знущань в застінках НКВС, а потім до далекого Сибіру. До цього часу достеменно невідомо де поховані невинно убієнні воїни, однак пам'ять про них передається з покоління в покоління. А отже український народ, який пам’ятає своє минуле – має право на щасливе й мирне майбутнє.
За часи радянської влади люди боялись розповідати правду про героїчне минуле своїх героїв. Тільки 14.10.1992 року з ініціативи НРУ було прийнято рішення щодо відновлення криївки, яку відкрили 10.01.1993 року.Тепер вона нагадує нам про нелегкі й трагічні сторінки історії нашого народу.
Більшість учнів вперше на власні очі побачили, що являє собою криївка УПА. Вони мали змогу драбиною спуститись в приміщення криївки. На останок діти хвилиною мовчання вшанували померлих воїнів і з власної ініціативи заспівали Гімн України!