Як Харчовий кластер зі сходу України релокувався на Івано-Франківщину

Понеділок, 10 година ранку. Неподалік центру Івано-Франківська розпочинає свою роботу заклад у стилі fastfood  “Майстерня смаку”. У цей день власниця займається розпакуванням нового обладнання – великого гриля для смаження шаурми або хот-догів. Воно й не дивно, що у ньому з’явилась потреба. 

Мало хто з місцевих знає, та власники нового закладу – відомі підприємці зі сходу, які релокувалися після повномасштабного вторгнення. Олена Брюховець – досвідчена підприємиця та керівниця Харчового кластера сходу України. Зараз разом з партнером самостійно готує шаурму та хот-доги, намагається розвивати нове підприємство та відродити старе.

Обʼєднались, щоб розвивати бізнес на Донеччині 

У 2014 році Олена Брюховець проживала у Донецьку. Жінка мала власний бізнес — туристичну компанію. Справи йшли успішно до початку російської агресії. 

“Я розуміла, що там починалось, я розуміла, що таке анексія. За родом діяльності я їздила до Карабаху, до Абхазії. Чула від місцевих, що це таке. Тому я забрала родину та виїхала. Ми думали, що повернемось. Але цього не сталося”, – пригадує Олена Брюховець.  

Родина переїхала до Мирнограда, придбала новий дім. Займатися туризмом вже не було можливим через активні бойові дії. Олена почала думати над новими видами діяльності й дійшла висновку, що саме харчова промисловість завжди буде актуальною. Родина облаштувала свою ферму та почала виготовляти домашні напівфабрикати.

Тоді в області стартувала програма “Український донецький куркуль”, яка підтримувала підприємців з Донецька та інших окупованих територій у відродженні своєї справи. Так Олена отримала додаткові можливості для розвитку. 

“Ми написали бізнес-плани та почали розвиватися. А тодішній голова Донецької області, Павло Жебрівський, зібрав нас, а це приблизно 180 підприємців, та сказав: “Вам потрібно триматись разом. Влада може змінюватися, може змінюватися відношення до вас. Але вам треба товаришувати та підтримувати один одного”. Ми вирішили дослухатись. І об’єднали бізнеси, які займались харчовою діяльністю. Так і виник наш Харчовий кластер. Мені запропонували його очолити, я погодилась”, – розповідає Олена Брюховець.  

Харчовий кластер сходу України обʼєднував 15 підприємців Донеччини, які займались розвитком економіки регіону та країни. Серед них сироварня “Скажи Cheese” з Краматорська, равликова ферма з Андріївки, Торська сироварня зі Словʼянська, екоферма “Козацьке подвірʼя” та багато інших. Підприємці збирались разом, проводили ярмарки фермерських товарів, залучали більше клієнтів. 

У Харчового кластера була своя стратегія. У планах перед повномасштабним вторгненням – купа проєктів та заходів для розвитку крафтової продукції регіону. Але в один момент усе змінилося. 

Шлях релокації та нове виробництво 

Олена каже, у 2022-му році було складніше переїхати, ніж у 2014-му.

“Тоді ми просто виїхали та починали новий бізнес з “нуля”. А за 8 років ми напрацювали своє обладнання, своїх клієнтів, свою базу. Було дуже шкода залишати все своє”, – каже Олена Брюховець. 

Але просування ворога вглиб області та загроза окупації змусили думати про виїзд. Олена та інші підприємці кластера не хотіли, щоб їх обладнання опинилося в руках росіян. 

“Залишати Донеччину було складно. У її розвиток було вкладено багато. Проєкти, гранти, можливості. У області була своя стратегія. Я була в одній з комісій розробки цієї стратегії. Я бачила, скільки було  вкладено. І розуміла, що були великі перспективи, майбутнє. Але ми не хотіли, щоб усе напрацювання опинилось в руках окупантів. Тому й вирішили виїхати”, – розповідає Олена.

Тоді Міністерство економіки вже оголосили про програму релокації для бізнесу. Нею й вирішив скористатися Харчовий кластер сходу України.

Спочатку Олена з партнерами об’їхали центральні та західні області, щоб знайти для себе місце. Хотіли залишитись в Ірпені, який тоді тільки-но звільнили від загарбників. Але за вимогами держави, релокація могла відбуватися тільки в одну з п’яти західних областей. Остаточний вибір пав на Івано-Франківськ. 

“Все відбулось швидко. У понеділок ми поговорили, у вівторок склали заявку, у суботу вже поїхав наш вагон з обладнанням. Це ціла історія, як ми все це вантажили. Спочатку у Мирноград везли все зі Словʼянська, Краматорська. А тоді якраз не було палива, не було вантажівок на Донеччині, це був великий дефіцит у травні. Та ми встигли перевезти все в одне місце, і звідти вже рушили”, – розповідає Олена Брюховець.

Виїхати змогли не усі підприємці кластера. Хтось зробив це раніше, хтось – пізніше. У Івано-Франківську зараз працює заклад швидкого харчування “Майстерня смаку” та кавʼярня зі Слов’янська  “ПростоКава”. 

Про каву, шаурму та майбутні вареники 

“Майстерню смаку” Олена тримає разом зі своїм партнером Сергієм. Рішення про відкриття нового закладу було продиктовано теперішніми умовами. Займатись виготовленням домашніх напівфабрикатів на новому місці складно, особливо там, де все вже ”налагоджено”.

“В Івано-Франківську є домашні вареники, пельмені. Тому нам потрібно буде рік чи півтора пахати, не отримувати прибутку взагалі, щоб отримати хоч якісь результати. І ми вирішили, що це нікуди не дінеться від нас. Поки будемо займатися стрітфудом. Те, що має попит. А потім почнемо тут виготовляти продукцію, коли про нас вже дізнаються, будемо налагоджувати виробництво. Тобто у нас є певна собі стратегія”, – розповідає Олена.

Приміщення, у якому працює “Майстерня смаку”, має вільну кухню на декілька робочих місць. Поки що тут розміщене релоковане обладнання – тістоміс, м’ясорубки, овочерізки, розкатки. Одразу після переїзду тут працювала керівниця кав’ярні “ПростоКава” Юлія Долгопольська – пекла тістечка та макаруни. Через деякий час вона переїхала у власне приміщення для кавʼярні, а тут відкрилась “Майстерня смаку”.

“У майбутньому тут плануємо продовжити виробництво домашніх напівфабрикатів. Місце у нас є, обладнання з сировиною теж. Попиту немає. Та все буде добре. Поступово, але дійдемо до мети”, – каже Олена Брюховець.

Представники Харчового кластера сходу України продовжують працювати у складних умовах, навіть житло в Івано-Франківську знімають разом задля економії. За словами Олени, “живуть як одна родина”, проблеми теж намагаються вирішувати разом: 

 “Звичайно, складно. І відключення електроенергії були, і нестаток попиту. Нове завжди складніше відкривати. Але поступово-поступово усе розвивається. На це ми й підприємці”.

Про майбутні плани щодо повернення на Донеччину представники Харчового кластера поки що не думають. Кажуть, “усе покаже час”. А поки що є можливість продовжувати вивчати новий ринок та потреби жителів Івано-Франківщини. 

“Звісно, тут трохи інші люди, ніж на Донеччині. Їм потрібна інша продукція та послуги. Але всі ми українці. Я завжди кажу, треба між нами шукати не відмінності, а схожість. У нас спільне горе. Вони усе розуміють”, – каже Олена. 

Сьогодні “Майстерня смаку” може вмістити близько 8-ми відвідувачів. Олена каже, частіше за все приходять мами з дітьми або сімейні пари. Про заклад дізнаються з соціальних мереж та ЗМІ. За перший місяць весни кількість відвідувачів зросла втричі.

У “ПростоКава” більшість людей беруть каву “з собою”. Але й у закладі можуть розміститися понад 20 відвідувачів. Для привернення уваги нових клієнтів власники регулярно оновлюють асортимент товару, ведуть соціальні мережі, проводять різноманітні майстер-класи. З моменту відкриття кількість відвідувачів кавʼярні в Івано-Франківську збільшилась у півтора раза. 

Цей приклад показує, що навіть у нових умовах та у новому куточку кожен може розпочати життя заново. Головне — ніколи не покладати рук та продовжувати працювати задля результату. Адже у цьому й полягає одна з особливостей українців, чи не так?