Як соціальна крамничка у Франківську допомагає всім, хто у скруті

У соціальній крамниці, яку в Івано-Франківську відкрив благодійний фонд "Час добра та милосердя", вже понад два роки допомогають нужденним.

Кожен, хто опинився у важкій життєвій ситуації, може прийти та абсолютно безплатно обрати одяг, продуктові набори, засоби гігієни, памперси, візочки для немовлят та інше. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, робота у волонтерів в рази подвоїлась. Тепер вони допомагають і переселенцям.  

Про те, як змінилась робота соціальної крамниці під час війни та чи всі можуть отримати гуманітарну допомогу, кореспондентці Бліц-Інфо розповіла засновниця благодійного фонду Валерія Кушніренко.

Допомогу привозять у крамницю звідусіль

За словами Валерії Кушніренко, речі першої потреби привозять франківці, люди з інших областей, а також передають із-за кордону.

"Переважно долучаються благодійники. Це допомога з-за кордону, з областей України чи інших благодійних фондів. Так коло добра росте, багато з діаспори приєднуються - Канада, Америка, Італія. Ми також почали офіційно звертатись до міжнародних фондів, звідки отримуємо допомогу різного масштабу",- розповідає засновниця фонду.

Допомогу до крамниці привозять щодня. Волонтери старанно все сортують, а тоді викладають у відповідний відділ. Кушніренко розповідає, найбільше приносять одягу, його тут завжди вдосталь. Тож жінка наголошує кожному, що одяг приймають посезонно. Літні речі - влітку, зимові - взимку. Потреба в продуктах, засобах гігієни, іграшках, сумішах, памперсах тощо є завжди. 

Ще до війни волонтери розвозили гуманітарну допомогу потребуючим сім'ям з віддалених сіл Івано-Франківщини. Зараз же - підтримують переселенців та людей з інших областей. Так, необхідні речі із крамниці вже отримали мешканці Житомирщини, Харківщини, Львівщини та Тернопільщини.

"До війни ми об'їхали багато сіл нашої області. З 24 лютого обсяг роботи розширився, бо розуміємо, що зараз інші області потребують допомоги. Гумдопомога включає одяг, засоби гігієни, дитячі суміші тощо. Все на офіційному рівні, ми отримуємо запит і тоді веземо",- пояснює благодійниця.

Відділ крамниці з одягом

Волонтерська праця мала б оплачуватись

З початку війни, соціальна крамниця три тижні працювала без вихідних. Валерія Кушніренко ділиться, що було важко, тож вирішили зробити вихідний день у неділю. Волонтерських рук вистачає, втім, є потреба у заробітних платах.

"Перші три тижні війни ми працювали без вихідних, але ми живі люди й це трішки виснажило. Волонтерів достатньо, нам навіть дві переселенки допомагають. Є також волонтери на постійній основі, які були з нами ще до війни. Але ми розуміємо, що тому ж волонтеру треба щось їсти, за квартиру платити, дітей погодувати тощо. Я прирівнюю це як до повноцінної роботи. Ми щиро мріємо знайти хоча б одного-двох спонсорів на заробітну плату",- зізнається франківка.

Обіду, як такого, працівники крамниці не мають. Поки одна їсть чи п'є каву, інші - сортують отримані речі чи допомагають нужденним обрати необхідні речі. Потім міняються місцями.

"Якщо ми хочемо їсти, то скидаємося грошима, щоб піти піцу замовити на всіх. Хотілось би більше людей залучити до підтримки праці волонтера. Був навіть випадок, коли переселенка з дитиною спекла нам шарлотку, бо бачила, як ми бігаємо і паралельно їмо бутерброди. Так вона подякувала за нашу працю. Це було дуже приємно, вчинок ніби простий, а запам'ятається надовго",- посміхаючись пригадує Валерія.

Кімната волонтерів

Благодійний фонд допомагає сім'ям, а не утримує

За приблизним розрахунком, після 24 лютого у крамниці допомогли близько 3-4 тисячам переселенцям. Втім, розподіл гумдопомоги волонтери фільтрують. За словами Кушніренко, є люди, які повертаються до крамниці, тому потребуючих просять приходити по одяг раз в тиждень, щоб не було зловживань. Так само ставлять обмеження й по продуктових наборах.

"Наприклад у потребі сумішей та памперсів ми намагаємось не відмовляти, якщо в сім'ї є малесенька дитина. Якщо це стосується продуктових наборів, ми ставимо трохи обмеження. Якщо приходить жінка з чоловіком, то ми питаємо, чи він зареєстрований у військкоматі. Навіть були такі випадки, коли ми питались за це, а нам жінка відповідала: "Ну ми зараз чоловіка не беремо до уваги. А я відповідаю :"Ні, беремо".  Тому ставимо таку вимогу - чоловік має бути обов'язково зареєстрований. Адже пройшло трішки часу в умовах війни, ми адаптувались. На заході Україні відносно спокійно, тож можна приступати до праці",- розповідає франківка.

Благодійниця зізнається, що за роки роботи вже стала психологом. Після спілкування вона або волонтер вирішує, чи насправді ця людина потребує допомоги, чи зловживає.

"Варто розуміти, ми допомагаємо сім'ям, а не утримуємо їх. Якщо видно, що бажання щось змінити у людей немає, то це теж фіксується. Поспілкувавшись, ти розумієш, чи справді потрібна допомога. Якщо це звертається одинока чи багатодітна мама, вона надає документи. Чи якщо чоловік в ЗСУ, чи дитина з інвалідністю, то намагаємось не відмовляти. Все залежить від ситуації в сім'ї. Перевірити, звісно, складно, але за роки роботи ти вже трішки психолог. До прикладу, були випадки, що приїжджають на "Рендж Ровері" та просять продуктів. Але, вибачте, заправити вашу машину коштує стільки, скільки піти скупитись продуктами на тиждень. До фонду можна було б і прийти пішки",- розповідає Кушніренко.

Соціальна крамниця знаходиться на вулиці Стуса, 37 б й працює щодня, крім неділі, з 11:00 до 17:00.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!