Запасаємось... терпінням
Різкі стрибки курсу української валюти в останні дні спровокували справжній ажіотажний попит на продовольчому ринку. Полиці магазинів у буквальному розумінні цього слова спорожніли, чого ми не бачили уже, здається, років з двадцять. Будь-які розмови між українцями так чи інакше стосувалися курсу долара, вартості бензину та здорожчання продуктів харчування.
Безумовно, старт ажіотажному попиту дав валютний курс. Точніше, відразу кілька курсів. Це коли на міжбанківському валютному ринку американську валюту пропонували за 32, а потім і за 37 гривень, а знову актуалізовані через неоковирну політику Нацбанку валютні міняйли продавали її за 40. Адекватно реагуючи на таку ситуацію, підприємці такий курс (звичайно, йдеться про 40 гривень за долар) закладали у вартість товарів, котрі закуповують за кордоном. Найперше це стосується лікарських препаратів, котрих в Україні не виробляють. Високий курс стимулював і ціни на автозаправках, які змінювались щодня, додаючи гривню-дві.
Відтак українці почали шукати шляхи для того, аби вберегти від знецінення ті гроші, які встигли заробити за останні роки. Тож звернули свою увагу на продукти харчування. Маючи уже досвід не таких і давніх 90-х років, коли зарплати знецінювались буквально на шляху від каси підприємства до крамниці, прикарпатці почали скуповувати ті продовольчі товари, які потрібні постійно і які мають більш тривалий термін зберігання: цукор, олію, борошно, крупи, макаронні вироби. Принаймні уже позавчора у супермаркетах івано-Франківська розмітали олію за ціною 24 гривні за пляшку, гречку, котра коштувала від 17 гривень, цукор по 16,05, рис по 20 гривень за кілограм, борошно по 7,59. Бакалійні відділи крамниць спорожніли, а ті, хто встиг вихопити буквально з рук працівників супермаркетів щойно привезені упаковки із зазначеними продуктами, набирали повні візочки.
І хоча зрозуміло, що нині, коли цукор уже не виробляють, його вартість може зростати тільки за рахунок апетитів продавців, та високі ціни не відлякували охочих придбати хоч щось. Адже добре пам’ятають, що ще вчора цукор коштував менше дев’яти гривень та й олія була майже вдвоє дешевшою. А чого чекати від цін завтра, як і на який курс національної валюти щодо долара орієнтуватись — відповіді на це не може дати ніхто. Тому й зрозумілою є реакція прикарпатців.
У розмовах не раз чув, як знайомі нарікають на чинного голову Нацбанку, мовляв, нинішній курс гривні — це її «заслуга». Кажуть: треба змінити Гонтарєву на когось іншого і все стане на свої місця. Втім, те, що відбувається в Україні, примушує сумніватись у таких простих рецептах стабільності. Як і в тому, що у всьому винен центральний банк. Це те, що українцям втовкмачують у голови. Думається, що рацію мають ті, хто більшу частину провини за нинішній стан справ у економіці покладає якраз на уряд. Наприклад, директор аналітичного центру «Бюро економічних та соціальних технологій» Валерій Гладкий стверджує: «Прем’єр-міністр не хоче скорочувати витрати, а викликає главу НБУ «на килим» і вимагає закрити дефіцитну «діру» в бюджеті. і чого чекати від НБУ? Що він відмовиться друкувати гроші? Ні. Він же повинен якось забезпечувати фінансову стабільність». Приблизно такої ж думки й інші експерти. Адже уряд до цього часу так і не спромігся запропонувати країні якихось «притомних» реформ. У жодній сфері життя. Очевидно, взявши собі девізом відомий вислів Жванецького про те, що важко змінюватись, нічого не змінюючи, але ми будемо. А війна на сході забирає значну частину і так знекровленого Державного бюджету.
Серед причин нинішнього стану економіки країни експерти називають великий дефіцит як Державного бюджету, так і кошторису НАК «Нафтогаз України». Не скидають з рахунків і НБУ, який непродуманим рефінансуванням кризових банків, своїми адміністративними обмеженнями валютного ринку лише стимулює панічні настрої. Зрештою, у ситуації, коли на початок лютого міжнародні валютні резерви країни скоротились, за словами старшого наукового співробітника інституту світової економіки Петерсона Андерса Ослунда, до 6 млрд. доларів, Україна гостро потребує збільшення цих резервів. А для цього потрібні відповідні рішення парламенту та уряду країни.
Втім, є і добра новина. Підвищення цін — це той «дракон», який сам себе пожирає. Адже доходи українців за останній час фактично не зростали. А в умовах, коли дорожчають продовольчі товари та ліки, на які йде значна частину доходів найбідніших громадян, коли підвищують тарифи на електроенергію та газ, причому значно, домогосподарствам доведеться перерозподіляти свої витрати на найнеобхідніше. і багатьом у буквальному розумінні доведеться вибирати — заплатити за житло чи придбати щось у крамниці. А продавцям доведеться зменшувати свої апетити для того, щоб продати свою продукцію. Втім, від такого стану справ до пожвавлення економіки дорога не близька.
