Зайвих грошей не буває. Війна наповнила місцеві бюджети, але це не надовго

Центральна і місцева влади вступили в публічні дискусії щодо наявності в останньої зайвих коштів. Як показує аналіз відкритих даних, ці розмови не безпідставні.

Основне джерело надходжень місцевих бюджетів – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО, 18%). Завдяки збільшенню кількості військовослужбовців та підвищенню розмірів їх грошового забезпечення, громади, у яких розташовані військові частини, отримали додаткові податкові надходження, пише Економічна правда. 

Відкриті дані порталу Open Budget дають уявлення, про які суми йде мова. У 2023 році 53% всіх видатків державного бюджету (745 млрд грн) – це витрати на військових. Майже половина цієї суми – грошове утримання. Виплати військовим генерують величезну суму ПДФО, яка залишається в регіонах. Однак відбувається це нерівномірно.

У той час як у 2022 році сукупні доходи всіх місцевих бюджетів у середньому впали на 5% до 555 млрд грн, у деяких громадах надходження суттєво зросли. Серед них громади, де дислокуються військові частини та навчальні центри.

Наприклад – Міжнародний центр миротворчості та безпеки, більш відомий як Яворівський військовий полігон, розташований за 30 км на північний захід від Львова. У 2022 році доходи місцевої громади від ПДФО зросли вп'ятеро: з 205 млн грн до 1,2 млрд грн. Загальний бюджет Яворівської громади у 2022 році зріс утричі до 1,5 млрд грн.

На загальній карті вирізнявся район Донецької області, де на невеликій території зосереджена велика кількість військовослужбовців. Мова про міста Бахмут, Слов'янськ, Краматорськ та Костянтинівку.

Доходи громад зростають не тільки завдяки військовим виплатам. Ще одне джерело надходжень місцевих бюджетів – внутрішньо переміщені особи. Цим можна пояснити зростання ПДФО на заході України і рівномірне, але впевнене зменшення вздовж лінії фронту, звідки виїхала чи залишилася без роботи суттєва частина населення.

Падіння доходів одних громад і різке збільшення інших – це питання не лише справедливості, а й спроможностей витрачати ці гроші в умовах їх дефіциту в держави під час війни. Наприклад, доходи Дачненської сільської територіальної громади на Одещині вчетверо перевищують витрати.

При збільшенні доходів громади не можуть так само збільшити витрати або подекуди це відбувається хаотично: хтось купує "мавіки" для фронту, а хтось – реконструює стадіони. Якщо у 2022 році багато хто перебував у ступорі щодо варіантів витрат, то у 2023 році капітальні витрати зростають і за підсумками року можуть бути на довоєнному рівні. 

Центральна влада вирішила, що краще знає, як витрачати зайві гроші, яких у неї обмаль. Як відомо, майже 40% держбюджету фінансують міжнародні партнери, проте за домовленістю з ними витрачати їх на війну Україна не може. Оборону держава фінансує коштами від податків та митних платежів.

Місцева ж влада може витрачати кошти на будь-які цілі. Це дратує центральну владу, про що свідчить заява голови фракції "Слуга народу" Давіда Арахамії. Через кілька днів після її оприлюднення з'явилися обриси можливих змін.

Голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха пропонує або обмежити закупівлі місцевою владою товарів та послуг, якщо вони не критично необхідні, наприклад, для оборони, відновлення енергетики та інфраструктури (уряд має сформувати перелік КВЕДів товарів, які будуть обмежені для закупівлі), або забрати військову складову ПДФО з місцевих бюджетів і направити її до державного.

Інший варіант – зобовʼязати місцеві органи самоуправління спрямовувати до 50% доходів на потреби оборони.

Який сценарій обере центральна влада, чи наважиться вона докорінно перекроювати бюджетну систему і як звуження можливостей місцевого самоуправління сприймуть міжнародні партнери, які вважають реформу децентралізації однією з найвдаліших за останні десять років, поки невідомо.

Очевидно тільки те, що світ не чорно-білий і простих правильних рішень не існує. Як і впевненості, що центральна влада буде краще розпоряджатися цими грошима.

Відкриті дані доступні на офіційному державному порталі openbudget.gov.ua.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!