Біле золото Карпат: Чи знайде гуцульська бриндзя свого поціновувача в ЄС

"Geographical Indications in Ukraine/Географічні зазначення в Україні" повідомили, що гуцульська овеча бриндзя наближається до отримання статусу українського PDO (protected designation of origin / захищеного позначення походження).

Найвідоміший сир українських Карпат – бринза (або бриндзя), традиційний продукт вівчарства, що для жителів гірського краю завжди був однією з головних складових продуктів харчування. "Білим золотом Карпат" називають гуцульську бринзу. Заради того, щоб спробувати смачні сири, до Закарпаття та Прикарпаття щороку приїжджає багато туристів. Depo.Закарпаття зібрав кілька цікавих актів про бринзу.

Слово бринза запозичене з румунської мови, де воно означає сир взагалі. Бринза – важливий продукт румунської, болгарської, української кухні. Вона – частина багатьох овочевих страв. З бринзою готують пироги, вареники. Подають до м'ясних страв, з неї п'ють чай, часто використовують у вигляді закуски. Бринза – найулюбленіша їжа верховинців, обов'язковий компонент для понад 30 страв, звичайно що всі знають про банош з бринзою, чи салат з бринзою.

Легенда свідчить, що бринза народилася на Сході, там сир з'явився близько 7000 років тому. Мимовільним винахідником бринзи вважають аравійського купця Канана. Походження бринзи дуже нагадує нам багато інших "сирних" історій. Коли Канан вирушив у дорогу, він взяв із собою молоко, налите в бурдюк зі шлунка вівці. Пройшов кілька кілометрів, вирішив перекусити, відкрив бурдюк, а там виявилася рідина і білий щільний згусток. Купець спробував це "новоутворення", і воно виявилося дуже смачним. Потім бринза проникла в Європу. Тривалий час у Київській Русі вона була єдино відомим сиром і популярним продуктом. У літописах згадується, що данину з русичів іноді брали сирами.

Бринза наділена життєдайною енергією, яка потрапила до неї із соком понад 60 лікарських трав, що збагачують флору Карпат. Вона містить велику кількість білка, амінокислот, жирів та вітамінів. Поживні речовини бринзи практично повністю засвоюються організмом людини, завдяки її консистенції. В ній багато кальцію, який легко засвоюється організмом. Бринза нарівні з верховинською яфиною покращує зір, покращує мікрофлору шлунку, додає енергії і бадьорості. А ще підвищує імунно-захисні функції, збагачує організм кальцієм та іншими мінеральними добавками. Бринзу в Карпатах називають "гуцульська віагра", оскільки вона підвищує загальний тонус організму і сприяє підвищенню потенції чоловіків. Бринза має низьку калорійність – всього 260 калорій, так що жінки, які хвилюються за свою фігуру, можуть спокійно насолоджуватися цим продуктом, його зараховують до дієтичних. 

Приготування бринзи – справжнє священнодійство. Споконвіку незмінними залишаються основні компоненти бринзи – свіже овече молоко та закваска, так званий кляґ, добутий зі шлунку молочного ягняти. Технологія виготовлення бринзи передбачає скисання нагрітого молока з закваскою, з подальшим його збиванням так званим дерев’яним жбаталовом та формуванням соковитих грудочок, які розміщують в чисте полотно та підвішують, щоб стекла рідина. Процес виготовлення  тривалий, потрібні знання, уміння і, звичайно ж, у кожного вівчаря свої секрети. Та є один спільний - займаються цим виключно чоловіки-вівчарі. Вони кажуть: "Бринза схожа на жінку, дуже ніжна, тому щоб її приготувати, потрібні чоловічі руки".

Справжня гуцульська бринза розсипчаста і солена, а не пружня і волога як у магазинах. Те, що продається в магазинах - це швидше просто гуцульський сир, саме так він і виглядає. 

І ще кілька цікавих фактів:

Бринза здавна відома світу, про цей продукт згадує навіть Гомер в одному зі своїх знаменитих творів.

Овече молоко вимірюється гелетами - це близько 12 літрів. З цієї кількості молока можна приготувати 3 кг бринзи.

Старший чабан повинен був бути людиною заможною, щоб своїм майном поручитися за отару під час літнього випасу.

Дзвіночки на шиях овець не тільки допомагають їм не загубитися в тумані, але і відганяють злих духів.

У Карпатах набирають популярність походи в гори до чабанів, де можна познайомитися з особливостями чабанського побуту, взяти участь в майстер-класі з виготовлення бринзи, погладити маленьких овечок і купити додому екологічно чисте карпатське продукт.

У Колочаві на Закарпатті є зворушливий пам'ятник пастуху з маленькою овечкою.

З європейських сирів за смаковими якостями і технологією приготування дещо близький бринзі грецький сир фета.

Бринза - один з небагатьох гастрономічних продуктів, що має свій фестиваль: найбільше гастрономічне свято Закарпаття, яке з 2010-го проводять щороку у серпні (фестиваль не проводився тільки один раз – у 2014 році) і яке торік втілило кілька рекордів та новацій. Так, виробників унікального продукту – овечої бриндзі, яка першою серед українських продуктів претендує на отримання європейської марки географічного зазначення, – приїхало на фестиваль близько п'яти десятків. Вони привезли до Рахова 12 тонн бриндзі. На фестивалі вперше провели конкурс на найкращу гуцульську овечу бриндзю за участі французьких, італійських та вітчизняних експертів. На їхній розсуд було представлено 13 зразків: дев'ять молодих сирів і чотири витриманих.

"Я у захваті від рівня професіоналізму в організації цього свята й ентузіазму учасників. Високогірний карпатський сир-бриндзя – це той продукт, що має економічний потенціал і значення для розвитку традиційного ремесла, яке передається з покоління в покоління. Підтримка і популяризація його виробництва – це велика справа!", – захоплено розповідав керівник сектору сільського господарства Представництва Європейського Союзу в Україні Бен Крістіан Хелл.

Гуцульська овеча бриндзя впевнено наближається до набуття статусу українського PDO (protected designation of origin / захищеного позначення походження). Міністерство економічного розвитку та торгівлі України завершило експертизу заявки і опублікувало її для забезпення ознайомлення будь-якими особами та можливості для подання заперечень.

Гуцульській овечій бриндзі залишилося "зріти" ще півроку, після чого святкувати завершення реєстрації в Україні. Ну а потім - визнання в Євросоюзі і відкрита дорога на європейський ринок для унікального українського продукту.