Листопадовий напад відділів УПА на Станіславів
До 75-річниці створення УПА редакція Бліц-Інфо спільно з Музеєм визвольної боротьби імені Степана Бандери підготували цикл матеріалів про діяльність повстанців на Прикарпатті.
Мало кому відомо, що УПА в 40-х роках минулого століття, не тільки зводила оборонні бої, але й організовувала напади на районні та обласні центри. Не виключенням став тодішній Станіславів. На протязі 1944-1946 років відбулося п’ять нападів на обласний центр. Сьогодні зупинимося на одному з них, адже спогад про цю акцію залишив Мельник Петро – «Хмара».
Напад організували після проведення детальної розвідки міста та в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1945 року. Основою метою повстанців було вшанувати цією акцію Листопадовий зрив 1918 року.
Отже, як усе відбувалося: «Група, якою командував чотовий “Їжак” зайшла на вулицю Баторого (тепер - вул. Короля Данила), а опісля на вулицю Карпена (початок вул. Галицької), а з Карпена з бічної вулиці почали обстрілювати пляц Пілсудського (Вічевий майдан). А коли зайняли пляц, почали обстрілювати центральну вулицю Сап’єжинського. Під час обстрілу головної вулиці Сап’єжинського один кулеметчик “Коваленко” вибив 17 лесок з кулемета. Інші кулеметчики вибили дещо менше.
Друга група, яка також виконала своє завдання, під командуванням сотенного “Явора”, дійшла до Галицької вулиці та вдарила з нутра вулиці на залогу, яка находилася на мості на р. Бистриці та на село (сучасний мікрорайон Пасічна), яке находилося на другій стороні ріки, а в нім находилася частина Червоної Армії. Ця група ввела ворога в блуд. Ворожа охорона моста та червоноармійці з другої сторони ріки вдарили сильним вогнем на місто. Ще одна група під командуванням “Чорноліса-Яся” дійшла на Казимирівську вулицю (тепер - вул. Мазепи) і почала обстрілювати вулицю та міський парк.
Інші групи не мали змоги дійти до своїх призначених пунктів, але однако в місті були і зводили по вулицях стрілянину. Такі обстріли Станіслава деякими групами тривали около 20 хвилин. Опісля наші групи почали пляновий відступ на означене місце збірки.»
Вояки УПА успішно покинули місто без втрат. Втрати радянської сторони склали 30 загиблих та 20 поранених. Водночас радянська верхівка протягом багатьох днів після нападу пересувалася на броньованих машинах, боячись повторення нападу. Ось так вояки УПА відсвяткували свято Листопадового зриву.
Ярослав Коретчук, директор Музею визвольної боротьби ім. Ст. Бандери
Також читайте: Українська Національна Армія та Українська Повстанська Армія: Спроба встановлення контактів
Як італієць рятував життя упівців та стояв за Україну зі зброєю в руках
