Ми не хотіли жити під триколором: У Франківську відкрили виставку з історіями переселенців

На майдані Шептицького в Івано-Франківську відкрили виставку портретів та історій людей "Втрачений дім", а також презентували соціальні відеоролики.

До виставки увійшли 22 розповіді, які зібрали впродовж липня у 29 громадах області де проживають внутрішньо переміщені особи. На кожному стенді зображені різні люди, які до повномасштабного вторгнення не перетиналися у житті, але зараз їх об'єднала спільна біда - вони змушені були втікати з рідного дому від війни, інформує кореспондентка Бліц-Інфо.

За словами керівниці  "Молодої просвіти" та ідейниці проєкту Євгенії Бардяк, ці люди втратили не лише стіни рідного дому, але й відчуття безпеки.

"Дехто пережив відсутність води, їжі, смерть рідних. Кожна з цих історій формує загальну картину, що проживають тисячі мешканців в районах бойових дій і там де постійно прилітають ракети",- каже Бардяк.

Як розповіла переселенка Яна з села Довгалівка Харківської області, під окупацією її родина прожила два місяці.

"Останньою краплею стало те, що російські військові почали ходити зі списками українських військових по хатах. Мій чоловік військовий. В нас четверо дітей. Було дуже важко все покидати, але життя і безпека дітей - це найважливіше. Ми домовилися з місцевим, який вивозив людей. Він платив окупантам і вони пропускали. Нас інакше б не випустили, бо ми родина військового. Коли виїхали, кілька разів потрапляли під обстріли. Нам пощастило, що ми живі. Під триколором ми не хочемо жити. Коли ми побачили рідний синьо-жовтий прапор, то плакали",- не стримуючи сліз розповідає жінка.

Автомобілями родина добралась до Полтави, а звідти потягом до Франківська. Приїхали 30 квітня.

"Нас з дітьми поселили в дитсадочку в Загвізді. З кінця липня знайшли хату в селі і тепер будемо жити тут. Старша донька вже вступила у медколедж. Діти будуть тут у школу ходити. Нам вже нікуди повертатися. Чоловік служить в ЗСУ і через односельця дізнався, що в нашому будинку вже живуть окупанти. В нас пів села знищили",- каже пані Яна.

В рамках проєкту також зняли три соціальні відеоролики про нагальні потреби внутрішньо переміщених осіб: відсутність житла, роботи та стабільності як такої, щоб відновити життя вже у новому місці. Над зйомками працювали відеорежисери Віталій Шевелєв та Олексій Рохман, які родом з Луганщини.

"Ми хотіли передати весь біль, який переживають ті, хто покинули домівки і втекли сюди. Щоб люди змогли зрозуміти переселенців. Одна з героїнь роликів - Ірина Овчаренко з Миколаєва, втратила спочатку дім, а потім бізнес. Я сам це все пережив, адже у мій дім війна приходила двічі: вісім років тому і зараз нову. На Луганщині залишилось все моє життя. В мене є тільки дві машини і частина обладнання, яке встиг вивезти. Є стереотип, що східняки самі винні, що вони кликали росію, але там дуже мало таких. Там більшість за Україну",- каже Віталій Шевелєв.

Ролики можна переглянути на офіційній сторінці організації у Фейсбук.

На майдані Шептицького виставка буде до кінця дня 30 серпня, а далі її перенесуть в Івано-Франківський краєзнавчий музей, що у приміщенні Ратуші. Там вона пробуде до 30 вересня.  

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!