Фахівці встановили імена військових, полеглих у Галичі під час Першої світової

Специфіка праці науковців у зимовий період полягає в тому, що можна більше часу присвятити дослідницькій та пошуковій роботі. Завдяки цьому, впродовж зими 2020–21 рр. досліджено і опрацьовано значний масив інформації, вдалося додатково встановити кілька десятків прізвищ осіб, які загинули в боях за Галич.

Серед опрацьованих матеріалів – інформація Міністерстерства оборони Угорщини, дані пошукової організації «Vigyazok», бібліотечні фонди, приватні збірки та ін.

В результаті - додатково встановлені прізвища 64 військовиків підрозділів Австро-Угорської монархії, яких доля назавжди пов'язала з містом над Дністром. Вони були різного віку і служили в різних родах зброї; це були артилеристи, гусари, улани, піхотинці, військовослужбовці крайової оборони – всі залишилися тут навічно, а їхні прізвища довгі десятиліття перебували в забутті.

На даний час відомо, що більша частина з нововстановлених були за етнічним походженням угорцями; також були угорці, народжені в Румунії, а кілька осіб (6), ймовірно, були хорватами, землі яких в той час входили до складу земель корони Святого Стефана. Роки їхніх захоронень 1914–17.

Згідно архівних даних, частина з цих військовослужбовців (28), з огляду на тогочасні обставини (обстріли ворога, брак часу), були захоронені на терені міста в різних місцях. Вірогідно, що практично всі вони згодом у 20-их рр. ХХ ст. були ексгумовані і захоронені на збірних кладовищах Галич-Гора та Галич-Заріка.

Життєвий шлях кожного з полеглих практично є невідомим, але доступні дані в статистичному розрізі (щодо соціального статусу та етнічного походження, служби у військовому підрозділі, кількості полеглих у конкретні місяці 1914 – 17 рр.) дають змогу дослідникам глибше розуміти події, які відбувалися на цьому терені більше 100 років тому, відкривати нові сторінки забутої війни.

У попередніх публікаціях згадувалося життєписи легіонерів УСС, які поховані в Галичі; поступово збирається інформація про інших.

Нещодавно стало відомо, що у Галичі загинув барон Іштван Андреянські. Коротка історія його служби така – весною 1916 року він, як лейтенант запасу, записався добровольцем до цісарського та королівського 2-го гусарського полку (Husarenregiments Friedrich Leopold Prinz von Preussen Nr. 2) в Брашові. Після навчання він подав рапорт щодо служби на полі бою, його було призначено на посаду командира підрозділу. За словами його командира полку, він зголосився виконати всі важкі завдання.

Іштван заслужив срібну медаль "За хоробрість" II класу, а потім медаль I класу. Остання, «Велика срібна», була особисто приколота до його грудей спадкоємцем престолу Карлом Габсбургом. Загинув героїчною смертю 5 вересня 1916 року, повівши свій ескадрон в атаку під сильним ворожим гарматним вогнем в м. Галичі.

Встановлення прізвищ забутих воїнів є важливим моментом відновлення історичної пам'яті щодо полеглих. Ще 10 років тому, коли тільки починалося дослідження військового кладовища на Галич-Горі, не було відоме жодне прізвище захоронених.

На даний час вже відомо 247 прізвищ (з загальної кількості близько 335), які брали участь у боях за звільнення міста в 1915 р. та його подальшій обороні у 1916 р. і були тут поховані; силами небайдужих та за підтримки міської влади попередньої каденції (міський голова О.Трачик) вдалося організовувати періодичні роботи з благоустрою військового кладовища.

Щоб забезпечити належний поступ у меморіальній роботі, потрібна системна співпраця як науковців, так і владних органів. Тоді, можливо, зможемо досягнути європейського досвіду пам'яткоохоронної роботи…

Джерело: НЗ "Давній Галич", Андрій Чемеринський

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!